Рішення № 19023344, 18.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.11 Справа№ 5015/4649/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: ТзОВ “Агро Майстер” м.Луцьк

До відповідача: СГ ТЗОВ “Прогрес” с.Сморжів, Радехівського р-ну;

Про: стягнення 167418,54грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники :

Позивача: ОСОБА_1- предст. (дов. № 38 від 26.08.2011р.);

Відповідача: ОСОБА_2- предст. (дов. №92 від 06.09.2011р.);

Представникам позивача та відповідача, які взяли участь у справі, розяснено зміст ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи, та можливість здійснення технічного запису судового процесу.

Від здійснення технічного запису судового процесу представники позивача та відповідача відмовились, подавши відповідне Клопотання.

Суть справи:

Позовні вимоги заявлено ТзОВ “Агро Майстер” м.Луцьк до відповідача: СГ ТзОВ “Прогрес”, с.Сморжів, Радехівського р-ну про стягнення 167418,54грн.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 15.08.2011р. судом порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до судового розгляду на 29.08.2011р.

В судове засідання 29.08.2011р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, подав через канцелярію суду документи, витребовувані ухвалою суду.Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки повідомив у Телеграмі (вх. № канц. 299 від 29.08.2011р.).

Ухвалою суду від 29.08.2011р. розгляд справи відкладено на 08.09.2011р. з причин неявки відповідача у судове засідання та неподання ним витребовуваних ухвалою суду документів.

В судове засідання 08.09.2011р. представник позивача в судове засідання з'явився, подав Додаткові пояснення (вх. № канц. 20332/11 від 08.09.2011р.). Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав Відзив на позовну заяву (вх. № канц. 20341/11 від 08.09.2011р.), в якому позовні вимоги повністю заперечив.

Ухвалою суду від 08.09.2011р. розгляд справи відкладено на 06.10.2011р.

В судове засідання 06.10.2011р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, подав Акт звірки взаєморозрахунків станом на 08.08.2011р. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав Клопотання (вх. № канц. 22766/11 від 06.10.2011р.), в якому просив відкласти судовий розгляд справи, у звязку із перебуванням представника відповідача у службовому відрядженні за межами Львівської області.

Представник позивача із поданим Клопотанням відповідача ознайомився та заперечив проти його задоволення.

Ухвалою суду від 06.10.2011р. розгляд справи відкладено на 11.10.2011р.

В судове засідання 11.10.2011р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав. Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав Клопотання (вх. № канц. 23154/11 від 11.10.2011р.) про витребування у позивача податкові декларації з податку на додану вартість з реєстрами отриманих та виданих податкових накладних (оригінал та належно завірені копії) за період з липня 2010р. по грудень 2010р.

Крім того, представником відповідача подано Клопотання (вх. № канц. 23153/11 від 11.10.2011р.) про зменшення розміру додаткової відповідальності для позивача на 2/3 від встановленого договором розміру, у звязку із важким матеріальним станом.

Також, відповідачем подано Клопотання, в якому він просить зменшити розмір штрафних санкцій (пені) або звільнити відповідача від сплати пені.

До канцелярії суду відповідачем було подано Додаткові пояснення до відзиву на позов (вих. №121 від 11.10.2011р.), в якому відповідач просить зменшити суму позовних вимог на суму взаємного боргу позивача та відповідача між собою, тобто 72394,65грн., припиненням зобовязання зарахуванням зустрічних позовних вимог, та зменшити відповідно суми заявлених позивачем вимог про сплату пені, % річних та інфляційних втрат з моменту поставок відповідачем товарних цінностей в рахунок боргу ТОВ “Агро Майстер”.

Відповідач у судовому засіданні просив позивача підписати з ним Угоду про взаємозалік поставленого позивачу товару, позивач із вказаним клопотанням погодився.

Також відповідачем подано Клопотання про продовження терміну розгляду справи, керуючись вимогами ст.69 ГПК України, ухвалою суду від 11.10.2011.р Клопотання відповідача задоволено, термін розгляду справи продовжено.

Представник позивача із поданим Клопотанням відповідача ознайомився.

Ухвалою суду від 11.10.2011р. розгляд справи відкладено на 18.10.2011р.

Заслухавши пояснення позивача, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, доданих до матеріалів справи та оцінивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне:

19.04.2010р. між ТзОВ “Агро Майстер” та С/г ТзОВ “Прогрес” було укладено Договір №23 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу. Відповідно до п. 1.2. Договору, предметом купівлі-продажу є товар, який належить продавцю на момент укладення Договору або буде набутий продавцем у майбутньому. Асортимент товару, його ціна і кількість, місце передачі та термін поставки визначаються в додатках до даного Договору, рахунках та видаткових накладних, що є невідємною частиною цього Договору (п. 2.1. Договору).

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що оплата товару проводиться наступним чином: 50% від вартості товару відпущеного згідно договору попередня оплата в строк до 30.04.2010р., а 50% від вартості відпущеного товару згідно Договору оплачується покупцем в строк до 01.10.2010р.

Додатком №1 до цього Договору сторони визначили асортимент товару, кількість, ціну, а саме: Товар: Гроділ Максі, Галера, Ламардор 40%, Деразол 50%, Зелек Супер, на загальну суму разом з ПДВ 130540, 80 грн.

Додатком №2 сторони також узгодили асортимент товару, кількість та ціну, а саме: Деразол, Штефазол, Децис Профі на загальну суму разом з ПДВ 32876,64грн.

01.09.2010р. сторони уклали ще один Договір №62 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу. Відповідно до п. 1.2. договору, предметом купівлі-продажу є товар, який належить продавцю на момент укладення Договору або буде набутий продавцем у майбутньому. Асортимент товару, його ціна і кількість, місце передачі та термін поставки визначаються в додатках до даного Договору, рахунках та видаткових накладних, що є невідємною частиною цього Договору (п.2.1. Договору).

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що оплата товару проводиться наступним чином: 100% від вартості товару відпущеного згідно з Договором оплачується покупцем в строк до 15.10.2010р.

Додатком №1 до цього Договору сторони визначили асортимент товару, кількість, ціну, а саме: Насіння озимого ріпаку Рідер Лемке (Нім.) загальною вартістю з ПДВ 52500,00грн.

Судом встановлено, що згідно з умовами Договору №23 від 19.04.2010р. відбувались наступні поставки товару:

31.05.2010р. на підставі накладної №РН-0000052 на суму 10080,00грн.;

02.06.2010р. на підставі накладної №РН-0000056 на суму 120460,80грн.;

10.06.2010р. на підставі накладної №РН-0000063 на суму 32876,64грн.

Відповідно до умов Договору №62 від 10.09.2010р., позивачем поставлено відповідачу товар, згідно з видатковою накладною №РН-0000154 від 01.09.2010р. на загальну суму 52500,00грн.

Таким чином, загальна сума поставленого товару відповідачу становить 215917,44грн.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що платежі відповідач проводив наступним чином:

30.04.2010р. на підставі платіжного доручення №128 на суму 10000,00грн.;

16.09.2010р. на підставі платіжного доручення №271 на суму 30000,00грн.;

10.11.2010р. на підставі платіжного доручення №314 на суму 10000,00грн.;

23.11.2010р. на підставі платіжного доручення №335 на суму 10000,00грн.;

30.11.2010р. на підставі платіжного доручення №334 на суму 10000,00грн.;

02.12.2010р. на підставі платіжного доручення №340 на суму 5000,00грн.;

28.01.2011р. на підставі платіжного доручення №38 на суму 5000,00грн.;

11.04.2011р. на підставі платіжного доручення №96 на суму 40000,00грн..

Загальна сума оплат відповідача за отриманий товар складає 120000,00грн.

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем за договорами №№23,62 становить 95917,44грн.

Однак, як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, 26.07.2010р. по накладній №16 ТзОВ “Агро Майстер” отримало від С/г ТзОВ “Прогрес” товар на загальну суму разом із ПДВ 30372,00грн., а 27.10.2010р. на підставі накладної №191 ТзОВ “Агро Майстер” отримав від С/г ТзОВ “Прогрес” товар (Соя, 15 тон.) на загальну суму з ПДВ 42022,65 грн. Загальна сума поставки складає 72394,65грн. Доказів оплати цих накладних ТзОВ “Агро Майстер” суду не надало.

Відповідач просить суд зарахувати його грошові вимоги, згідно з накладними №16 та №191, як зустрічні вимоги. Суд вважає можливим таке зарахування з огляду на наступне.

Так, відповідно до вимог ч.2 ст.712 ЦК України до Договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до вимог 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2011р. сторони підписали протокол про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого зобовязання С/г ТзОВ “Прогрес” перед ТзОВ “Агро Майстер” згідно Договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 01.09.2010р. на суму 30372,00грн. припинилось.

Враховуючи той факт, що вимоги сторін є однорідними, випливають із взаємних поставок товару, а також ту обставину, що строк виконання зобовязань ТзОВ “Агро Майстер” по накладних №16 та №191 настав, суд зараховує такі вимоги як зустрічні, та відповідно в цій частині зобовязання відповідача по оплаті коштів припинилось.

Відтак, оскільки правовідносини сторін регулюються нормами закону щодо поставки, договором не передбачено умов про розстрочення платежу, а отже, строк оплати по накладних №16 та № 191 настав одразу після прийняття такого товару.

Отже, з врахуванням того, що суд зараховує зустрічні вимоги С/г ТзОВ “Прогрес” до ТзОВ “Агро Майстер” на суму 72394,65грн. про зарахування яких заявлено відповідачем у судовому процесі та відзиві на позов, то сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 23522,79грн. Така сума доведена позивачем як заборгованість відповідача, а тому підлягає задоволенню.

Крім того, підлягають також вимоги до задоволення щодо стягнення інфляційних втрат та 50 % річних.

Відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами пункту 8.2. Договору №23 від 19.04.2010р., у випадку порушення термінів або умов оплати товару покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідний період прострочення розрахунку, а також проценти за користування грішми у розмірі 50% річних від простроченої суми. Аналогічна умова міститься і в договорі №62 від 01.09.2010р.

Тому, з врахуванням того, що боргу у відповідача існував, зустрічне зарахування відбулось в момент винесення рішення, сторони визначили розмір відсотків річних до 50%, є підставним нарахування позивачем інфляційних втрат у розмірі 8897,26грн. та 50% річних у розмірі 47789,19грн.

Однак, щодо стягнення пені у розмірі 14814,65грн. слід відзначити наступне:

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як вказано у п.42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. N 01-8/211, при застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

Суд, з врахуванням того, що сума основного боргу становить 23522,79грн., а сума неустойки (пені) 14814,65грн., а також те, що відшкодування 50% річних є значним в порівняні з 3% річних, які визначені законом, приходить до висновку про необхідність зменшення розміру неустойки (пені) до 1000,00грн.

При цьому суд бере до уваги важкий матеріальний стан відповідача, який є сільськогосподарським підприємтсвом кількість працюючих у нього працівників, що вбачається із довідки №118 від 10.10.2011р. та відповідних звітів і балансів, а також те, що позивач отримав у відповідача товар, за нього не розрахувався після прийняття товару,розмір таких коштів є для відповідача значним - 72394,65грн., то таке зменшення не завдасть шкоди інтересам позивача та спрямоване на недопущення збагачення кредитора за рахунок боржника.

Судові витрати слід стягнути з відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник з його неправомірних дій, а розмір таких витрат документально підтверджений позивачем. Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути державне мито у розмірі 1674,19грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

Керуючись вимогами ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 35, 43, 49, 69, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес” (ЄДРПОУ 03762555, Львівська область, Радехівський район, с.Сморжів) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Майстер” (ЄДРПОУ 36347824, м.Луцьк, вул.Ранкова, 26А) 23522,79грн. основного боргу, 8897,26грн. - інфляційних втрат, 47789,19грн. - 50% річних, 1000,00грн. пені, 1674,19грн. державне мито, 236,00грн. - та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У задоволення решти позовних вимог провадження припинити.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.