Рішення № 19024093, 26.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2011 р.Справа № 27/17-3213-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2 (представник діючий за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпорт KV";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг";

про стягнення 49745,94 грн.;

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрімпорт KV" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 49745,94 грн., з яких 46959,62 грн. - основний борг, 2334,48 пені, 451,84 грн. - 3% річних та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки №241/х від 01.02.2011р., позивачем було вчасно та в повному обсязі виконано свої зобовязання, між тим відповідач за фактично отриманий товар своєчасно та у повному обсязі не розрахувався, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

У судовому засіданні 26.10.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач, надавши відзив на позов (вх. ГСОО №34487/2011 від 05.10.2011р.), позовні вимоги в частині основного боргу визнав частково у розмірі 24724,58 грн., при цьому, зазначив, що за своєю правовою суттю ці грошові кошти є безпідставно набутим майном, яке без достатньої правової підстави набуте відповідачем, оскільки поставка товару, за твердженнями відповідача, відбулося не за договором. Крім того, з зазначених підстав відповідач також заперечує щодо нарахування позивачем пені та 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01 лютого 2011 року між ТОВ "Укрімпорт KV" (надалі - постачальник) та Філією"Агро-Юг Харків" ТОВ "Агро-Юг" (надалі - покупець) укладено договір поставки №241/х (надалі договір), згідно якого постачальник зобовязався поставити, а покупець прийняти та сплатити оптову партію товару (вино-коньячну та лікеро-горілчану продукцію імпортного та/або вітчизняного виробництва) відповідно до узгодженої постачальником заявки покупця.

Відповідно до п. 2.2 поставка товару здійснюється за попередньою письмовою заявкою покупця. Оформлення заявки здійснюється покупцем в порядку, визначеному даним договором.

Положеннями п. 2.4 договору передбачено, що товар повинен відповідати по якості предявлених до даної продукції вимогам законодавства України. Перехід права власності на товар від постачальника до покупця виникає у момент підписання накладних.

Умовами п. 2.7 договору передбачено, що претензії за поставками товару (невідповідність асортименту, недостача, надлишок товару, бій, утрата товарного вигляду) фіксується сторонами в момент його поставки, шляхом складання акту, який повинен бути підписаний уповноваженими представниками сторін. Присутність представника постачальника при передачі товару та складанні акту обовязкова.

Згідно з умовами п. 3.1 договору, у ціну товару входить вартість тари, упаковки та маркування.

Пунктом 3.2 договору визначено порядок оплати товару відстрочка платежу за поставлений товар 30 календарних днів від дати підписання товаросупровідних документів.

Згідно з п.п. 4.3.2 покупець зобов'язується здійснювати оплату відвантаженого на адресу покупця товару на протязі строку, визначеного у договорі.

Умовами п. 7.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2011року.

На виконання умов вищезазначеного договору протягом періоду з лютого по березень 2011 року ТОВ "Укрімпорт KV" передало, а повноважним представником відповідача отримано товар на загальну суму 73789,44 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме: №НРН_000710 від 25.02.2011р. на суму 2636,52 грн., №НРН_000735 від 01.03.2011р. на суму 10149,66 грн.; №НРН_00776 від 02.03.2011р. на суму 9603,84 грн.; №НРН_000777 від 03.03.2011р. на суму 5314,56 грн.; №НРН_000795 від 03.03.2011р. на суму 5290,20 грн.; №НРН_000810 від 04.03.2011р. на суму 3157,50 грн.; №НРН_000839 від 09.03.2011р. на суму 8594,52 грн.; №НРН_000848 від 09.03.2011р. на суму 916,68 грн.; №НРН_000872 від 10.03.2011р. на суму 4566,78 грн.; №НРН_000901 від 11.03.2011р. на суму 265,20 грн.; №НРН_000911 від 14.03.2011р. на суму 20747,94 грн.; №НРН_000984 від 18.03.2011р. на суму 844,08 грн. та №НРН_001084 від 25.03.2011р. на суму 1701,96 грн., які підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Разом з тим, 28.03.2011р., 04.04.2011р. та 14.04.2011р. відповідач здійснив часткове повернення товару на загальну суму 22235,04 грн., що підтверджується накладними на повернення товару (а.с.81-83).

В порушення вимог договору, за фактично отриманий товар відповідач розрахувався частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 4594,78 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою та довідкою банку, виданими станом на 25.08.2011 року.

Отже, станом на момент розгляду спору, за відповідачем рахується заборгованість перед ТОВ "Укрімпорт KV" за фактично отриманий товар за договором №241/х від 01.02.2011р. у розмірі 46959,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором № 241/х від 01.02.2011р., пені та 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобовязань за договором поставки №241/х від 01.02.2011р., а саме несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувався за фактично отриманий товар, в звязку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед ТОВ "Укрімпорт KV" у розмірі 46959,62 грн.

Заперечення відповідача про те, що зазначені поставки товару здійснено не за договором поставки 241/х від 01.02.2011р., оскільки відсутні замовлення відповідача щодо здійснення поставки товару не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне:

Згідно з п. 2.6 договору, зобовязання постачальника по поставці товару виникають з моменту узгодження постачальником заявки покупця та підписання бланка заявки уповноваженим представником постачальника. Заявка покупця на адресу постачальника може бути направлена по електронній пошті або у вигляді факсового повідомлення з підтвердженням отримання. Як зазначає позивач, заявки на поставку товару у письмовій формі сторонами не складались та були направлені відповідачем у електронному вигляді, в звязку з чим у накладних не містяться номер та дата відповідного замовлення.

При цьому, факт прийняття товару відповідачем без будь-яких заперечень щодо асортименту та його кількості, підтверджується підписом уповноваженої особи та печаткою підприємства.

Як встановлено матеріалами справи, згідно виписки банку (а.с. 51) проплата у розмірі 1414,78 грн. здійснена відповідачем саме за договором поставки №241/х від 01.02.2011р., відповідно до зазначеного ТОВ "Агро-Юг" призначення платежу, отже, посилання відповідача на те, що дані поставки були здійснені поза межами договору №241/х від 01.02.2011р. є необгрунтованими та безпідставними.

Отже, суд дійшов висновку, що поставка товару здійснена ТОВ "Укрімпорт KV" саме за договором поставки №241/х від 01.02.2011р.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед ТОВ "Укрімпорт KV" за договором №241/х від 01.02.2011р. та не надано будь яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ТОВ "Укрімпорт KV" в частині стягнення суми боргу у розмірі 46959,62 грн., підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.4 договору, у випадку несплати за товар у встановлені договором строки покупець сплачує постачальнику, окрім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочки платежу.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику неустойку у розмірі 3% річних від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки платежу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем суми пені у розмірі 2334,48 грн. за період прострочення по кожній окремій накладній та 3% річних у розмірі 451,84 грн., за аналогічний період прострочення по кожній окремій накладній, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Укрімпорт KV" та стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 46959,62 грн., пені у розмірі 2334,48 грн. та 3% річних у розмірі 451,84 грн., що загалом становить 49745,94 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг" (68534, Одеська обл., Тарутинський район, с. Ламбрівка, ід. код 20952731), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпорт KV" (65026, м. Одеса, вул. Дворянська, 8, кв. 26, код ЄДРПОУ 32751017, п/р 26000320123201 ФАБ «Південний»в м. Одеса, МФО 328964) 46959/сорок шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять/грн. 62 коп. основного боргу; 2 334/дві тисячі триста тридцять чотири/грн. 48 коп. пені, 451/чотириста пятдесят одна/грн. 84 коп. 3% річних, 497/чотириста дев'яносто сім/грн. 46 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 31.10.2011р.