Рішення № 19023738, 27.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2011 р.Справа № 6/17-3544-2011 позивач Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „АЛЬФА СТРАХУВАННЯ”

відповідач Приватне акціонерне товариство „МІСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ”

про стягнення 26835 грн. 84 коп.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „АЛЬФА СТРАХУВАННЯ” (далі позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства „МІСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ” про стягнення 26835 грн. 84 коп., з яких: 24990 грн. - відшкодування в порядку регресу, 1449 грн. 42 коп. сума інфляційних втрат, 396 грн. 42 коп. 3% річних за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно ст. 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

16.07.2010 року між Савченко Олексієм Олександровичем та позивачем - ПрАТ „СК „АЛЬФА СТРАХУВАННЯ” (попереднє найменування - ЗАТ „СК „Альфа Страхування”) був укладений Договір страхування № 046.0254848.222, предметом якого є майнові інтереси, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом FORD FOCUS, державний реєстраційний НОМЕР_1.

07.08.2010 року по вулиці Шляхова, 5, с. Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області трапилась дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів FORD FOCUS, державний реєстраційний НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та TOYOTA COROLLA, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та HONDA ACCORD державний реєстраційний НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3.

Відповідно до Довідки відділу ДАІ по обслуговуванню Києво-Святошинського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 пункту 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р., внаслідок чого матеріали ДТП було направлено до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Постановою Суду за справою № 3-3956/2010 від 16 серпня 2010 року було встановлено вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КупАП.

09.08.2010 року, відповідно до умов вказаного Договору, до позивача із Заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування звернувся ОСОБА_1. в зв'язку із ДТП, яке являється страховим випадком відповідно до умов вищезазначеного Договору страхування.

16.09.2010 року позивач, здійснив виплату страхового відшкодування на загальну суму 39 540,96 грн., що підтверджується платіжним дорученнями № 14214 від 16.09.2010 року.

Згідно зі статтею 22 Цивільного Кодексу України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно статті 1166 Цивільного Кодексу України шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 1188 Цивільного Кодексу України : шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України : особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом".

Відповідно ст. 27 Закону України „Про страхування” : „до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток”.

Аналогічна норма міститься у ст. 993 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 того ж Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до п. 2 ст. 530 ЦК України: якщо строк (термін) виконання боржником

Дрбов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право Вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вищезазначеного 10.11.2010 року ТОВ „ЮФ „АЛІАС” як представник ПрАТСК „АЛЬФА СТРАХУВАННЯ” надіслало боржнику - ПрАТ „МІСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ” - претензію із відповідними додатками, якою обґрунтовувалася відповідна регресна Вимога.

У відповідь на претензію ПрАТ „МІСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ” надіслало лист за вих. №1175-12 від 06.12.2010 року, в якому відповідач визнав претензію в сумі 24 990 грн., однак, не оплатив визнані ним вимоги.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до вимог Законодавства України позивач розрахував суму 3% річних та інфляційні втрати.

Ці суми дорівнюють: 1449 грн. 42 коп. сума інфляційних втрат, 396 грн. 42 коп. 3% річних.

Отже, загальна сума боргу відповідача перед позивачем складає: 26835 грн. 84 коп., з яких: 24990 грн. - відшкодування в порядку регресу, 1449 грн. 42 коп. сума інфляційних втрат, 396 грн. 42 коп. 3% річних за користування чужими грошовими коштами.

З огляду на наведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по сплаті державного мита та послуг на ІТЗ судового процесу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства „МІСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ” (код 30244124, 65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2Б/1) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АЛЬФА СТРАХУВАННЯ” (код 30968986, 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6): 24990 гривень відшкодування в порядку регресу, 1449 гривень 42 коп. інфляційних, 396гривень 42 коп. сплати 3% річних 268 гривень 36 коп. держмита та 236 гривень витрат за ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Демешин О.А.