Рішення № 19023153, 25.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.11 Справа№ 5015/4982/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державного територіально-галузевого обєднання „Львівська залізниця” в особі Відокремленого підрозділу «Вокзал станції Львів», м.Львів

про розірвання договору оренди, зобовязання повернути орендоване майно та виселення.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3 представник (довіреність №18-11-08342 від 31.12.2010р.);

від відповідача ОСОБА_2 приватний підприємець;

від третьої особи ОСОБА_4 - представник (довіреність №467 від 16.05.2011р.); Сенишин Р.А. заступник начальника вокзалу (присутній без довіреності; посвідчення сер.НОМЕР_2 від 14.08.2010р.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державного територіально-галузевого обєднання „Львівська залізниця” в особі Відокремленого підрозділу «Вокзал станції Львів»про розірвання договору оренди №111 від 14.06.2010р., зобовязання повернути орендоване майно, а саме частину приміського касового залу площею 1,0 кв.м, частину коридору між центральним касовим залом і рестораном площею 1,0 кв.м, частину залу підвищеної комфортності площею 1,0 кв.м, частину залу очікування для пасажирів з квитками площею 1,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з орендованих приміщень.

Ухвалою суду від 31.08.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 21.09.2011р. Ухвалою суду від 21.09.2011р. розгляд справи відкладено на 05.10.2011р., з підстав вказаних в даній ухвалі. Ухвалою суду від 05.10.2011р. розгляд справи відкладено на 25.10.2011р., з підстав вказаних в даній ухвалі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача подав відзив вх.№24539/11 від 25.10.2011р., в якому проти позовних вимог заперечив, з підстав наведених у відзиві та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема зазначив, що твердження позивача про те, що в приміщенні, де знаходиться майно відповідача буде проводитись ремонт, не відповідає дійсності. У зведеному плані завдань та заходів з реконструкції привокзальної території вокзалу «Львів»в контексті підготовки до проведення чемпіонату Європи 2012 з футболу, який наданий позивачем, як доказ проведення ремонту в п.10.1.10 не передбачений ремонт в приміщенні, де знаходиться майно відповідача, а отже жодних підстав для розірвання договору оренди № 111 від 14.06.2010р. немає.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників позивача, відповідача та третьої особи, суд,

встановив:

17.06.2010р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №111 (надалі договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно частину приміського касового залу площею 1,0 кв.м, частину коридору між центральним касовим залом і рестораном площею 1,0 кв.м, частину залу підвищеної комфортності площею 1,0 кв.м, частину залу очікування для пасажирів з квитками площею 1,0 кв.м (надалі майно), розташованих на першому поверсі нежитлової будівлі вокзалу станції Львів за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на балансі ВП «Вокзал станції Львів»ДТГО «Львівська залізниця»(далі балансоутримувач).

Відповідно до акту прийому-передачі індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно договору від 14.06.2010р. №111, орендар прийняв вказане майно у користування, що належить до державної власності, претензій щодо стану та вартості орендованого майна зі сторони орендаря не було.

Згідно п.10.1. договору цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 14.06.2010р. по 11.06.2013р. включно.

За вих. №НГ-10/1530 від 06.06.2011 р. третя особа звернулася до позивача з листом, в якому просила достроково розірвати договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №111 від 14.06.2010р. у звязку із необхдністю проведення ремонтних робіт орендованих приміщень.

У зв»язку з вищенаведеним позивач 06.07.2011 р. звернувся до відповідача з листом за вих. №11-03-04010, в якому повідомив відповідача про припинення дії договору №111 від 14.06.2010р. згідно п. 5.16. договору та необхідності звільнення орендованого майна в місячний термін з підписанням акту приймання-передачі.

Проте, відповідач добровільно не повернув орендоване ним майно, приміщення не звільнив, відтак позивач звернувся до суду з даним позовом.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулюються Законом України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ із змінами та доповненнями.

За умовами ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Факт передачі відповідачу в оренду державного окремого індивідуально визначеного майна частини приміського касового залу площею 1,0 кв.м, частину коридору між центральним касовим залом і рестораном площею 1,0 кв.м, частину залу підвищеної комфортності площею 1,0 кв.м, частину залу очікування для пасажирів з квитками площею 1,0 кв.м (надалі майно), розташованих на першому поверсі нежитлової будівлі вокзалу станції Львів за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується актом прийому-передачі від 14.06.2010р. підписаним орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем.

У зв»язку із проведенням запланованих ремонтних робіт ДТГО «Львівська залізниця»(балансоутримувач орендованого приміщення) звернувся до РВ ФДМУ по Львівській області (орендодавця) з листом № НГ-10/1530 від 06.06.2011р. про дострокове припинення договору оренди № 11 від 14.06.2010р. укладеного між сторонами.

Позивач, у зв»язку з цим, звернувся до відповідача з листом № 11-03-04010 від 06.07.2011р. про дострокове припинення договору та необхідність звільнення приміщень. Факт надсилання цього листа позивачем 07.07.2011р. та його отримання відповідачем 13.07.2011р. підтверджується поштовим повідомлення № 79070 0232143 3, копія якого знаходиться в матеріалах справи (оригінал було оглянуто судом).

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В п.5.16. договору сторони погодили, що орендар зобов»язується у випадку здійснення реконструкції, ремонту орендованого майна та у разі необхідності використання орендованого майна для виробничого процесу підприємств, установ та організацій залізничного транспорту, на вимогу орендодавця, за наявності звернення балансоутримувача, достроково припинити дію договору оренди та в місячний термін з дня попередження звільнити орендоване майно та підписати акт приймання-передачі.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобовязань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відтак, зважаючи на вищенаведені норми, позивач правомірно ставить вимогу про розірвання договору оренди укладеного з відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно п. 10.8. договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №111 від 14.06.2009 р. у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

За умовами п.10.9 договору, майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акту приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів орендарем скеровується орендодавцю.

Згідно п.10.6 договору, чинність цього договору припиняється достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Відтак, зважаючи на вищенаведені норми та умови договору, вимога позивача про зобов»язання відповідача повернути балансоутримувачу орендоване приміщення, передати його по акту приймання-передачі та виселення підлягає до задоволення.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджет.

Керуючись ст.ст. 2, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.551, ст.759, ст.785 ЦК України, ст.ст.174, 291,ст. 233 ГК України ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Розірвати договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №111 від 14.06.2010р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

3. Зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_2 (ідент. № НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_2) повернути балансоутримувачу ВП “Вокзал станції Львів” ДТГО “Львівська залізниця” по акту приймання - передавання орендоване майно частину приміського касового залу площею 1,0 кв.м, частину коридору між центральним касовим залом і рестораном площею 1,0 кв.м, частину залу підвищеної комфортності площею 1,0 кв.м, частину залу очікування для пасажирів з квитками площею 1,0 кв.м (надалі майно), розташованих на першому поверсі нежитлової будівлі вокзалу станції Львів за адресою: АДРЕСА_1.

4. Виселити фізичну особу підприємця ОСОБА_2 (ідент. № НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_2) з орендованих приміщень частину приміського касового залу площею 1,0 кв.м, частину коридору між центральним касовим залом і рестораном площею 1,0 кв.м, частину залу підвищеної комфортності площею 1,0 кв.м, частину залу очікування для пасажирів з квитками площею 1,0 кв.м (надалі майно), розташованих на першому поверсі нежитлової будівлі вокзалу станції Львів за адресою: АДРЕСА_1.

5. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідент. № НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_2) в дохід Державного бюджету 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Накази видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

7. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 31.10.2011р.