Рішення № 19022730, 19.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.11 Справа№ 5015/5165/11

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Кредобанк” в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства “Кредобанк”, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Михась”, м.Львів

про: стягнення 3184грн. 48коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Старостенко О.В.

Представники:

від позивача: Грущак В.О.

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством “Кредобанк” в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства “Кредобанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Михась” про стягнення 1479грн. 59коп. простроченої заборгованості по кредиту, 1687грн. 64коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та 17грн. 25коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами.

Ухвалою суду від 12.09.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 28.09.2011р. В зв”язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, ухвалою суду від 28.09.2011р. розгляд справи відкладено на 19.10.2011р.

В судовому засіданні 19.10.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач повторно явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення віл 06.10.2011р. № 06471481( вручене 10.10.2011р.)

Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 19.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

10 грудня 2007 року між ВАТ “Кредобанк” в особі начальника відділення № 16 у м.Львів Першої Львівської філії (банк) та ТзОВ “Михась” (позичальник) було укладено договір №340 про надання овердрафту, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу (позичальнику) овердрафт з максимальним лімітом заборгованості 11800грн. 00коп. на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов”язався повернути кредит в термін до 09.12.2008р. і сплатити за користування кредитними коштами відсоткову ставку відповідно до п.2.1.2 цього договору.

29.12.2009р. здійснено реєстрацію нової редакції Статуту Публічного акціонерного товариства „Кредобанк”. Відповідно до п. 1.2 Статуту, згідно рішення позачергових загальних зборів акціонерів від 26.11.2009р. у зв’язку із приведенням своєї діяльності у відповідність до вимог закону України “Про акціонерні товариства” ВАТ “Кредобанк” змінило назву на Публічне акціонерне товариство “Кредобанк”. Публічне акціонерне товариство “Кредобанк” виступає правонаступником всіх прав та обов’язків Відкритого акціонерного товариства “Кредобанк”.

Як вбачається із представленої суду копії меморіального ордеру №3400304 від 10.12.2007р., банком виконано умови договору № 340 та надано відповідачу овердрафт в сумі 11800грн.00коп.

п. 5.1 договору передбачено, що позичальник зобов”язаний повернути банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Однак, з травня 2008р. відповідач припинив повернення чергових частин кредиту, станом на 01.09.2011р. прострочена заборгованість відповідача, відповідно до представленої довідки, становить 1479грн. 59коп. Розглянувши дану вимогу, суд вважає її обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п.7.1 договору про надання овердрафту, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення овердрафту, оплати процентів, комісій) позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки від несплаченої суми за весь час прострочки від несплаченої суми за весь час прострочки. З огляду на викладене, позивачем нараховано відповідачу пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту (з 30.05.2008р. по 31.08.2011р.) в розмірі 1687грн. 64коп. та 17грн. 25коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами (з 30.05.2008р. по 31.08.2011р.).

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором, зокрема –сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.11,509,530,599,610,611,612,626,1049,1054 ЦК України, ст.ст.193, 230 ГК України, ст.ст.33,43,49,75,82,84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Михась”, м.Львів, вул.Тарнавського, 104б (ідентифікаційний код 19337423) на користь Публічного акціонерного товариства “Кредобанк” в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства “Кредобанк”, м.Львів, вул.Наливайка, 6 (ідентифікаційний код 22360822) 1479грн. 59коп. простроченої заборгованості по кредиту, 1687грн. 64коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту,17грн. 25коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гоменюк З.П.