Рішення № 19023119, 28.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.11 Справа№ 5015/5016/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕЛКО Україна”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Техпанель”, с. Яснинська Яворівського району Львівської області

про стягнення 95 956,67 грн.

Суддя Чорній Л.З.

При секретарі М.Фарина

Представники сторін:

Від позивача: Кравець В.Я. –представник

Від відповідача: Ганущин М.В. –представник

Судом роз’яснено зміст ст.ст. 20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Суть спору:

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „ТЕЛКО Україна”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техпанель”, с. Ясниська Яворівського району Львівської області про стягнення 95 956,67 грн. боргу.

Ухвалою суду від 02.09.11 р. порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 27.09.11 р. Ухвалою суду від 27.09.11 р. у зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 20.10.11 р. 20.10.11 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 28.10.11 р.

28.10.11 р. представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просить суд стягнути з відповідача 95 956,67 грн. боргу за договором №273-15/0410 від 21 квітня 2010 р.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, позовні вимоги в частині основного боргу визнав в повному обсязі, заявив про часткову сплату боргу в сумі 4000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №17867601 від 04.10.11 р. копію якого відповідачем долучено до матеріалів справи; просить суд відмовити позивачу у стягненні 37 025,60 грн. з підстав викладених у відзиві на позов від 19.10.11 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи , суд встановив.

21 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТЕЛКО Україна”(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Техпанель” (відповідач) укладено договір №273-15/0410 відповідно до п.1.1 якого продавець зобов’язався поставити, а покупець прийняти й оплатити відповідно до рахунків-фактур, що являють собою невід’ємну частину даного договору, вспінений полістирол та інші продукти нафтохімічної промисловості (далі-товар), номенклатура, якість, кількість, строки поставки й ціна яких визначені даним договором та товаросупроводжувальними документами.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі.

На виконання умов договору відповідно до видаткової накладної №РН-0001752 від 23 липня 2010 р. (рахунок-фактура №СФ-0001857 від 22 липня 2010 р.) позивачем здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 370 256,64 грн.

Відповідно до умов Додаткової угоди №1 до договору №273-15/0410 від 21.04.11 р., укладеної 05 липня 2010 р., оплата за товар має здійснюватись через 21 календарний день з дати видаткової накладної продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, з 26.08.2010 р. по 25.07.2011 р. відповідачем частково здійснено проплату товару в сумі 324 256,64 грн. Станом на 17 серпня 2011 р. сума боргу за поставлений товар склала 46 000, 00 грн.

Проте в судове засідання 28.10.11 р. відповідачем надано суду докази часткової сплати боргу відповідачем в сумі 4000 грн. (платіжне доручення №17867601 від 04.10.11 р.). Таким чином, станом на час розгляду спору судом сума основного боргу зменшилась і складає 42 000,00 грн.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 10.3 договору за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар або за прострочення у такому розрахунку з покупця (відповідача) стягується на користь продавця (позивача) пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої вартості товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачується штраф у розмірі 10% від несплаченої суми.

У зв’язку з наведеним позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 12 931,01 грн. та 37 025,60 грн. штрафу.

Що стосується пені, то суд вважає, що вона нарахована правомірно, відповідно до умов договору та в порядку ст. 232 Господарського кодексу України і є такою, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача 37 025,60 грн. штрафу, слід зазначити, що відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є різновидом неустойки, відповідно стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, як це передбачено п.10.3 договору, суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства.

Вказана позиція також підтверджується практикою Вищого господарського суду України, який у своїй постанові від 01 липня 2010 р. (справа №17/15-09) зазначив, що „покладення на відповідача додаткової відповідальності (понад стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ) за порушення того ж самого грошового зобов’язання за той самий період прострочення у вигляді штрафу суперечить нормам чинного законодавства.

Крім того, згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні штрафу в сумі 37 025,60 грн. позивачу слід відмовити.

Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в сумі 54 931,01 грн. з яких: 42 000,00 грн. складає основний борг, 12 931,01 грн. –пеня. В частині стягнення з відповідача 4000,00 грн. основного боргу провадження у справі слід припинити у зв’язку із сплатою боргу відповідачем. В частині стягнення з відповідача 37 025,60 грн. штрафу в задоволенні позову слід відмовити.

Вказане повністю підтверджено матеріалами справи та поясненнями представників сторін в судовому засіданні.

З огляду на викладене, позовні вимоги є підставними, обґрунтованими матеріалами справи і такими, що підлягають до часткового задоволення.

Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. 61 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Техпанель”, с. Ясниська Яворівського району Львівської області (81082, Львівська область, Яворівський район, с. Яснинська, вул. Ковпака,5; р/р 26006183877980 в філії „Західне регіональне управління” АТ банку „Фінанси і кредит”; МФО 325923; код ЄДРПОУ 30556564) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕЛКО Україна” (04128, м. Київ, вул. Стеценко,19, буд. 68; р/р 26001001326397 в АТ „ОТП Банк” в м. Києві; МФО 300528; код ЄДРПОУ 32856918) 42 000 грн. 00 коп. –основного боргу, 12 931 грн. 01 коп. пені, 549 грн. 31 коп. державного мита та 135 грн. 10 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

3. В частині стягнення з відповідача 4000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. В решті позовних вимог в задоволенні позову відмовити.

Суддя Чорній Л.З.