Рішення № 19023930, 26.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2011 р.Справа № 15/17-3389-2011 Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

При секретарі А.Д. Діасамідзе

За участю представників:

від позивача Бурлака Р.А.,

від відповідача Паскаль Т.В., Хомутенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АТП-13057-7” до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Білгород-Дністровського району електричних мереж про визнання недійсним рішення комісії та скасування оперативно-господарської санкції, -

ВСТАНОВИВ:

В засіданні суду 17.10.2011 р. оголошувалась перерва до 26.02.2011 р. в порядку п. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю „АТП-13057-7” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Білгород-Дністровського району електричних мереж про:

-визнання неправомірними дій відповідача щодо складання акту порушення № 022101 від 19.11.2010 р. та протоколу засідання комісії Білгород-Дністровського району електричних мереж № 147 від 21.11.2010 р.;

-визнання недійсним рішення комісії Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Білгород-Дністровського району електричних мереж, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією від 21.11.2010 р. за розглядом акту про порушення правил користування електроенергією № 022101 від 19.11.2010 р.;

-скасування рішення комісії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією від 21.11.2010 р. за розглядом акту про порушення правил користування електроенергією № 022101 від 19.11.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

19.11.2011 р. представниками Білгород-Дністровського РЕМ був складений акт про порушення Правил користування електроенергією, затверджених постановою НКПРЕ України від 31.07.1996 року № 28.

Як вказує позивач, 22.11.2010 р. комісією з розгляду актів про порушення правил користування електроенергією Білгород-Дністровського РЕМ було прийнято рішення щодо проведення розрахунку недооблікованої електроенергії з моменту встановлення лічильника. Так, відповідно до здійсненого розрахунку до сплати ТОВ „АТП-13057-7” було нараховано 254453,53 грн.

Проте, на думку позивача, вищевказані дії представників Білгород-Дністровського РЕМ щодо проведення перевірки, складання акту про порушення ПКЕЕ, винесення протоколу комісії з розгляду даних актів є неправомірними та не відповідають дійсності, що пояснюється наступним.

19.11.2011 року представники Білгород-Дністровського РЕМ прийшли із перевіркою електроустаткування і електропостачання бази відпочинку „Оболонь”, розташованої за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, вул. Приморська.

Як зазначає позивач, за результатами перевірки був складений акт № 022101 відносно порушення ТОВ „АТП-13057-7” Правил користування електроенергією, в якому зазначено про скриту установку постійного магніту в лівій частині напроти приладу обліку, у звязку з чим електроенергія, яка споживається, лічильником не обліковується.

Однак, позивач вважає, що вказаний акт складено з порушенням вимог чинного законодавства України.

Так, за ствердженнями позивача, представники Білгород-Дністровського РЕМ прибули для перевірки показань лічильника на територію бази відпочинку „Оболонь” за відсутності уповноважених представників споживача.

Разом з тим позивач вказує, що на момент проведення перевірки на базі відпочинку „Оболонь” знаходився лише охоронець ОСОБА_1, який на заяву представників РЕМ щодо перевірки показань лічильника повідомив, що за відсутності керівництва він не уповноважений впустити представників РЕМ для проведення вищевказаної перевірки. Проте, за ствердженнями позивача, представники РЕМ проігнорували заяву охоронця бази відпочинку „Оболонь” та самовільно зайшли на територію для проведення вищевказаної перевірки.

При цьому позивач посилається на п. 4.1.2., п. 10.6 Правил користування електроенергією, згідно яких споживач зобов'язується забезпечувати безперешкодний доступ у робочий час уповноважених працівників власника мереж та постачальника електричної енергії (за їх службовим посвідченням) до систем та засобів обліку і засобів контролю потужності та якості електроенергії, а також для контролю встановлених режимів споживання електроенергії. У разі перешкоди у доступі уповноважених представників відповідних органів виконавчої влади, уповноважених представників постачальника електричної енергії та/або підприємства, що здійснює передачу електричної енергії до електричних установок споживача, посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до законодавства України.

Однак, позивач вказує, що за правопорушення у вигляді перешкоди у доступі уповноважених представників постачальника електричної енергії штраф не накладався, а мало місце самовільне законодавчо нерегламентоване проникнення представників постачальника електричної енергії до трансформаторної підстанції, що знаходиться на території бази відпочинку „Оболонь”.

Також позивач вказує, що в акті про порушення вказаних Правил є відмітка про відмову від підпису представника споживача, оскільки особу останнього взагалі не встановлено та охоронець не є уповноваженою особою на представлення інтересів товариства у даних правовідносинах. З огляду на вказане, на думку позивача, складений за результатами перевірки акт не можна вважати дійсним.

Крім того, як вказує позивач, у складеному акті про порушення Правил користування електроенергією вказано лише на те, що виявлено скриту установку постійного магніту та не вказано, які пункти Правил порушено, не визначено загальних фізичних властивостей магніту - наприклад, його розміру, приблизної потужності, властивостей. Хоча за приписами ч. 2 п. 6.41 Правил користування електроенергією в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків; за необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Також позивач зазначає, що у вказаному акті про порушення ПКЕЕ вказано, що в результаті наявності магніту електроенергія не враховується, однак не зазначено, яким чином не враховується електроенергія, взагалі не крутиться диск обліку електроенергії чи відбувається уповільнене крутіння диску і т.п.

Таким чином, позивач вказує, що акт про порушення Правил користування електроенергією № 022101 від 19.11.2010 р. складений з порушенням встановленого законом порядку.

Проте вказаний акт став підставою для проведення засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, прийняття протоколу засідання комісії та винесення рішення. З огляду на те, що акт про порушення ПКЕЕ було складено із порушенням вимог діючого законодавства та в свою чергу акт не може встановлювати і підтверджувати факт порушення.

Так, позивач вважає, що протокол засідання комісії з розгляду актів порушення ПКЕЕ №142 від 22.11.2010 року є неправомірним, а нарахування, здійснені на підставі рішення, прийнятого на засіданні комісії з розгляду актів порушення ПКЕЕ від 22.11.2010 року, є безпідставними та неправомірними. При цьому позивач зазначає, що про порушення або пошкодження споживачем пломб лічильника у вказаному акті не зазначено, не вказано про наявні слідів на корпусі від магніту, не визначено як саме міг впливати магніт на показання електролічильника, не проведено експертизу електроустановки.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.08.2011 р. порушено провадження по справі № 15/17-3389-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду на 05.09.2011 р.

В ході розгляду справи позивачем була подана до суду заява про доповнення позовних вимог (а.с. 124-126), згідно якої позивач доповнив позовні вимоги вимогою про скасування оперативно-господарської санкції рішення комісії Білгород-Дністровського району електричних мереж ВАТ „Одесаобленерго”, яке оформлене протоколом № 147 засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією від 21.11.2010 р. за розглядом акту про порушення правил користування електроенергією № 022101 від 19.11.2010 р.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд:

-визнати неправомірними дії відповідача щодо складання акту порушення № 022101 від 19.11.2010 р. та протоколу засідання комісії Білгород-Дністровського району електричних мереж № 147 від 21.11.2010 р.;

-визнати недійсним рішення комісії Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Білгород-Дністровського району електричних мереж, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією від 21.11.2010 р. за розглядом акту про порушення правил користування електроенергією № 022101 від 19.11.2010 р.;

-скасувати оперативно-господарську санкцію рішення комісії Білгород-Дністровського району електричних мереж ВАТ „Одесаобленерго”, яке оформлене протоколом № 147 засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією від 21.11.2010 р. за розглядом акту про порушення правил користування електроенергією № 022101 від 19.11.2010 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.10.2011 р. припинено провадження у справі № 15/17-3389-2011 в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „АТП-13057-7” до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Білгород-Дністровського району електричних мереж про визнання неправомірними дій щодо складання акту порушення та протоколу засідання комісії.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 57-61) та у письмових поясненнях по справі (а.с. 115-118, 128-130).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

10.05.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „АТП-13057-7” (споживач) був укладений договорі № 939 про постачання електричної енергії.

Згідно розділу 1 вказаного договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку енергії”, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін” між постачальником та споживачем або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.

Відповідно до п. 2.2.2. договору постачальник зобовязується постачати споживачу електроенергію як різновид товару:

-в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток „Обсяги постачання електричної енергії споживачу);

-згідно з категорію струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком „„Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”;

-із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами;

-забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної з площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку „„Графік зняття показів засобів обліку енергії”.

Пунктом 2.2.3. передбачено, що постачальник зобовязується повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за пять днів до введення їх у дію.

У відповідності до п. 2.3.2. договору споживач зобовязується дотримуватися режиму споживання електричної енергії, згідно з умовами розділу 5 договору та режиму роботи електроустановки.

Згідно п. 2.3.3. договору споживач зобовязується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Відповідно до п. 2.3.4. споживач зобовязується здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії”

Пунктом 2.3.5. передбачено, що споживач зобовязується забезпечувати безперешкодний доступ до уповноважених представників постачальника електричної енергії за предявленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії.

Згідно п. 9.4 вказаного договору останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007 р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як зясовано судом, жодною зі сторін не заявлялось про припинення дії вказаного договору, що в свою чергу свідчить про чинність вказаного договору про постачання електричної енергії № 939 від 10.05.2007 року протягом 2008-2010 рр.

Як передбачено договором, під час виконання умов даного договору з питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством та Правилами користування електричною енергією (надалі Правила), затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року (п. 2.1 договору).

При цьому, перелік об'єктів позивача (споживача), на які здійснюється постачання електроенергії за договором, а також відомості про прилади обліку, якими забезпечені електроустановки позивача, наведено в додатку № 10 до договору. Так, у відповідності з вказаним додатком до договору ВАТ "Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" зобов'язалось постачати електричну енергію на потреби бази відпочинку "Оболонь" за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, Будацька коса, де позивач здійснює свою діяльність.

Зазначений об'єкт електропостачання забезпечено електролічильником № 873163 типу СА 4-672м, паспортизацію якого було проведено 22.07.2009 р. відповідно до даних Технічного паспорту 3-фазного розрахункового вимірювального комплексу № 17254 від 22.07.09 р. та акту про пломбування № 24944 від 22.07.2009 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вказує відповідач, за вказаним договором ВАТ "ЕК „Одесаобленерго" належним чином і у повному обсязі виконувало власні договірні зобов'язання з постачання електроенергії споживачу. Однак, за ствердженнями відповідача, позивачем свої договірні зобов'язання виконувалися не належним чином, що стало наслідком у безобліковому споживанні електроенергії повивачем шляхом встановлення пристрою, що призводить до заниження показів приладу обліку (постійного магніту).

Як передбачено п. 6.40 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних знак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок зрушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії електроенергетики України від 04.05.2006 р. N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (далі - Методика).

Відповідно до п. 6.41 вказаних Правил у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 19.11.2010 р. уповноваженими представниками Білгород-Дністровського району електричних мереж ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” проводилась перевірка дотримання споживачем Товариством з обмеженою відповідальністю „АТП-13057-7” Правил користування електричною енергією на обєкті позивача - базі відпочинку „Оболонь”, розташованої за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, вул. Приморська, в результаті якої було виявлено факт порушення споживачем вказаних Правил.

У звязку з виявленим порушенням відповідно до п. 6.41 Правил уповноваженими представниками постачальника в присутності охоронця ОСОБА_1 було складено акт про порушення Правил користування електричною енергією № 022101 від 19.11.2010 р. (а.с.10-11, 83-84), в якому вказано про скриту установку постійного магніту в лівій частині напроти приладу обліку та про те, що електроенергія, яка споживається, лічильником не обліковується. При цьому відповідно до п. 7 вказаного акту, представника споживача було запрошено в Білгород-Дністровський РЕМ ВАТ "ЕК „Одесаобленерго" на комісію по розгляду акту № 022101 з понеділка по п'ятницю з 09.00 год. до 16.00 год. Від підписання вказаного акту охоронець ОСОБА_1 відмовився, про що свідчить складений та підписаний трьома представниками відповідача акт відмови від підпису. Крім того, відповідно до запису та підпису на акті ОСОБА_1 останнім 19.11.10 року було отримано копію акту з метою передачі керівництву споживача.

Відповідно до п. 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідання комісії з розгляду актів про порушення визначається обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу.

Так, 22 листопада 2010 року в присутності представника позивача Арікової Марії Іванівни, яка відповідно до наказу ТОВ "АТП-13057-7" від 11.11.2010 року № 7-К-0000019 є заступником директора бази відпочинку „Оболонь” відбулося засідання комісії по розгляду акту № 022101, про що свідчить протокол № 147 від 22.11.2010 року. За результатами проведеного засідання комісією було вирішено відповідно до п.п. 3 п. 2.1 та п. 2.5 Методики було визначено суму недоврахованої електричної енергії в розмірі 254 453,53 грн. за період з 22.07.2009 р. по 19.11.2010 р. (з моменту паспортизації електроустановки споживача до моменту виявлення порушення виходячи з виявленого порушення - прихованого встановлення на ЗКУ постійного магніту, що призводить до недообліку спожитої споживачем електроенергії) по потужності, визначеній в додатку 2 до договору (120 кВт/год).

Протокол засідання комісії № 147 від 22.11.2010 року було отримано та підписано Аріковою М.І., про що свідчить її підпис в протоколі, а також представнику позивача було надано розрахунок заборгованості за недовраховану електричну енергії по акту № 022101, про що свідчить підпис Арікової М.І. на розрахунку заборгованості, та рахунок № 939/108 від 22.11.2010 року на сплату заборгованості по акту № 022101 в розмірі 254 453,53 грн., про факт вручення якого свідчить підпис Арікової М.І. на копії рахунку.

Як вказує відповідач в обґрунтування своїх заперечень на позов, відповідно до п. 2.5 Методики у разі виявлення у споживача порушення, зазначеного у п.п. 3 п. 2.1. Методики (пошкодження розрахункових засобів обліку, інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів обліку, в даному випадку використання постійного магніту споживачем, яке було зафіксовано представниками постачальника актом № 022101) величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу визначається за дозволеною потужністю для даної точки обліку, що зазначена в договорі. Відповідно до додатку 2 до договору для вказаної точки обліку встановлена потужність 120 кВт/год, що відповідачем було враховано при здійсненні розрахунку заборгованості по акту № 022101.

При цьому згідно п. 2.5 Методики, якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази засоби обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електроенергії (в даному випадку - встановлення відповідачем постійного магніту в лівій частині закритого комплексу обліку), виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду засобу обліку не мали можливості (так як магніт, виявлений при складанні акту № 022101, знаходився на ЗКУ споживача, який постійно прикритий оцинкованим профнастилом, про що свідчить фото, тому візуально визначити наявність магніту на ЗКУ споживача представникам ВАТ "ЕК „Одесаобленерго" не виявлялося можливим), у звязку з чим період розрахунку визначався виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, але не більше ніж за три роки.

Так, оскільки під час проведення контрольних оглядів засобу обліку споживача представниками постачальника порушення споживачем Правил шляхом встановлення постійного магніту в лівій частині закритого комплексу обліку виявити було неможливо, на думку відповідача, розрахунок заборгованості по акту № 022101 було правомірно зроблено комісією по розгляду актів про порушення Правил ВАТ "ЕК „Одесаобленерго" з дня останньої технічної перевірки засобу обліку споживача, зокрема з 22.07.09 р. до 19.11.10 р. (з моменту паспортизації електроустановки споживача, що підтверджується технічним паспортом № 17254 від 22.07.2009 р. та актом про пломбування № 24944 від 22.07.09 року, до моменту виявлення порушення складання акту № 022101). При цьому відповідач вказує, що про факт довготривалого використання виявленого під час складання акту № 022101 магніту свідчать характерні подряпини на закритому комплексі обліку споживача, що підтверджується фотоматеріалами. Відтак, на думку відповідача, розрахунок заборгованості по акту № 022101 ВАТ "ЕК „Одесаобленерго" було зроблено правильно у відповідності до вимог Правил і Методики.

Разом з тим позивач вважає, що рішення засідання комісії Білгород-Дністровського району електричних мереж ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”, яке оформлене протоколом №147 засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією від 21.11.2010 року за розглядом акту про порушення правил користування електроенергією №022101 від 19.11.2010 року, є оперативно-господарською санкцією, тому просить скасувати вказану санкцією з огляду на неправомірність її застосування відповідачем.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобовязань до субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобовязання, що використовуються самими сторонами зобовязання в односторонньому порядку. До субєкта, який порушив господарське зобовязання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобовязань стороною, яка порушила зобовязання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу 254453,53 грн. вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 ГК України.

За частиною 2 статті 237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Крім того, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника передбачено пунктом 6.42 ПКЕЕ, які є обовязковими для сторін відповідно до пункту 2.1 договору від 10.05.2007 р. № 939.

Таким чином, судовий порядок оскарження рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил передбачено самими Правилами і даний спір виник при виконанні господарського договору, а тому підвідомчий господарському суду. Аналогічну правову позицію щодо вказаних спірних правовідносин висловив Верховний Суд України у своїй постанові від 29.11.2010 року у справі №2-15/1783-2009, яка є обовязковою для застосування в силу вимог ст.111-28 ГПК України.

Між тим, як вже зазначалось, актом від 19.11.2010 р. було виявлено скриту установку постійного магніту в лівій частині напроти приладу обліку електроенергії та встановлено факт необлікування електроенергії, яка споживається, лічильником. Саме за таке порушення Правил відповідачем було застосовано до позивача вищевказану оперативно-господарську санкцію.

Однак, як вказує позивач, акт про порушення Правил № 022101 від 19.11.2010 р. був складений відповідачем з порушенням встановленого законом порядку, зокрема з боку відповідача було здійснено самовільне законодавчо нерегламентоване проникнення представників постачальника електричної енергії до трансформаторної підстанції, що знаходиться на території бази відпочинку „Оболонь”.

В матеріалах справи наявна копія постанови ст. слідчого Білгород-Дністровської міжрайпрокуратури Одеської області про відмову у порушенні кримінальної справи від 03.12.2010 р. (а.с. 53), якою встановлено факт незаконного проникнення співробітників ВАТ "ЕК „Одесаобленерго" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на територію бази відпочинку „Оболонь”. У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що спочатку охоронець ТОВ „АТП-13057-7” - ОСОБА_1 не пропускав працівників РЕМ на територію АТП, проте потім пропустив, після чого й було виявлено, що ТОВ „АТП-13057-7” був встановлений постійний магніт прибору обліку, що є порушенням Правил користування електричною енергією.

Так, вищенаведене свідчить про те, що факт порушення ТОВ „АТП-13057-7” Правил користування електричною енергією був встановлений в результаті незаконних дій співробітників ВАТ "ЕК „Одесаобленерго". В свою чергу складений в результаті таких дій відповідачем акт про порушення Правил № 022101 від 19.11.2010 р. не може служити належним доказом наявності порушення Правил з боку позивача.

При цьому суд зазначає, що докази, одержані з порушенням закону, не приймаються господарським судом. Як роз'яснюється в постанові Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Виходячи з наведеного та з огляду на те, що належних доказів в підтвердження факту допущення з боку позивача Правил користування електричною енергією, відповідачем не надано, суд вважає безпідставним застосування до позивача оперативно-господарської санкції у вигляді рішення комісії Білгород-Дністровського району електричних мереж ВАТ „Одесаобленерго”, яке оформлене протоколом від 21.11.2010 р. № 147 засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, складеним за результатами розгляду акту про порушення правил користування електроенергією № 022101 від 19.11.2010 р., про донарахування споживачу 254453,53 грн. вартості недоврахованої спожитої електроенергії. Адже відсутність доказів наявності порушення виключає можливість застосування санкцій за таке порушення.

Посилання відповідача на п. 8.1 і п. 10.1 Правил користування електричною енергією щодо обов'язку споживача забезпечувати безперешкодний доступ постачальника електричної енергії до розрахункових засобів та доводи відповідача про те, що представники ВАТ „ЕК „Одесаобленерго", реалізуючи надане постачальнику електричної енергії законне право на перевірки, діяли з дотриманням приписів чинного законодавства під час проведення 19.11.2010 р. перевірки, представившись та пред'явивши службові посвідчення, та у супроводі працівника ТОВ „АТП-13057-7" - ОСОБА_1 дістались до електроустановки споживача, до уваги суду не приймаються, оскільки спростовуються змістом вищевказаної постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 03.12.2010 р. Інші доводи відповідача щодо правильності складення акту про порушення Правил № 022101 від 19.11.2010 р. в присутності працівника позивача ОСОБА_1 і належним чином оформлення факту виявленого порушення судом оцінюються критично з огляду на те, що такі докази наявності порушення були одержані з порушенням закону.

За змістом ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами в господарському судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому відомості, які є доказами у справі, повинні бути отримані в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази щодо правомірності застосування оперативно-господарської санкції у вигляді оскаржуваного рішення відповідача та обґрунтованості нарахування позивачу цих санкцій, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо скасування застосованої відповідачем до позивача оперативно-господарської санкції.

Згідно з п. 6.42 ПКЕЕ у разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.

Відповідно до позиції Вищого господарського суду, викладеної у листі від 29.06.2010р. №01-08-369, господарські суди у вирішенні спорів можуть та повинні застосувати норми права, якими регулюються спірні правовідносини у конкретних справах, незалежно від того, чи посилаються на відповідні норми сторони та інші учасники судового процесу якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову

Щодо вимог позивача про визнання недійсним вказаного вигляді рішення комісії ВАТ “Одесаобленерго” з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом № 147 від 21.11.2010 року, про нарахування 254453,53 грн., суд зазначає наступне.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів, як вказано в п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 ст. 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено ст. 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.

Тобто, за змістом вказаної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.

Як вже зазначалось, оскаржене рішення комісії Відкритого акціонерного товариства "ЕК „Одесаобленерго", оформлене протоколом від 21.11.2010 р. N 147, за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки не носить характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією, та може бути використане в якості доказу у разі звернення відповідачем з позовом до суду про стягнення визначеної в них суми нарахування, і підлягають оцінці судом у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України. Тобто оскаржуване рішення постачальника електроенергії є оперативно-господарською санкцією, яка скасована вже судом, а не актом ненормативного характеру в розумінні ч. 2 ст. 20 ГК України. Тому суд вважає невірним обраний товариством спосіб захисту порушеного права шляхом визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення, оформленого протоколом, разом з іншим способом про скасування оперативно-господарської санкції.

Таким чином, необхідним і достатнім для захисту прав позивача суд вважає скасування оперативно-господарської санкції у вигляді рішення комісії ВАТ “Одесаобленерго” з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом № 147 від 21.11.2010 року, про нарахування 254453,53 грн.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „АТП-13057-7” частково обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають частковому задоволенню.

У звязку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам, виходячи із заявленої до стягнення суми заборгованості.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „АТП-13057-7” до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Білгород-Дністровського району електричних мереж про визнання недійсним рішення комісії та скасування оперативно-господарської санкції задовольнити частково.

2.Скасувати оперативно-господарську санкцію рішення комісії Білгород-Дністровського району електричних мереж ВАТ „Одесаобленерго”, яке оформлене протоколом № 147 від 21.11.2010 р. засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, складеного за результатами розгляду акту про порушення правил користування електроенергією № 022101 від 19.11.2010 р.

3.В задоволенні решти частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „АТП-13057-7” до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Білгород-Дністровського району електричних мереж про визнання недійсним рішення комісії відмовити.

4.СТЯГНУТИ з Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АТП-13057-7” (04201, м. Київ, вул. Бережанська, 15; код ЄДРПОУ 30607247; р/р 26001300134801 у АКБ Київ Оболонській філіал, МФО 320605) витрати по сплаті державного мита в сумі 85/вісімдесят пять/грн. 00 коп., 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Петров В.С.

Повний текст рішення складено та підписано 31.10.2011 р.