Рішення № 19022817, 27.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.11 Справа№ 5015/5019/11

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ФІНЕКСБАНК», м.Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця, ОСОБА_1, м.Трускавець Львівської області

про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 передати Державний акт серії ЯГ № 511114, виданий 07.09.2006р. Трускавецьким міським управлінням земельних ресурсів на підставі договору купівлі-продажу частини земельної ділянки від 09.06.2006 ВСХ № 478024, реєстр.№1060, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020644600024, на право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0, 0657га - Публічному акціонерному товариству «ФІНЕКСБАНК».

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 начальник юридичного відділу

Від відповідача: не зявився

Представнику позивача розяснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Публічного акціонерного товариства «ФІНЕКСБАНК»до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Трускавець Львівської області про зобовязання ФОП ОСОБА_1 передати Державний акт серії ЯГ № 511114, виданий 07.09.2006р. Трускавецьким міським управлінням земельних ресурсів на підставі договору купівлі-продажу частини земельної ділянки від 09.06.2006 ВСХ № 478024, реєстр.№1060, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020644600024, на право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0, 0657 га, Публічному акціонерному товариству «ФІНЕКСБАНК»та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 01.09.2011 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.10.2011року.

Позивачем явку представника в засідання суду забезпечено, позов підтримано з підстав викладених у позовній заяві та виражено прохання про його задоволення.

Відповідачем явки представника в засідання не забезпечено, подано: відзив на позовну заяву від 10.10.2011р. (вх..№23790/11 від 18.10.2011р.) в якому позовні вимоги заперечено; клопотання від 26.10.2011р. (вх.№24703/11 від 26.10.2011р.), в якому відповідачем виражено прохання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю прибути в судове засідання за сімейними обставинами, яке судом відхиляється, оскільки клопотання не підтверджено доказами і згідно ст. 77 ГПК України господарський суд вправі відкласти розгляд виключно в межах встановлених процесуальних строків.

Відповідно до ст.75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача та проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне:

08.12.2009 р. господарським судом Львівської області було прийнято рішення у справі №6/177 за позовом Відкритого акціонерного товариства «ФІНЕКСБАНК»до ФОП О.Ф.Батька про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності, яким позов вирішено задовольнити повністю, звернути стягнення на предмет іпотеки та визнати право власності на предмет іпотеки за Позивачем.

На виконання даного рішення судом видано наказ від 12.01.2010 р. №6/177.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2010 року у справі №6/177 за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2009 року скасовано, провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України у справі №6/177 від 06.07.2010 року, касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «ФІНЕКСБАНК» задоволено, і рішення господарського суду Львівської області по даній справі залишено без змін. Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвертаризації та експертної оцінки»виконало рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2009 року у справі №6/177 в частині здійснення реєстрації права приватної власності ПАТ «ФІНЕКСБАНК»на обєкт незавершеного будівництва та на нежиле приміщення, однак не виконало частину вищезгаданого рішення про реєстрацію права власності ПАТ «ФІНЕКСБАНК»на предмет іпотеки земельну ділянку через протиправну відмову ФОП ОСОБА_1 надати оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку для оформлення права власності ПАТ «ФІНЕКСБАНК».

Згідно з ч.5 ст.124 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з п.4.1. Наказу Держкомзему від 04.05.1999 №43 "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі", власники земельних ділянок, зберігають видані їм державні акти і договори як документи періодичного використання.

Звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора є підставою припинення права власності на земельну ділянку, відповідно до статті 140 Земельного кодексу України.

Згідно з п.ґ) ч.1 ст.143 Земельного кодексу України, у разі примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки у судовому порядку здійснюється примусове припинення прав на земельну ділянку.

Згідно з ч.1 ст.126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Пунктом а) частини другої цієї статті визначено, зокрема, що право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою.

Частина 6 ст.126 ЗКУ встановлює, що при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.

Відповідачем на позовну заяву ПАТ «ФІНЕКСБАНК»подано заперечення, в якому вказує наступне: на земельній ділянці, крім приміщення, що є власністю позивача, є ще частина приміщення, яку відповідач вважає фактично належною йому у звязку з володінням проектною документацією на нього, хоча право власності незареєстровано. Відповідно до ч.4 ст.120 ЗКУ, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. Відповідач вважає, що право на частину земельної ділянки, на якій розміщене певне його нерухоме майно, перейшло у його власність.

Згідно з ч.3 ст.397 ЦКУ, фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду. Рішенням господарського суду Львівської області від 08.12.2009 року у справі №6/177 звернено стягнення на предмет іпотеки та визнано право власності ПАТ «ФІНЕКСБАНК»на земельну ділянку, нежитлове приміщення та обєкт незавершеного будівництва, таким чином фактичне володіння відповідачем цим майном є неправомірним.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.346 ЦКУ, право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника. Відповідно до ч.1 ст.182 ЦКУ, Згідно з ч.1 ст.4 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України). Відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про спорудження частини приміщення та/або про реєстрацію права власності відповідача на згадану ним частину приміщення. Згідно з ч.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.386 ЦКУ, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно з ч.1 ст.126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. на державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження (роз'яснення деяких питань земельного законодавства Державного комітету України із земельних ресурсів від 26.06.2009 року №7949/17/11-09).

Згідно з ч.3 ст.182 ЦКУ, відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 84, 85, 87, 115-117 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Зобовязати фізичну особа-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) передати Державний акт серії ЯГ № 511114, виданий 07.09.2006р. Трускавецьким міським управлінням земельних ресурсів на підставі договору купівлі-продажу частини земельної ділянки від 09.06.2006 ВСХ № 478024, реєстр.№1060, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020644600024, на право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0, 0657 (нуль цілих шістсот пятдесят сім десятитисячних) гектара Публічному акціонерному товариству «ФІНЕКСБАНК»(03151, м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 54, код ЄДРПОУ 20021524).

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ФІНЕКСБАНК»(03151, м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 54, код ЄДРПОУ 20021524) 85 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

5.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85, 91, 93 ГПК України.

Рішення оформлене і підписане 31.10.2011р.

Суддя Станько Л.Л.