Рішення № 19022890, 25.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.11 Справа№ 5015/4294/11

Суддя Запотічняк О.Д. при секретарі Маїк С.Б. розглянула матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ СР», смт. Новий Яричів, Кам»янка Бузького району, Львівська область,.

до відповідача 1: Державного підприємства «Львівська залізниця», м. Львів,

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Крим», м. Донецьк,

до відповідача 3: Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Львів,

про стягнення 18316,00 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача 1: ОСОБА_3. (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача 2: не з»явився.

Від відповідача 3: не з»явився.

Стороні розяснено права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України. За клопотання представників сторін, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ СР»до відповідача 1: Державного підприємства «Львівська залізниця»до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Крим» до відповідача 3: Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 18316,00 грн.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 27.07.11 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 16.08.11 р.

В судовому засіданні 16.08.11р. розгляд справи відкладався до 25.08.11р. з підстав зазначених в ухвалі суду.

В судове засідання 25.08.11р. зявилися представники сторін, надали пояснення по суті спору.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задоволити та стягнути з відповідача 18316,00 грн. вартості втраченого під час перевезення вугілля.

Представник відповідача №1 подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що втрата вантажу сталась через те, що відправник вантажу не підготував вагон для перевезення вантажу дрібних фракцій, не ущільнив підлогу вагона.

В обґрунтування своїх пояснень представник відповідача посилається на “Технічні умови розміщення у рухомому складі вантажів дрібних фракцій, що перевозяться без тари” відповідно до яких перед завантаженням сипучих вантажів дрібних фракцій у полу вагони з нижніми розгрузочними люками, відправник зобовязаний прийняти заходи по ущільненню наявних зазорів, в тому числі і конструктивних, через які можливе просипання вантажу при перевезенні. Також, представник відповідача посилається на Розяснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.02р. №04-5/601, згідно якого у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.

В усних поясненнях представник відповідача просить суд залучити до участі у справі в якості відповідача №2 відправника товару, оскільки на його думку, саме на відправникові лежить вина за часткову втрату вантажу при перевезенні.

Ухвалою від 25.08.11р. суд відклав розгляд справи на 07.09.11р.та залучив до участі у справі в якості відповідача №2 ТзОВ “Донбас Крим”.

В судовому засіданні 07.09.11р. розгляд справи відкладався до 21.09.11р. у звязку з неявкою представника відповідача 2.

В судове засідання 21.09.11р. зявилися представники позивача та відповідача №1, надали пояснення по суті спору.

Відповідач №2 направив на адресу суду письмові пояснення по справі, з яких вбачається, що відвантаження вугілля з сторони ТзОВ “Донбас Крим”, здійснювалось експедитором ПП ОСОБА_1

Також, на адресу суду надійшли письмові пояснення приватного підприємця ОСОБА_1., в яких він підтверджує факт здійснення ним відправки вугілля камяного в кількості 69 тонн 30.03.11р. для ТзОВ “Світ СР” та зазначає, що при огляді вагону №67387076 ним не було виявлено жодних пошкоджень чи несправностей.

Представник відповідача №1 в наданих поясненнях наголосив на попередніх своїх запереченнях та зазначив, що втрата вантажу сталась через те, що відправник вантажу не підготував вагон для перевезення вантажу дрібних фракцій, не ущільнив підлогу вагона.

В усних поясненнях представник відповідача №1 просив суд залучити до участі у справі в якості відповідача №3 відправника товару Приватного підприємця ОСОБА_1., оскільки на його думку, саме на відправникові лежить вина за часткову втрату вантажу при перевезенні.

Оскільки, згідно письмових пояснень ТзОВ “Донбас Крим” та ПП ОСОБА_1. відвантаження вугілля з сторони ТзОВ “Донбас Крим” здійснювалось експедитором ПП ОСОБА_1, з метою повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, суд залучив до участі у справі в якості відповідача №3 Приватного підприємця ОСОБА_1. та зобовязав його надати пояснення на яких підставах він здійснював відправку вугілля та пояснення по суті позовних вимог.

Розгляд справи було відкладено на 11.10.11р.

В судове засідання зявилися представники позивача та відповідача №1, надали пояснення по суті спору.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задоволити та стягнути з відповідача 18316,00 грн. вартості втраченого під час перевезення вугілля.

Представник відповідача №1 проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, долучених до нього матеріалів та наданих в судовому засіданні поясненнях. Крім того, 11.10.2011 р. в канцелярію суду від відповідача № 1 надійшло клопотання № М-1896 від 10.10.2011 р. (вхідний номер суду 23057/11) про долучення до матеріалів справи гарантійного листа від 29.04.2011 р. № 455 вантажовідправника ПП ОСОБА_1 щодо врегулювання недостачі вантажу у вагоні № 67387076 по відправці № 50299312с без участі залізниці.

Відповідачі № 2 та № 3 в судове засідання не зявилися, вимог ухвали суду від 21.09.2011 р. не виконали, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду, яка направлялась сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

У звязку з неявкою представників відповідачів №2 та №3, розгляд справи було відкладено на 25.10.11р.

В судове засідання 25.10.11р. зявився представник позивача та представник відповідача №1. Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити з підстав зазначених в позовній заяві та матеріалах справи.

Представник відповідача №1 позовні вимоги заперечив з мотивів викладених в попередніх судових засіданнях, просив суд в їх задоволенні відмовити.

Представники відповідача №2 та №3 в судове засідання не зявилися, вимог ухвали суду від 21.09.2011 р. не виконали, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду

За таких обставин, враховуючи, що відповідачі №2 та №3 належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача 1, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

1 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас Крим»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ СР»укладено Договір № 0103/6 постачання вугільної продукції, згідно умов якого, Постачальник зобов»язується поставити (передати у власність), а Покупець прийняти і оплатити поставлене кам»яне вугілля марок АШ (0-6), АС (6-13), АМ (13-25), АО (25-50), АКО (25-100) (надалі іменується Товар), в порядку згідно даного Договору і за цінами та в кількості, вказаними в специфікаціях і додатках до даного договору.

3 серпня 2009 року між Державним територіально галузевим об»єднанням «Львівська залізниця»(надалі Залізниця) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ СР»(надалі Замовник) укладено Договір № 347 про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізничні послуги.

Відповідно до розділу 1 Договір регламентує взаємовідносини між Залізницею і Замовником по наданню послуг, пов»язаних з перевезенням вантажів, та проведенням розрахунків за ці послуги на умовах попередньої оплати. Договір не передбачає переуступки боргу Замовника третій особі, а також розрахунки за перевезення заліковими коштами.

Відповідно до цього Договору та Додатків, Залізниця зобов»язується зберегти та доставити на станцію призначення Ужгород Львівської залізниці в вагоні № 67387076 довірені їй 69000 кг. вугілля марки «Антрацит»та видати Замовнику.

Однак, Залізниця своє зобов»язання виконала частково, та видала на станції призначення вантаж у меншому об»ємі, ніж був прийнятий для перевезення.

Як вбачається з перевізних документів Залізниця отримала 69000 кг. вугілля, а при переваженні на станції Знамянка виявилось вугілля лише 44900 кг.

Вартість однієї тонни втраченого вантажу згідно договором, укладеним між підприємством та постачальником № 0103/6 від 01.03.11 р., видатковою накладною № 30/03 від 30.03.11 р. та актом прийому передачі № 2 від 30.03.11 р. складає 760,00 грн.

Нестача складала 24100 кг. вугілля, що підтверджується комерційним актом АА № 056804 від 06.04.11 р.

Таким, чином Позивач просить стягнути з Відповідача 18316,00 грн. за недоотримані 24,1 тонни вугілля.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

Згідно ст. 526 ЦК України: зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору від 1 березня 2011 року № 0103/6 Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас Крим»поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Світ СР» кам»яне вугілля марок АШ (0-6), АС (6-13), АМ (13-25), АО (25-50), АКО (25-100).

Відповідно до п. 3.2 договору, поставка товару здійснювалась залізничним транспортом.

Порядок перевезення вугілля був врегульований договором від 3 серпня 2009 року №347 між Державним територіально галузевим об»єднанням «Львівська залізниця»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ СР»про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізничні послуги.

Відповідно до цього Договору та Додатків до нього, Залізниця зобов»язується зберегти та доставити на станцію призначення Ужгород Львівської залізниці в вагоні № 67387076 довірені йому 69000 кг. вугілля марки «Антрацит»та видати Замовнику.

Позивач вражає, що залізниця своє зобов»язання виконала частково, та видала на станції призначення вантаж у меншому об»ємі, ніж був прийнятий для перевезення.

Як вбачається з перевізних документів Залізниця отримала 69000 кг. вугілля, а при переваженні на станції Знамянка виявилось вугілля лише 44900 кг.

Вартість однієї тонни втраченого вантажу згідно договором, укладеним між підприємством та постачальником № 0103/6 від 01.03.11 р., видатковою накладною № 30/03 від 30.03.11 р. та актом прийому передачі № 2 від 30.03.11 р. складає 760,00 грн.

Нестача складала 24100 кг. вугілля, що підтверджується комерційним актом АА № 056804 від 06.04.11 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що нестача вантажу виникла з вини Відповідача внаслідок пошкодження вагону, що йому належить, в якому перевозилося вугілля.

Зокрема, позивач посилається на ст. 31 Статуту залізниць України, згідно якої відповідач повинен був подати від завантаження непошкоджений, придатний для перевезення вугілля вагон. Однак, в порушення вимог названої норми Відповідач подав під завантаження вагон, який мав приховані технічні пошкодження, які не були виявленні та не могли бути виявленні представником відповідача під час огляду вагону. Частина пошкоджень виникла при перевезенні вантажу, а саме як вбачається з комерційного акту, щілини, що виникли між кришками люків та поперечними балками вагону, через які висипалося вугілля. Про факт висипання вугілля свідчать воронкоподібні поглиблення на поверхні вугілля.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на “Технічні умови розміщення у рухомому складі вантажів дрібних фракцій, що перевозяться без тари” відповідно до яких перед завантаженням сипучих вантажів дрібних фракцій у полу вагони з нижніми розгрузочними люками, відправник зобовязаний прийняти заходи по ущільненню наявних зазорів, в тому числі і конструктивних, через які можливе просипання вантажу при перевезенні. Також, представник відповідача посилається на Розяснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.02р. №04-5/601, згідно якого у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України (далі Статут) придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження його засобами.

Згідно з ст. 32 Статуту відправник зобов»язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснити навантаження відповідно до Технічних умов.

Згідно роз»яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 р. № 04-5/601, відповідно до ст. 363 ЦК України і ст. ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно з п. 3.9 роз»яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 р. № 04-5/601, відповідно до ст. 31 Статуту залізниця зобов»язана подати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках продезінфіковані вагони та контейнери.

Оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежувати відповідні поняття. Вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчих товари. Саме в тому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні. Згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження. Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер).

Згідно до п. 3.21. роз»яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02р. № 04-5/601 у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.

Як вбачається з актів про технічний стан вагона № 27 від 01.04.11 р. станції Нижньодніпровськ, від 06.04.11 р. № 152 станції Знам»янка зазначено, що у вагоні № 67387076 наявність зазори з права по ходу, між кришкою люка та попередньою балкою ширина 30 мм на всю довжину кришки люка. Вагон не підготовлений до перевезення сипучого вантажу дрібних фракцій, тому можлива втрата вантажу.

В акті про технічний стан вагона не містяться відомості про те, що вагон технічно несправний. Відповідно вагон № 67387076 технічно справний, але не підготовлений до перевезення вантожовідправником.

Відповідач №1 вважає, що відправник не підготував вагон для перевезення вантажу дрібних фракцій, не ущільнив підлогу вагона, через що сталась втрата вантажу, а тому Відповідач 1 просить суд віднести відповідальність за незбереження вантажу у вагоні № 67387076 на відправника.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору від 01.03.11р. №0103/6 про постачання вугільної продукції, ТзОВ “Донбас Крим”(постачальник) зобовязався поставити ТзОВ “Світ СР”(покупець) камяне вугілля згідно умов договору.

Однак, як вбачається з накладної на перевезення вантажу №50299312, відправником зазначено Приватного підприємця ОСОБА_1 .

З письмових пояснень ОСОБА_1. поданих на адресу суду вбачається, що товар був навантажений ним згідно чинних технічних норм. Після завантаження товар зберігався у належному стані у вагоні, просипання відсутні.

Відповідачем №1 надано суду гарантійний лист від 29.04.11р. №455,згідно якого ПП ОСОБА_1 гарантує врегулювання всіх питань щодо недостачі вантажу у вагоні № 67387076 по відправці № 50299312с без участі залізниці.

Відповідно до §§5-8 “Технічних умов розміщення у рухомому складі вантажів дрібних фракцій, що перевозяться без тари” перед завантаженням сипучих вантажів дрібних фракцій у полу вагони з нижніми розгрузочними люками відправник зобовязаний прийняти заходи по ущільненню наявних зазорів, в тому числі і конструктивних, через які можливо просипання вантажу при перевезенні. Зазори необхідно ущільнювати і при перевезенні сипучих вантажів, якщо конструкція кузова вагона не забезпечує збереження вантажу, що перевозиться. Зазори в підлогах полувагонів можливо ущільнювати двома способами: зволоження вантажу на підлозі вагону і зволоження підлоги вагону. Відправник за погодженням із залізницею може розробляти і застосовувати інші матеріали для звязування або способи для ущільнення зазорів кузовів вагонів, що забезпечують збереження вантажу, що перевозиться і рухомого складу.

Як вбачається з матеріалів справи, вагон завантажувався засобами відправника відповідача №3, відтак саме він зобовязаний був прийняти всі необхідні міри для збереження вантажу. Експедитором ОСОБА_1. не надало суду доказів вжиття таких заходів, а саме ущільнення зазорів з метою запобігання втрати вантажу.

Те, що вагон був непридатний (несправний) для перевезення вантажів дрібних фракцій підтверджується комерційним актом АА № 056804/245/14 (Форма ГУ-22).

Залізниця при виявленні протікання вантажу через зазори у підлозі, вжила заходів щодо унеможливлення течі вантажу, а саме: за допомогою доски, накладання на зазщазори картону. Даний факт підтверджується актом загальної форми від 01.04.11 р. № 345/Б станції Нижньодніпровськ Вузоз, відповідно до параграфу 7 Технічних умов способами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають до зволення в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача №3 18316,00 грн. вартості втраченого вантажу.

Оскільки спір виник виключно з вини відповідача №3, то судові витрати у відповідності до ч. 2 ст. 49 ГПК України слід покласти на нього повністю.

Керуючись ст. ст. 526, 625, ЦК України, 193, 265 ГК України, ст. ст. 33 ,43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ СР»(Львівська область, Кам»янка Бузький район, смт. Новий Яричів, вул. Шашкевича, б. 29, ЄДРПОУ 35217411) 18316,00 грн. основної заборгованості, 183,16 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28.10.11 року.

Суддя Запотічняк О.Д.