Рішення № 19022633, 24.10.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.11 Справа № 6/144/2011

Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали за позовом

Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Луганської філії ПАТ “Укртелеком”, м. Луганськ до Приватного підприємства науково виробничої фірми “АСТА”, м. Луганськ

про стягнення 846 грн. 83 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1., дов. № 335 від 30.06.2011;

від відповідача - не прибув;

в с т а н о в и в :

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг електрозвязку від 12.05.2000 № 23651 з урахуванням відповідальності за порушення грошових зобовязань (згідно розрахунку індексів інфляції та 3% річних) в сумі 846 грн. 83 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, б. 2 «А», кв. 68, що і є юридичною адресою підприємства відповідача, у звязку з чим, позовна заява та ухвала господарського суду від 03.10.2011 були направлені відповідачу саме за вказаною адресою.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком», м. Київ в особі Луганської філії ВАТ «Укртелеком»/позивач/ та Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «АСТА»/відповідач/, було укладено договір № 23651 від 12.05.2000 про надання послуг електрозвязку.

За умовами договору позивач прийняв на себе зобовязання забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного звязку, а відповідач своєчасно вносити відповідну плату.

Відповідно до вимог п. 4.6. договору № 23651 від 12.05.2000 розрахунки за фактично отримані в кредит телекомунікаційні послуги проводяться відповідачем протягом десяти днів з дня отримання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивачем були надані відповідачу відповідні телекомунікаційні послуги, які відповідачем в повному обсязі не оплачені, в результаті чого, за останнім утворилась заборгованість за період з травня 2009 року по лютий 2011 року в сумі 774 грн. 47 коп. Крім того, позивачем нараховані: інфляційні нарахування в сумі 59 грн. 92 коп., та 3% річних у сумі 12 грн. 44 коп., які позивач просить стягнути на свою користь. Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.5 ст. 33 ЗУ «Про телекомунікації», споживачі зобовязані своєчасно виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Як було вказано вище, між сторонами у справі були укладено договір № 23651 від 12.05.2000 про надання послуг електрозвязку.

Пунктом 3.2.8. договору № 23651 від 12.05.2000 передбачено, що відповідач зобовязаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Зазначена умова договорів відповідачем дотримана не була.

Так за розрахунками позивача відповідач має заборгованість за надані телекомунікаційні послуги за період з травня 2009 року по лютий 2011 року в сумі 774 грн. 47 коп. З метою отримання вказаної заборгованості позивач направив відповідачу претензію від 17.02.2011 № 15/08к-179, яка була залишена без відповіді та задоволення.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Виходячи з наведеного слід зазначити що, сума основного боргу за надані послуги складає 774 грн. 47 коп. нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Також, 3% річних у сумі 12 грн. 44 коп. та інфляційні нарахування у сумі 59 грн. 92 коп. нараховані позивачем згідно ст. 625 ЦК України обґрунтовано і підлягають стягненню з відповідача. З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги, що вимоги позивача є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44,49,75,82,84,86 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «АСТА», м. Луганськ, вул. Оборонна, б. 2 «А», кв. 68, ідентифікаційний код 25369278, на користь: - Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ, бульвар Т. Шевченко, 18, в особі Центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком», м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 1, ідентифікаційний код 01182820, заборгованість у сумі 774 грн. 47 коп., інфляційні нарахування в сумі 59 грн. 92 коп., 3% річних в сумі 12 грн. 44 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу. Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 27.10.2011.

Суддя Т.А.Василенко