Ухвала суду № 19023791, 26.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

УХВАЛА

"26" жовтня 2011 р.

Справа № 27/17-4024-2011

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пілігрім-Плюс";

до відповідача: Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 1820072,14 грн.;

Суддя Невінгловська Ю.М.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пілігрім-Плюс" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення грошових коштів у розмірі 1820072,14 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2011р. порушено провадження у справі №27/17-4024-2011 та призначено її розгляд у судовому засіданні.

У судовому засіданні 26.10.2011 року представник позивача надав до суду заяву (вх. ГСОО №36799/2011 від 26.10.2011р.), в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої просить суд вжити заходи до забезпечення його позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у сумі 1820072,14 грн., що знаходяться на рахунках ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", а також на рахунку №26001311814501 в АБ „Південний” у м. Одесі, МФО 328209.

В обгрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову позивач посилається на те, що між ТОВ "Пілігрім-Плюс" та ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" укладено договори поставки нафтопродуктів №07/04-1 від 07.04.2009 року та №4-1/4 і №4-1/5 від 24.06.2010 року, відповідно до яких позивачем протягом періоду з 29.04.2010р. по 06.05.2011р. передано у власність ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" нафтопродукти вартість яких становить 3 829258,99 грн., між тим, відповідач за фактично отриманий товар розрахувався частково, в зв’язку з чим, його заборгованість перед позивачем становить 1802116,08 грн. При цьому, позивач зазначає, що неодноразово звертався до ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з вимогою про погашення існуючої заборгованості, між тим, як стверджує представник позивача, поставки товару так і залишились неоплаченими відповідачем.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що стосовно відповідача порушено багато судових справ про стягнення заборгованості, внаслідок неналежного виконання ним договірних зобов’язань, при цьому, сума заборгованості відповідача перед іншими контрагентами є значною.

Отже, позивач наголошує на існуванні загрози реального порушення прав зацікавленої особи, а саме ТОВ "Пілігрім-Плюс", оскільки за думкою позивача, є імовірність настання обставин, при яких майно відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю, що унеможливить, в подальшому, відновлення в повному обсязі порушених прав та законних інтересів позивача та ускладнить або зробить взагалі неможливим виконання судового рішення у даній справі.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, а також враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, господарський суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 30.12.2008 року за № 5-05/759, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення. Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом спору, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов, серед іншого, забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

У відповідності до п.6.1 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. із подальшими змінами та доповненнями, у позовному провадженні при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене.

Як вбачається із позовної заяви та заяви про забезпечення позову, крім основної заборгованості в розмірі 1802116,08 грн., відповідачу була нарахована пеня, 3% річних, і загальна сума вимог склала 1820072,14 грн.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 1820072,14 грн., тобто на суму заявлених позовних вимог, оскільки предметом спору є стягнення заборгованості з відповідача, яка виникла внаслідок невиконання ним своїх зобов’язань за договорами поставки, а відсутність арешту грошових коштів відповідача у розмірі заявлених позовних вимог, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову.

Разом з тим, оскільки зазначені заходи вживаються судом як засіб до забезпечення позову, тобто виключно до розгляду спору по суті, та виключно у розмірі заявлених вимог, суд вважає, що вжиття таких заходів не призведе до порушення майнових інтересів відповідача.

Керуючись ст. 66, п. 1 ч. 1 ст. 67, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Заяву про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти у розмірі 1 820 072/один мільйон вісімсот двадцять тисяч сімдесят дві/грн. 14 коп., що належать Дочірньому підприємству "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, 49, код ЄДРПОУ 32018511) та знаходяться на його рахунках в банківських установах України у томі числі на рахунку №26001311814501 а АБ „Південний” у м. Одесі, МФО 328209.

Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Пілігрім-Плюс" (65033, м. Одеса, вул. Гастелло, буд. 52/1, ід. код 34506470).

Боржником за цією ухвалою є Дочірнє підприємство "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, 49, код ЄДРПОУ 32018511).

Ухвала набирає законної сили з 26.10.2011 року.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала дійсна для пред'явлення державному виконавцю відповідно до ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження"

Суддя Невінгловська Ю.М.

Майновий

Підлягає оскарженю ст.66, 67