Ухвала суду № 19023612, 25.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"25" жовтня 2011 р.№ 1/17-2011-2159 Суддя Найфлейш В.Д. розглянувши заяву від 20.10.2011р. за № 6438/2011 за заявою Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області (66101, м. Балта, вул. Котовського, 195, Одеської обл., код ЄДРПОУ 13899025)

про порушення справи про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 Ідентифікаційний код № НОМЕР_1)

ВСТАНОВИВ:

20.10.2011р. Балтська МДПІ звернулася до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, відповідно до ст. 52 Закону України „Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки боржник неспроможний виконати свої грошові зобов'язання у сумі 6158 грн.82 коп., які складаються із заборгованості по сплаті штрафних санкцій в сумі 3966,60 грн., яка підтверджується постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2010р. по справі № 2а-10415/09/1570, заборгованості по сплаті штрафних санкцій в сумі 1700,00 грн., яка підтверджується рішенням про застосування фінансових санкцій від 20.05.2009 року № 0001042300, заборгованості по орендній платі 490,20 грн. та заборгованості на єдиний податок в сумі 2,02 грн., які підтверджуються обліковими картками.

Згідно п. 1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” грошове зобовязання зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобовязань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобовязання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоровю громадян, зобовязання з виплати авторської винагороди, зобовязання перед засновниками (учасниками) боржника юридичної особи, що виникли з такої участі.

Відповідно п. 4.5 до рекомендації Президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04.06.2004р. № 04-5/1193 закон про банкрутство не зазначає, які зобовязання належить вважати податком і збором (обовязковим платежем) і які саме суми мають враховуватися господарським судом при порушенні провадження у справі про банкрутство за такими вимогами.

Господарський суд не може застосовувати положення ст. 1 Закону про банкрутство щодо визначення терміна „грошове зобовязання” до зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), оскільки у частині 2 ст. 1 ЦК України зазначено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 ст. 2 Закону України „Про систему оподаткування” визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про систему оподаткування” будь-які податки і збори (обовязкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, викладеним у цьому Законі. Податки і збори (обовязкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Згідно ст. 13 Закону України „Про систему оподаткування” в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обовязкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14, 15 цього Закону. Податки і збори (обовязкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України „Про систему оподаткування”, сплаті не підлягають. З огляду на наведене закон не відносить суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягується до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обовязкових платежів).

Згідно з положеннями Закону України „Про державну податкову службу в України” пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

Таким чином, у вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами (обовязковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших штрафних та фінансових санкцій враховуються окремо.

Вказана правова позиція підтримується постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство”, згідно якої до складу грошових зобовязань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф) визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобовязання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоровю громадян, зобовязання з виплати авторської винагороди, зобовязання перед засновниками (учасниками) боржника юридичної особи, що виникли з такої участі.

В матеріалах справи міститься постанова Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2010р. по справі № 2а-10415/09/1570, якою задоволено адміністративний позов Балтської МДПІ до Боржника про стягнення заборгованості із сплати штрафної санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 3966,60 грн. та міститься рішення від 20.05.2009 року № 0001042300 про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн., але вказані суми не є грошовим зобовязанням в розумінні ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Крім того Балтська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області посилається на наявність заборгованості по орендній платі в сумі 490,20 грн. та наявність заборгованості на єдиний податок в сумі 2,02 грн.

Відповідно до статті 52 Закону України „Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин - підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до ч.10 ст.7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” на заявника - орган державної податкової служби чи інший державний орган, який здійснює контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообовязкового державного соціального страхування, податків і зборів (обовязкових платежів) покладається обовязок додати до заяви про порушення справи докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обовязкових платежах у встановленому законодавством порядку.

За приписами Закону України „Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

Пунктом 27 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: „зазначено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами”.

Однак, Балтська МДПІ Одеської області до заяви про порушення справи про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 доказів безспірності заявлених вимог передбачених законодавством доказів не надала, а саме рішення суду, що розглядав спір між сторонами, виконавчих документів.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше пяти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, з підстав передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Враховуючи вищевикладене, заява Балтської МДПІ Одеської області про визнання банкрутом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 47-49,52 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області (66101, м. Балта, вул. Котовського, 195, Одеської обл., код ЄДРПОУ 13899025) про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 Ідентифікаційний код № НОМЕР_1) - повернути без розгляду.

Додаток: заява про порушення справи про банкрутство з додатком на 37 аркушах.

Примірник ухвали надіслати сторонам.

Суддя </підпис/ >Найфлейш В.Д.