Рішення № 19023657, 27.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2011 р.Справа № 35/17-3225-2011 За позовом Комунального підприємства "Одеські інженерні мережі"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про зобов'язання здійснити демонтаж елементів телекомунікаційної мережі та стягнення 32879,51грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: не зявився;

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 06.09.11р.;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Комунальне підприємство "Одеські інженерні мережі", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 32879,51грн., а саме: основного боргу у розмірі 15973,86грн., пені у розмірі 16905,65грн. та зобов'язання відповідача здійснити демонтаж елементів телекомунікаційної мережі, визначених у додатках до договору №11-10/001-1 від 11.10.2010р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.11р. порушено провадження у справі №35/17-3225-2011.

За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 13.10.11р. строк вирішення спору по справі №35/17-3225-2011 було продовжено до 30.10.11р., в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач вимоги позивача не визнає, згідно наданого відзиву на позовну заяву(вх.№36979/2011 від 27.10.2011р.), згідно якого вважає, що договір між позивачем та відповідачем достроково припинив свою дію після третьої несплати відповідачем грошових коштів, а саме в березні 2010р. Крім того вважає, що нарахування плати після припинення дії договору є цілком незаконним. Також вказує на те, що позивач значно завищує суми при нарахуванні пені, а його посилання на п.4.5 договору є безпідставними, так як згідно ст. 231 ГК України: законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Відносно вимог позивача щодо здійснити демонтаж елементів телекомунікаційної мережі, повідомляє, що всі елементи телекомунікаційної мережі були продані СПД „Костов", який має намір (так як змінилося керівництво позивача, й нове керівництво обіцяє більш сумлінно виконувати обов'язки вказані у договорі) укласти договір з позивачем про розміщення телекомунікаційних мереж на об'єктах комунальної власності.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

11.10.10р. між Комунальним підприємством "Одеські інженерні мережі"(Підприємство)та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Оператор) було укладено договір №11-10/001-1 про розміщення телекомунікаційних мереж на об'єктах комунальної власності територіальної громади м. Одеси, згідно умов якого Підприємство, як уповноважена особа Одеської міської ради з укладання договорів щодо використання нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Одеси для прокладення, експлуатації інженерних мереж, систем, споруд та технічних засобів телекомунікації уклало з Оператором даний договір, який є підставою для розташування власного обладнання Оператора в конкретних місцях, в зазначеній кількості, з параметрами згідно з погодженою проектною документацією та технічним висновком. Договір регламентує розміщення мереж Оператора на обєктах комунальної власності територіальної громади, умов її моніторингу, конкретного розташування елементів мережі, технічних рішень, збереження інженерної інфраструктури обєктів комунальної власності, умови монтажу(демонтажу) елементів мережі, визначає взаємодію сторін в частині інформаційного забезпечення відповідних обєктів, а також соціально незахищених громадян.

Згідно п. 2.1. договору, Оператор тимчасово, відповідно до п.7 та умов цього договору, розміщує на обєктах комунальної власності територіальної громади міста(додаток 1) на заявленій території(додаток 2) елементи власної телекомунікаційної мережі у місцях, у кількості та з технічними характеристиками(додаток 3) відповідно до проектної (технічної) документації та гарантує дотримання вимог чинного законодавства України, норм та правил, що діють у галузях звязку, телебачення, телекомунікації, інформації, архітектури та будівництва, житлово-комунального господарства, санітарно-епідеміологічної та протипожежної безпеки тощо, а Підприємство відповідно до умов цього договору надає право використовувати обєкти комунальної власності територіальної громади для розміщення елементів телекомунікаційної мережі Оператора з зазначеними кількісними та якісними показниками мережі та інспектує її на предмет належного та цільового використання інженерної інфраструктури обєктів комунальної власності, підтримання її дільниць у належному технічному стані, забезпечення безпеки громадян та на відповідність діючому законодавству України, в частині, що стосується органів місцевого самоврядування.

Пунктом 3.2.2. договору передбачено, що Оператор взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі перерахування платні за договором за розміщення мережі на об'єктах комунальної власності, враховуючи точну кількість обєктів, кількість елементів мережі та зміни їх кількості відповідно.

Відповідно до п. 4.3. договору, Оператор перераховує щомісячну плату до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, на поточний рахунок Підприємства згідно виставленого рахунку.

У відповідності до п. 4.5. договору, у випадку несвоєчасної сплати рахунку, Оператор сплачує пеню у розмірі 1% (одного відсотка) від простроченої суми рахунку за кожен день прострочки.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, та укладено строком на один рік.(п.п.7.1., 7.2. договору.).

Згідно п. 7.3. договору, договір достроково припиняє дію у випадку систематичного невиконання Оператором зобов'язань, передбачених пунктами 3.2. та 4.3. договору.

Пунктом 7.4. договору передбачено, що припинення договору є підставою для демонтажу Оператором власними силами та за власний рахунок елементів мережі Оператора, розміщених на(в) обєктах комунальної власності територіальної громади, визначених в додатках до цього договору у 60-ти денний термін зі дня припинення договору.

Позивачем були виставлені рахунки фактури: №СФ-00011 від 10.01.2011р. на суму 2662,31грн., №СФ-00040 від 08.02.2011р. на суму 2662,31грн., №СФ-00062 від 01.03.2011р. на суму 2662,31грн., №СФ-00085 від 05.04.2011р. на суму 2662,31грн., №СФ-00107 від 04.05.2011р. на суму 2662,31грн., №СФ-00135 від 02.06.2011р. на суму 2662,31грн.

В порушення умов зазначеного договору відповідач починаючи з січня 2011 року не виконував свої обов'язки з оплати.

У зв'язку з невиконанням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договірних зобов'язань, передбачених пунктами 3.2. та 4.3. договору, Комунальним підприємством "Одеські інженерні мережі" було направлено на адресу відповідача претензію №19-05/001 від 19.05.2011р. з вимогою погасити виниклу заборгованість за договором у розмірі 13311,55грн.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

30.06.2011р. Комунальним підприємством "Одеські інженерні мережі" було прийнято рішення щодо припинення з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договірних відносин, а тому укладений між Комунальним підприємством "Одеські інженерні мережі" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договір №11-10/001-1 від 11.10.2010р. про розміщення телекомунікаційних мереж на об'єктах комунальної власності територіальної громади м. Одеси припинив свою дію, про що відповідач був повідомлений листом вих.№08-07/002 від 08.07.2011р., в якому також містилася вимога щодо погашення виниклої заборгованості, яка на момент припинення договірних відносин складала 15973,86грн., а також сума пені у розмірі 16905,65грн., а загалом 32879,51грн. Крім того, зверталася увага відповідача на пункт 7.4. договору, відповідно до якого припинення дії договору є підставою для демонтажу відповідачем власним силами та за власний рахунок елементів мережі відповідача, розміщених на об'єктах комунальної власності територіальної громади, визначених у додатках до договору у 60-денний термін зі дня припинення дії договору.

Враховуючи невиконання відповідачем договірних зобовязань, Комунальне підприємство "Одеські інженерні мережі" звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 32879,51грн., а саме: основного боргу у розмірі 15973,86грн., пені у розмірі 16905,65грн. та зобов'язання відповідача здійснити демонтаж елементів телекомунікаційної мережі, визначених у додатках до договору №11-10/001-1 від 11.10.2010р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (зі змінами та доповненнями) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність невиконання відповідачем взятих на себе за договором обовязків передбачених пунктами 3.2. та 4.3. договору, припинення дії договору 30.06.2011р. в порядку п. 7.3. договору, існування заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо перерахування платні за договором за розміщення мережі на об'єктах комунальної власності, у звязку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 15973,86грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 пені в розмірі 16905,65грн. за період з січня 2011р. по червень 2011р., обрахованих у розмірі 1% від простроченої суми рахунку за кожен день прострочки, як встановлено в п. 4.5. договору.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до вимог ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 названого Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст.343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки розмір пені обмежується вищеназваним спеціальним Законом України та Господарським кодексом України, а в договорі сторони встановили пеню в розмірі 1 % від простроченої суми рахунку за кожен день прострочки, яка більше ніж та, що передбачена Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та ч.2 ст.343 ГК України, то суд вважає, що відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а тому наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином. З цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 1786,29грн.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про зобовязання відповідача здійснити демонтаж елементів телекомунікаційної мережі, визначених у додатках до договору №11-10/001-1 від 11.10.2010р.

Пунктом 7.4. договору передбачено, що припинення договору є підставою для демонтажу Оператором власними силами та за власний рахунок елементів мережі Оператора, розміщених на(в) обєктах комунальної власності територіальної громади, визначених в додатках до цього договору у 60-ти денний термін зі дня припинення договору.

Доводи відповідача, відносно того що всі елементи телекомунікаційної мережі були продані СПД „Костов", судом не приймаються, оскільки доказів в підтвердження своїх заперечень, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки умовами договору передбачено, що після припинення дії договору Оператор зобов'язаний демонтувати власними силами та за власний рахунок елементи мережі, розміщених на(в) обєктах комунальної власності територіальної громади, визначених в додатках до договору, а договір припинив свою дію з 30.06.2011р., то судом задовольняється позовна вимога про зобовязання відповідача здійснити демонтаж елементів телекомунікаційної мережі, визначених у додатках до договору №11-10/001-1 від 11.10.2010р.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Станом на день розгляду справи відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не представив.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Комунального підприємства "Одеські інженерні мережі" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 15973,86грн. основного боргу, 1786,29грн.пені, та зобовязання відповідача здійснити демонтаж елементів телекомунікаційної мережі, визначених у додатках до договору №11-10/001-1 від 11.10.2010р.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті держмита пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму, а саме: 177,60грн.+85грн.=262,60грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ід.номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Одеські інженерні мережі" (65026, м. Одеса, вул.Рішельєвська, 11; код ЄДРПОУ 36343835) суму основного боргу у розмірі 15973(пятнадцять тисяч девятсот сімдесят три)грн.86коп., пеню у розмірі 1786(одну тисячу сімсот вісімдесят шість)грн.29коп., витрати по сплаті держмита на суму 262(двісті шістдесят дві)грн.60коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

3. Зобовязати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ід.номер НОМЕР_1) здійснити демонтаж елементів телекомунікаційної мережі, визначених у додатках до договору №11-10/001-1 від 11.10.2010р. про розміщення телекомунікаційних мереж на об'єктах комунальної власності територіальної громади м. Одеси

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 01.11.2011р.