Рішення № 19023256, 28.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.11 Справа№ 5015/5381/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Хрунь І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ «Узлісся», с. Стрілки

до відповідача-1: ПАТ КБ «Хрещатик», м. Київ в особі ЛФ ПАТ КБ «Хрещатик», м. Львів

відповідача-2: ТзОВ ВКФ «Обабіч», м.Львів

про: усунення перешкод у здійсненні права власності та визнання договору іпотеки (майнової поруки) припиненим

Суддя У.І.Ділай

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1 представник (Доручення №27/2-1 від 27.02.2011р.)

Від відповідача-1: ОСОБА_2 представник (Довіреність №2341 від 28.12.2011р.)

Від відповідача-2: не зявився

Представникам сторін розяснено права і обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява ТзОВ «Узлісся», с. Стрілки до відповідача-1 ПАТ КБ «Хрещатик», м. Київ в особі ЛФ ПАТ КБ «Хрещатик», м. Львів, відповідача-2 ТзОВ ВКФ «Обабіч», м.Львів про усунення перешкод у здійсненні права власності та визнання договору іпотеки (майнової поруки) припиненим.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ПАТ КБ «Хрещатик»та ТзОВ ВКФ «Обабіч»було укладено додаткову угоду до генеральної угоди № 1 від 24.01.2007р., відповідно до якої збільшено плату за користування кредитом з 19 % річних до 29 % річних. При цьому станом на 23.01.2009р. зміни до спірного до договору іпотеки (майнової поруки) щодо збільшення обсягу відповідальності поручителя не вносились. Таким чином, внесення додатковою угодою змін до кредитного договору, без згоди поручителя, відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України припинило договір поруки та правовідносини сторін щодо поруки.

Ухвалою суду від 19.09.2011р. дана позовна заява була прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 29.09.2011р.

Для надання сторонам можливості подати додаткові докази на обґрунтування своїх вимог та заперечень в судовому засіданні оголошувалася перерва.

Представник позивача, викладені у позовній заяві вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у Відзиві на позовну заяву № 77/05-954 від 28.09.2011р., вказавши, зокрема, що у зв'язку із укладенням додаткових угод до генеральної угоди № 1 від 24.01.2007 р. ПАТ «КБ «Хрещатик»та ТзОВ «Узлісся»було підписано договори про внесення змін до договору іпотеки від 16.02.2007 р. № 372, а саме: договір від 20.05.2009 р. № 1142 та договір від 21.04.2010 р. Відповідно до умов спірного договору іпотеки всі зміни та доповнення до цього договору мають юридичну силу лише за умови виконання їх у письмовій формі, підписання сторонами та нотаріального посвідчення. Тому відповідач вважає, що договір іпотеки від 16.02.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в реєстрі за № 372, та договори про внесення змін до договору іпотеки від 27.02.2007р. в реєстрі за № 434, від 20.05.2009р. в реєстрі за № 1142 та від 21.04.2010р. в реєстрі за № 766, укладені ПАТ «КБ «Хрещатик»та ТзОВ «Узлісся»в забезпечення кредитних зобов'язань ТзОВ ВКФ «Обабіч»з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Окрім того, відповідачем подано пояснення по справі № 77/05-1058 від 24.10.2011р., в яких зазначається, що відповідно до постанови Спостережної ради ПАТ «КБ «Хрещатик»від 18.03.2011 р. № 30 з 04.07.2011 р. припинено діяльність Львівської філії ПАТ «КБ «Хрещатик»шляхом реорганізації та відкриття на базі філії Львівського регіонального відділення ПАТ «КБ «Хрещатик»з відображенням операцій на балансі Головного банку. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 04.07.2011 р. внесено запис про закритгя відокремленого підрозділу Львівська філія ПАТ «КБ «Хрещатик»(ідентифікаційний номер 26525645).

Відповідач-2 явку представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

24.01.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Хрещатик», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Хрещатик», в особі заступника директора Львівської філії ВАТ КБ «Хрещатик»та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою «Обабіч»укладена Генеральна угода (договір) № 1 про надання кредиту в сумі 19 200 000 грн. для поповнення обігових коштів. Термін здійснення кредитних операцій по 22 січня 2010р.

Пунктами 3.2.1.1. та 3.3.1 договору встановлено розмір процентів за користування кредитом 19% річних.

На забезпечення вимог ПАТ КБ «Хрещатик»за Генеральною угодою № 1 від 24.01.2007р. між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Хрещатик»та ТзОВ «Узлісся»16.02.2007р. укладено Договір іпотеки, відповідно до умов якого іпотекодавецем майновим поручителем (ТзОВ «Узлісся») передано в іпотеку іпотекодержателю (ВАТ КБ «Хрещатик») комплекс будівель профілакторію «Узлісся», що знаходиться за адресою: Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Стрілки, хутір Ріпище, № 1. Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Золочівським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 16.02.2007р. за № 13591265, вартість комплексу будівель, що передається в іпотеку складає 984245,00 грн.

Пунктом 1.3. Договору іпотеки передбачено, що іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги ПАТ КБ «Хрещатик», які виникають з Генеральної угоди (договору) № 1 від 24.01.2007р., за якою ПАТ КБ «Хрещатик»надало Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі «Обабіч»кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 19200000,00 грн., а останнє зобовязалось його використати за цільовим призначенням та згідно зі встановленим строком користування, вчасно сплачувати плату за користування кредитом у розмірі 19% річних та своєчасно повернути кредит іпотекодержателю.

За твердженням позивача спірний Договір іпотеки від 16.02.2007р., згідно правового аналізу його умов, за своєю суттю та юридичною природою є змішаним договором, оскільки містить, як ознаки договору застави, так і необхідні ознаки договору поруки (майнового поручительства), а відтак до Договору іпотеки, як змішаного договору, необхідно застосовувати правила, якими регулюються відносини поруки (ст.ст. 553-559 ЦК України).

Згідно п. 1.4 Договору іпотеки (майнового поручительства) в разі невиконання боржником зобов'язань з повернення кредиту поручитель повинен погасити заборгованість за договором у тому самому обсязі та на тих самих умовах, що й боржник.

Відповідно до п. 8.2 договору всі зміни та доповнення до договору мають юридичну силу лише за умови виконання їх у письмовій формі і підписання уповноваженими на те представниками.

Як вбачається із матеріалів справи між ВАТ КБ «Хрещатик»та ТзОВ ВКФ «Обабіч»було укладено ряд додаткових угод, якими внесено зміни до генеральної угоди (договору) № 1 від 24.01.2007р. У свою чергу ВАТ КБ «Хрещатик»та ТзОВ «Узлісся»було підписано договори про внесення змін до договору іпотеки від 16.02.2007р.

Так, зокрема, 23.01.2009р. ВАТ КБ «Хрещатик»та ТзОВ ВКФ «Обабіч»підписано Додаткову угоду до генеральної угоди (договору) від 24.01.2007р. № 1, якою збільшено плату за користування кредитом з 19 % річних до 29 % річних.

При дослідженні наявних в матеріалах справи документів суд встановив, що станом на 23.01.2009 р. зміни до договору іпотеки (майнової поруки) щодо збільшення обсягу відповідальності поручителя не вносились. Договір про внесення до Договору іпотеки від 16.02.2007 р. за реєстровим № 372 змін, щодо розміру відсотків за користування кредитом, між ВАТ КБ «Хрещатик»та ТзОВ «Узлісся»підписано лише 20.05.2009р.

Вищевказаний договір про внесення змін до договору іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 1142.

20.05.2009р. у Державний реєстр іпотек внесено запис про зміну відомостей про обтяження на підставі повідомлення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою 10-711, 20.05.2009 р., ВАТ КБ «Хрещатик».

Із посиланням на положення ч. 1 ст. 559 ЦК України позивач стверджує, що внесення 23.01.2009 р. змін до кредитного договору, які збільшували розмір плати за користування кредитними коштами й обсяг відповідальності поручителя без попереднього погодження цих змін із позивачем, припинило договір поруки та правовідносини сторін щодо поруки.

Як вказано у позовній заяві, порука ТзОВ «Узлісся»є припиненою з 23.01.2009 р. у зв'язку з відсутністю доказів про погодження з ним цих змін до їх внесення до договору від 16.02.2007 р., ураховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України сам факт зміни умов поруки без згоди з поручителем є самостійною підставою припинення правовідносин поруки, яка не вимагає укладення договору.

Посилання відповідача на те, що підписуючи 20.05.2009 р. договір про внесення змін до договору іпотеки від 16.02.2007 року, поручитель погодився зі збільшенням відсоткової ставки за користування кредитними коштами за договором кредитної лінії від 24.01.2007р., яке мало місце 23.01.2009 р., на думку позивача, до уваги братись не може, оскільки зміни можуть бути внесені до чинного правочину, у той час як порука за договором від 16.02.2007 р. на час підписання договору 20.05.2009 р. була припинена.

Враховуючи те, що договір іпотеки припинив свою дію, позивач вважає безпідставним подальше включення майна, що було предметом іпотеки, до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Існування обтяжень щодо нерухомого майна комплексу будівель профілакторію «Узлісся», що знаходиться за адресою: Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Стрілки, хутір Ріпище,1 за відсутності належних правових підстав, створює позивачу перешкоди у реалізації ним права власності щодо зазначеного майнового комплексу.

Врахувавши наведені у позовній заяві доводи позивач просить суд усунути перешкоди у здійсненні права власності щодо майна, яке було предметом іпотеки, згідно Договору від 16.02.2007р., а також визнати вказаний договір іпотеки припиненим.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вимоги позивача заперечив у повному обсязі, вказавши, що договір іпотеки від 16.02.2007 року, та договори про внесення змін до договору іпотеки, в тому числі і договір від 21.04.2010р. за реєстровим № 766, укладені ПАТ «КБ «Хрещатик»та ТзОВ «Узлісся»в забезпечення кредитних зобов'язань ТзОВ ВКФ «Обабіч»з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Із твердженнями позивача про те, що до договору іпотеки від 16.02.2007р. необхідно застосувати правила, якими регулюються відносини поруки, відповідач не погоджується, зазначаючи, що правовідносини між іпотекодавцем (в т.ч. іпотекодавцем майновим поручителем) та іпотекодержателем (кредитором) за договором іпотеки регулюються виключно нормами параграфу 6 «Застава»глави 49 Цивільного кодексу України та Законами України «Про заставу»та «Про іпотеку»і на ці правовідносини не розповсюджуються норми, які регулюють правовідносини, що пов'язані з порукою, в тому числі щодо припинення поруки. Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Зі згаданої статті вбачається, що порука та застава окремі самостійні способи забезпечення зобов'язання. Порука і застава є різними самостійними способами забезпечення виконання зобов'язань і до заставних відносин за участю майнового поручителя у питанні підстав припинення майнової поруки (застави) слід застосовувати положення ст. 593 ЦК України.

Окрім того, відповідач вказує, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, в частині вимог про визнання договору іпотеки припиненим, не передбачений нормами чинного законодавства. Способи захисту прав та інтересів осіб визначено положеннями ст. 16 ЦК Цкраїни та 20 ГК України. Оспорюваним іпотечним договором не встановлено іншого способу захисту, такого, як «визнання договору припиненим». Встановлений ст.16 ЦК України та ст. 20 ГК України спосіб захисту «припинення правовідношення»та «установлення, зміна і припинення господарських правовідносин»не є однаковими за своєю природою порівняно з вимогою «визнати договір припиненим». Вимога визнати договір припиненим із зазначенням дати такого припинення, яка вже настала раніше, по суті є встановленням факту (обставин).

Відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

При прийнятті рішення за результатами розгляду господарського спору, суд виходив з наступного:

Відповідно до представлених суду документів Постановою ПАТ «КБ «Хрещатик» № 30 від 18.03.2011 р. з 04.07.2011 р. припинено діяльність Львівської філії ПАТ «КБ «Хрещатик»шляхом реорганізації та відкриття на базі філії Львівського регіонального відділення ПАТ «КБ «Хрещатик»з відображенням операцій на балансі Головного банку. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 04.07.2011 р. внесено запис про закритгя відокремленого підрозділу Львівська філія ПАТ «КБ «Хрещатик»(ідентифікаційний номер 26525645).

Із врахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку про необхідність виключення з числа учасників даного господарського процесу Львівської філії ПАТ «КБ «Хрещатик». Таким чином, відповідачем у справі виступає юридична особа ПАТ «КБ «Хрещатик»(м. Київ).

Окрім того, з огляду на те, що ТзОВ ВКФ «Обабіч»не є стороною оспорюваного договору іпотеки, а позовні вимоги предявлено до ПАТ «КБ «Хрещатик», суд вважає за доцільне змінити процесуальний статус ТзОВ ВКФ «Обабіч»з відповідача-2 на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Враховуючи те, що дана справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, спір розглядається господарським судом Львівської області згідно приписів ч. 3 ст. 17 ГПК України.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як вбачається із матеріалів справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору іпотеки від 16.02.2007р., зареєстрованого в реєстрі за №372, відповідно до п. 1.1. якого іпотекодавецем майновим поручителем (ТзОВ «Узлісся») на забезпечення вимог ПАТ КБ «Хрещатик», які виникають з Генеральної угоди (договору) № 1 від 24.01.2007р., передано в іпотеку іпотекодержателю (ПАТ КБ «Хрещатик») комплекс будівель профілакторію «Узлісся», що знаходиться за адресою: Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Стрілки, хутір Ріпище, № 1.

Згідно положень ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

В даному випадку, спірний Договір іпотеки, згідно правового аналізу його умов, за своєю суттю та юридичною природою є змішаним договором, оскільки містить, як ознаки договору застави, так і необхідні ознаки договору поруки (майнового поручительства).

Правові терміни «порука», «поручительство», згідно правового аналізу норм актів цивільного законодавства, що регулюють заставу, та іпотеку, як різновид застави, в контексті майнового поручительства та поруки, застосовуються законодавцем в рівній мірі як тотожні для зобовязання сторони, яка взяла на себе відповідальність перед кредитором за борг третьої (іншої) особи боржника (ст.ст. 512, 523, 553-559 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

В той же час, ч. 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

З аналізу вищенаведеної правової норми слідує, що виконання зобовязання перед кредитором забезпечується фактично усім майном іншої особи поручителя.

Крім того, Закон України «Про іпотеку»(далі Закон), як спеціальний закон, визначає окремий вид застави іпотеку

Згідно визначення ст. 1 вказаного Закону, іпотекою є вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Вказана стаття 1 Закону розкриває поняття «майнового поручителя»майновим поручителем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобовязання іншої особи-боржника.

Тобто, відмінність поручителя від майнового поручителя в цивільному обороті полягає лише у тому, що майновий поручитель поручається конкретно визначеним майном, у той час, як поручитель поручається усім належним йому майном. В решті, ці поняття тотожні за своєю правовою природою та змістом.

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦК України, при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги зясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Проаналізувавши всебічно норми наведених актів цивільного законодавства в контексті даної справи, суд погоджується із доводами позивача про те, що в даному конкретному випадку до Договору іпотеки від 16.02.2007р., як змішаного договору, необхідно застосовувати правила, якими регулюються відносини поруки (ст.ст. 553-559 ЦК України). (Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в Постанові від 13.04.2011р. у справі № 10/227-10 )

Так, за спірним Договором Позивач передав в іпотеку Відповідачу комплекс будівель профілакторію «Узлісся», що знаходиться за адресою: Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Стрілки, хутір Ріпище, № 1 для забезпечення виконання зобовязання іншої особи-боржника ТзОВ ВКФ «Обабіч».

Тобто, позивач не є боржником за основним зобовязанням, а є майновим поручителем, в розумінні ст. 583 ЦК України, ст. 1 Закону України “Про іпотеку” та ст. 553 ЦК України, а відносини між позивачем та відповідачем за своєю суттю є змішаними і містять, як елементи застави (іпотеки), так і елементи поруки (поручительства).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, збільшуючи кредитну відсоткову ставку за Генеральною угодою (договором) № 1 від 24.01.2007 р. шляхом підписання 23.01.2009 р. Додаткової угоди до генеральної угоди відповідач зобов'язаний був отримати згоду поручителя (позивача) та оформити її відповідним чином, оскільки за умовами Договору іпотеки іпотекодавець-майновий поручитель (ТзОВ «Узлісся») надав згоду на сплату відсотків у розмірі 19%.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, що змінюється чи розривається, якщо інше не встановлено законом або договором чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

В пункті 8.2 Договору іпотеки сторони встановили, що всі зміни та доповнення до цього Договору мають юридичну силу лише за умови виконання їх у письмовій формі та підписання уповноважними на те представниками Сторін.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що укладення між Банком та Позичальником Додаткової угоди від 23.01.2009 р. до генеральної угоди (договору) № 1 від 24.01.2007 р. про збільшення кредитної відсоткової ставки, без отримання згоди Поручителя, призвело до збільшення зобов'язання Позичальника по кредитному договору, а отже і збільшення обсягу відповідальності Поручителя за відсутності на це його згоди, призвело до припинення Договору поручительства Договору іпотеки від 16.02.2007р.

Доводи відповідача про те, що підписуючи договір від 20.05.2009р. позивач погодився із збільшенням відсоткової ставки за користування кредитними коштами за Генеральною угодою від 24.01.2007 р. та зі змінами до Договору іпотеки від 16.02.2007 р., внесеними Додатковою угодою до генеральної угоди 23.01.2009 р., не можна вважати обґрунтованими, оскільки зміни можуть бути внесені до чинного правочину, у той час як Договір іпотеки від 16.02.2007 р. на час підписання Договору від 20.05.2009 р. був припиненим. (Аналогічну позицію викладено в ухвалі Верховного суду України від 14.07.2010 р. у справі № 6-19076ск10)

Відповідно до частини другої ст.20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з частиною другою ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказаними нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та будь-якими іншими нормами законодавства України не передбачено такого способу захисту права (законного інтересу) як визнання договору припиненим.

За таких обставин, суд погоджується з викладеними у відзиві на позовну заяву доводами відповідача про невідповідність способу захисту порушеного права, що обраний позивачем, ст.16 ЦК України, та відмовляє в задоволенні позову в цій частині вимог.

З огляду на те, що Договір іпотеки від 16.02.2007 р. є припиненим, відсутні підстави для подальшого перебування у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна запису про заборону відчуження майна, яке було предметом іпотеки за вказаним договором, а також запису про заставу вказаного майна у Державному реєстрі іпотек.

Відповідно до припису ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно абз. 2 ст. 55 Закону України «Про нотаріат», при посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна. В разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.

Відповідно до положень пункту 47 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004р., договори про відчуження або заставу майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

Таким чином, існування обтяжень щодо комплексу будівель профілакторію «Узлісся», що знаходиться за адресою: Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Стрілки, хутір Ріпище, № 1, за відсутності належних правових підстав, створює позивачу перешкоди у реалізації ним права власності щодо зазначеного майна

З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги позивача про усунення перешкод у здійсненні ним права власності щодо майна, яке було предметом іпотеки, згідно Договору від 16.02.2007р., є доведеними, такими, що ґрунтуються на положеннях норм цивільного законодавства, а відтак позов в цій частині слід задоволити.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. 20 ГК України, ст.ст. 16, 213, 509,583,553,559, 628,654 ЦК України, ст.ст.4-3, 17, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

1.Виключити Львівську філію ПАТ КБ «Хрещатик»(м. Львів) зі складу учасників господарського процесу.

2.Змінити процесуальний статус ТзОВ ВКФ «Обабіч»(м.Львів) з відповідача-2 на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

3.Позовні вимоги задоволити частково.

4.Усунути перешкоди у здійсненні права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся»(Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Стрілки, хутір Ріпище, 1. Код ЄДРПОУ 32568069) на нерухоме майно комплекс будівель профілакторію «Узлісся», що знаходиться за адресою: Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Стрілки, хутір Ріпище,1 шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстратором якого є державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, наступного запису: тип обтяження: заборона на нерухоме майно; зареєстровано: 06.03.2007 12:02:13 за № 4597305 реєстратором: Приватний нотаріус ОСОБА_3, 79058 АДРЕСА_1, тел. НОМЕР_1 підстава обтяження: договір іпотеки, 372, 16.02.2007, ОСОБА_3, приватний нотаріус ЛМНО; об'єкт обтяження: комплекс будівель профілакторію «Узлісся», номер за РПВН: 1047192, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Стрілки, хутір Ріпище,1; власник: ТзОВ «Узлісся», код: 32568069, м. Львів, вул. Трильовського, 18.

5.Усунути перешкоди у здійсненні права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся»(Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Стрілки, хутір Ріпище,1, код ЄДРПОУ 32568069) на нерухоме майно - комплекс будівель профілакторію «Узлісся», що знаходиться за адресою: Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Стрілки, хутір Ріпище,1, шляхом виключення з Державного реєстру іпотек, реєстратором якого є державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, наступного запису: тип обтяження: іпотека; зареєстровано: 11.04.2007 16:04:52 за №4785608 реєстратором: Приватний нотаріус ОСОБА_3, 79058 АДРЕСА_1, тел. НОМЕР_1; підстава обтяження: договір іпотеки, 372, 16.02.2007, ВАТ КБ «Хрещатик»; обєкт обтяження: комплекс будівель профілакторію «Узлісся», номер за РПВН: 1047192, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Стрілки, xyтip Ріпище,1; іпотекодержатель: ВАТ КБ «Хрещатик», причина вщсутності коду: інша причина відсутності коду, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а; іпотекодавець: ТзОВ «Узлісся», код: 32568069, м. Львів, вул. Трильовського, 18, зі всіма змінами.

6. В частині вимог про визнання договору іпотеки припиненим в задоволенні позову відмовити.

7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»(01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 8а. Ідентифікаційний код 19364259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся»(81220, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Стрілки, хутір Ріпище, 1. Ідентифікаційний код 32568069) 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8. Наказ на стягнення видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.11.2011р.