Рішення № 19022340, 24.10.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2011 р. Справа № 20/099-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кло-Карта»

про зобовязання виконати обовязок в натурі та стягнення 2101,63 грн.

секретар судового засідання: ОСОБА_1

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, довір. № 130-09/11 від 19.01.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_3, довір. б/н від 07.05.2010 р.

Обставини справи:

Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло»(далі - позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кло-Карта»(далі - відповідач) про зобовязання виконати обовязок в натурі та стягнення 2101,63 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києві № 06-5-4/610 від 03.08.2011 р. позовну заяву Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло»було передано за підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2011 р. було порушено провадження у даній справі та присвоєно їй № 20/099-11.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення договору № 22/03-1 про закупівлю товарів за державні кошти від 22.03.2011 р., згідно якого ТОВ «Кло-Карта»зобовязувалося у березні-червні 2011 року поставляти у власність покупця товар (нафтопродукти), а відповідач приймати та оплачувати його. Однак відповідач здійснив поставку товару позивачу частково, у звязку з чим позивач просить суд зобовязати відповідача виконати свої зобовязання за договором № 22/03-1 від 22.03.2011 р. в частині поставки КП «Київміськсвітло»бензину А-76 (А-80) в кількості 11850 л. за ціною 8,70 грн. з ПДВ за 1 л. та бензину А-95 в кількості 2500 л. за ціною 9,804 з ПДВ за 1 л., а також стягнути з відповідача 2101,63 грн. пені за несвоєчасну поставку товару, 187,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розгляд справи відкладався.

02.09.2011 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Кло-Карта»було подано відзив на позовну заяву б/н від 02.09.2011 р., відповідно до якого відповідач просив суд у задоволенні позову КП електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло»відмовити у повному обсязі, зазначивши при цьому, що відповідно до умов договору № 22/03-1 про закупівлю товарів за державні кошти від 22.03.2011 р., за період, передбачений договором для поставки товару, продавець виконав свої зобов'язання з поставки позивачу товару у кількості, яка була замовлена позивачем згідно первинних документів рахунків-фактур, видаткових накладних, довіреностей на отримання цінностей, та залежно від реального фінансування видатків позивача.

У звязку з цим відповідач вважає, що свої зобов'язання перед позивачем він виконав у повному обсязі відповідно до строку поставки (березень-червень 2011 року) товару, що закінчився 01.07.2011 р., відтак договір № 22/03-1 про закупівлю товарів за державні кошти від 22.03.2011 р. вважається таким, що виконаний відповідачем належним чином та припинив свою дію в частині виконання зобов'язань ТОВ «Кло-Карта».

Водночас, відповідач стверджує, що постачання ним товару у меншій кількості, ніж було зазначено позивачем в замовленні № 1176-10/11 від 06.06.2011 р., обумовлено домовленістю сторін договору у зв'язку з неплатоспроможністю позивача, що пов'язана з реальним фінансування видатків позивача. Тобто, за твердженням відповідача, позивач з власної волі просив відповідача зменшити обсяг закупівлі товару.

При цьому відповідач наголошує, що в замовленні № 1176-10/11 від 06.06.2011 р. позивачем не було визначено строк передачі товару та талонів, отже, відповідач не прострочував виконання зобовязання.

Окрім того, відповідач вважає таким, що не підтверджений належними доказами, факт повторного подання позивачем замовлення № 1239-10/11 від 15.06.2011 р. на поставку товару у об'ємі, зазначеному у замовленні № 1176-10/11 від 06.06.2011 р., та заперечує факт отримання від позивача замовлення № 1239-10/11 від 15.06.2011 р.

Також відповідач звертав увагу суду на те, що він не заперечує факт існування усних та письмових переговорів відповідача з позивачем щодо можливості припинення договору за згодою сторін, але вказана пропозиція позивачем не була розглянута.

Крім того, відповідачем було заявлено клопотання про здійснення фіксування судового розгляду у справі № 20/099-11 за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке було задоволено судом.

У судовому засіданні 16.09.2011 р. представник позивача надав суду пояснення щодо відзиву на позовну заяву № 1850-09/11 від 16.09.2011 р., відповідно до яких позивач зазначив наступне.

Відповідач, посилаючись на те, що замовлення не є для нього підставою для поставки товару, вважає, що виконав свої зобов'язання щодо поставки товару у строки, встановлені договором, а саме - в період з березня до червня 2011 р. Однак, відповідно до умов договору товар поставляється окремими партіям згідно окремих замовлень позивача. У замовленні на поставку товару від 15.06.2011 р. було встановлено строк поставки - один робочий день.

Водночас позивач наголошує, що прийняття ним виконання обов'язку відповідача щодо поставки товару частинами не означає відмови позивача від прийняття іншої частини невиконаного обов'язку, а тому не може означати для відповідача, що останній виконав свій обов'язок щодо поставки товару за договором у повному обсязі, тобто належним чином.

Також позивач заперечив факт існування будь-яких домовленостей сторін про зменшення обсягів закупівлі.

Крім того, на переконання позивача, твердження відповідача, що позивач затримав оплату поставленого відповідачем товару, що свідчить про неплатоспроможність позивача, і, відповідно, є підставою для звільнення відповідача від обов'язку поставити товар у тому обсязі, який був передбачений в замовленні від 15.06.2011 р., є безпідставними, оскільки за умовами договору затримка у бюджетному фінансуванні видатків позивача не є підставою для внесення змін у договір щодо зменшення обсягів закупівлі, а лише відстрочує виконання обов'язку позивача щодо оплати за поставлений товар до моменту отримання фінансування видатків на свій рахунок.

Як зазначив позивач, твердження відповідача про те, що він не отримував замовлення на поставку товару № 1239-10/11 від 15.06.2011 р. також не відповідають дійсності.

Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором відповідно до замовлень позивача в повному обсязі, позивач підтримує свій позов про примусове виконання обов'язку відповідача щодо поставки товару в натурі та про стягнення пені.

У судовому засіданні 16.09.2011 р. представником ТОВ «Кло-Карта» було подано клопотання, в якому відповідач просив суд продовжити строк розгляду справи у порядку статті 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.2011 р. було продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 02.11.2011 р.

17.10.2011 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Кло-Карта»було подано пояснення до відзиву б/н від 17.10.2011 р. щодо підтвердження обставин, викладених у відзиві.

24.10.2011 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Кло-Карта»було подано пояснення до відзиву б/н від 24.10.2011 р., відповідно до яких відповідач зазначив наступне. У своїх поясненнях № 1850-09/11 від 16.09.2011 р. позивач наголошує, що замовлення на поставку товару від 15.06.2011 р. було виконане відповідачем частково.

Такі твердження позивача відповідач вважає безпідставними, оскільки відповідач не отримував від позивача замовлення № 1239-10/11 від 15.06.2011 р., а отже і не міг його виконати частково. В той же час, позивач не надав суду належних доказів отримання даного замовлення.

Факсовий «Отчёт об отправке» від 15.06.2011 р., який долучено позивачем до позовної заяви як доказ, що підтверджує отримання відповідачем замовлення № 1239-10/11 від 15.06.2011 р., не є належним та допустимим доказом направлення саме замовлення № 1239-10/11 від 15.06.2011 р.

Також, на переконання відповідача, не є належними та допустимими доказами повідомлення про вручення та фіскальний чек № 6203 від 16.06.2011 р., оскільки останні доводять лише факт відправки на поштову адресу відповідача рекомендованого листа, проте не доводять факт направлення відповідачу саме замовлення № 1239-10/11 від 15.06.2011 р.

За твердженням позивача, підставою для поставки відповідачем кожної окремої партії товару є замовлення позивача, що, на думку ТОВ «Кло-Карта», не в повній мірі відповідає дійсності, оскільки відповідно до договору фактичний обсяг поставок визначається, виходячи з даних товарно-супровідних документів. Такими документами є рахунок-фактура та видаткова накладна, а в замовленні визначається лише кількість товару, яку хоче отримати позивач та строк передачі позивачу товару на автозаправних станціях.

Окрім того, твердження позивача щодо неможливості з об'єктивних причин відмовитись від прийняття товару у меншій кількості, ніж було замовлено, та про те, що прийняття позивачем виконання обов'язку відповідача щодо поставки товару частинами не означає відмови від прийняття іншої частини невиконаного обов'язку, на переконання відповідача, не відповідають дійсності, оскільки з моменту отримання товару (21.06.2011 р.) та до 30.06.2011 р. позивач не заявив про допостачання товару за замовленням від 06.06.2011 р. У звязку з викладеним ТОВ «Кло-Карта»просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 24.10.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав; представник відповідача проти позову заперечував.

У судовому засіданні 24.10.2011 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

За результатами відкритих конкурсних торгів із закупівлі рідких продуктів нафтоперероблення від 03.03.2011 р., які проводились відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», в яких відповідач став переможцем, 22.03.2011 р. між Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кло-Карта»(продавець) було укладено договір № 22/03-1 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобовязується у березні-червні 2011 року поставити покупцю продукти нафтоперероблення рідкі (23.20.1) (товар), а покупець прийняти і оплатити такі товари.

Згідно з п. 1.2 договору номенклатура, асортимент товару, одиниця виміру, його кількість, ціна, загальна сума закупівлі встановлюється за результатами проведення відкритих торгів і зазначаються в специфікації (додаток №1), яка підписується сторонами договору, скріплюється їх печатками і є невідємною частиною договору.

У відповідності з п. 3.1 договору ціна цього договору становить 1600368,00 грн. та дорівнює загальній сумі вартостей усіх замовлених покупцем партій товару.

Закупівля товару за цим договором фінансується в сумі 1512264,00 грн. із загального фонду місцевого бюджету м. Києва і оплачується з реєстраційного рахунку в ГУДКУ м. Києва (пп. 3.1.1 п. 3.1 договору).

Відповідно до пп. 3.1.2 п. 3.1 договору закупівля товару за цим договором фінансується в сумі 88104,00 грн. із коштів комунального підприємства і оплачується з поточного рахунку в Київському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк».

Згідно з п. 3.2 договору ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, у випадку зменшення обсягів закупівлі товару залежно від реального фінансування видатків покупця.

У відповідності з п. 3.3 договору ціна за товар з усіма передбаченими в асортименті ознаками встановлюється за результатами проведених відкритих торгів і зазначається в специфікації, що є невідємною частиною договору. Ціна на товар, зазначена в специфікації, перегляду не підлягає.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються після прийняття товару у власність покупця, що підтверджується видатковою накладною, в якій зазначено номенклатуру (асортимент), кількість і ціну товару, який перейшов у власність покупця та загальну суму для оплати товару.

Для оплати поставленого товару продавець надає покупцю рахунок-фактуру, що містить номенклатуру (асортимент) поставленого товару, ціну на товар, та загальну суму для оплати з урахуванням вимог Податкового кодексу України, а також видаткову накладну, сертифікат відповідності та паспорт якості на поставлений товар та податкову накладну (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 4.4 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються за умовами відстрочення платежу протягом 30 календарних днів з моменту передачі товару у власність покупця, а п. 4.5 договору передбачено, що у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом двох банківських днів з дати отримання покупцем бюджетного фінансування закупівлі товару на свій реєстраційний рахунок в ГУДК України м. Києва.

Згідно з п. 5.1 договору продавець передає покупцю товар та талони на його відпуск на автозаправних станціях в строк, зазначений в замовленні.

У відповідності з п. 5.2 договору передача товару у власність покупця здійснюється через його належно уповноваженого представника, що оформлюється відповідною видатковою накладною, при умові одночасної передачі уповноваженому представнику покупця талонів на відпуск товару, про що складається і підписується двосторонній акт приймання-передачі талонів. Датою передачі товару у власність покупця є дата, зазначена у видатковій накладній та акті приймання-передачі талонів.

Відповідно до пп. 6.4.3 п. 6.4 договору у разі невиконання зобовязань покупцем продавець має право достроково розірвати цей договір, повідомивши про це покупця не пізніше, ніж за 14 календарних днів до дати розірвання договору.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобовязань при закупівлі товару за державні кошти продавець за даним договором несе наступну відповідальність: за несвоєчасну поставку товару або поставку товару не в повному обсязі, заявленому покупцем, продавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 10.1 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та посвідчення печатками сторін і діє до 31 грудня 2011 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Згідно з п. 11.2 договору цей договір може бути змінено, крім істотних умов договору, розірвано на підставі додаткових угод, які укладаються в письмовій формі, підписуються уповноваженими представниками сторін, скріплюються їх печатками та є невідємними частинами цього договору.

Також 22.03.2011 р. Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кло-Карта»(продавець) було підписано додаток № 1 Специфікацію до договору № 22/03-1 про закупівлю товарів за державні кошти від 22.03.2011 р., відповідно до якої загальна вартість товару встановлена в сумі 1600368,00 грн., у тому числі бензин А-76 (А-80) в кількості 140000 л. на суму 1218000,00 грн. (8,70 грн. за 1 л.), бензин А-95 в кількості 28000 л. на суму 274512,00 грн. (9,804 грн. за 1 л.), дизельне пальне в кількості 12000 л. на суму 107856,00 грн. (8,988 грн. за 1 л.).

Як зазначає позивач, станом на 07.07.2011 р. ТОВ «Кло-Карта»було лише частково виконано зобов'язання за договором № 22/03-1 про закупівлю товарів за державні кошти від 22.03.2011 р., а саме - поставлено товару на загальну суму 934029,00 грн., в той час як позивачем було замовлено товару на загальну суму 1214236,56 грн.

Як зясовано судом, 06.06.2011 р. КП електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» було направлено на адресу ТОВ «Кло-Карта» лист № 1176-10/11, відповідно до якого позивач просив відповідача на підставі умов договору № 22/03-1 від 22.03.2011 р. прийняти замовлення на поставку КП «Київміськсвітло»талонів на бензин А-76 (А-80) в кількості 23350 л., бензин А-95 в кількості 5000 л., дизельне пальне в кількості 3120 л.

ТОВ «Кло-Карта»було направлено на адресу КП «Київміськсвітло»лист № 14-07/06/2/220 від 07.06.2011 р., відповідно до якого відповідач зазначив, що ціна пального станом на 31.05.2011 р. є вищою, відповідно до довідки ДП «Держзовнішінформ», за ціни, які вказані в договорі № 22/03-1 від 22.03.2011 р., у звязку з чим за цінами, які зазначені у вищевказаному договорі, ТОВ «Кло-Карта»не може поставляти бензин.

Крім того, у вказаному листі відповідач посилається на лист без номеру та дати, у якому продавець попереджав покупця про розірвання договору № 22/03-1 від 22.03.2011 р. з 05.05.2011 р., а також посилаючись на п. 10.3 договору просив його розірвати.

Стосовно розірвання договору № 22/03-1 від 22.03.2011 р. слід зазначити, що з наданих представниками сторін у засіданнях суду пояснень слідує, що сторони не дійшли згоди щодо розірвання договору, і останній у встановленому порядку не розірваний та є чинним.

Як встановлено судом, замовлення позивача на поставку товару від 06.06.2011 р., факт отримання якого не заперечується відповідачем, не містило строку виконання зобовязання продавцем, як це передбачено пунктом 5.1 договору.

За твердженням позивача, 15.06.2011 р. КП «Київміськсвітло»було надіслано за допомогою факсу ТОВ «Кло-Карта»лист № 1239-10/11 від 15.06.2011 р. із повторним замовленням на поставку товару та надання талонів на відпуск продуктів нафтоперероблення рідких протягом одного робочого дня - бензину А-76 (А-80) в кількості 23350 л., бензину А-95 в кількості 5000 л., дизельного пального в кількості 3120 л.

Поряд з цим, як слідує з пояснень позивача, вказаний лист № 1239-10/11 від 15.06.2011 р. із повторним замовленням на поставку товару був направлений ним поштою на адресу відповідача з повідомленням про вручення.

Дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що факт отримання відповідачем замовлення на поставку товару від 15.06.2011 р. підтверджується копією фіскального чеку № 6203 від 16.06.2011 р. та копією повідомлення про вручення поштового відправлення від 20.06.2011 р., з підписом уповноваженої особи ТОВ «Кло-Карта»про отримання поштового відправлення.

21.06.2011 р., тобто наступного дня після отримання повторного замовлення від позивача, ТОВ «Кло-Карта» було частково виконано замовлення покупця та поставлено позивачу частину товару, а саме - бензин А-80 у кількості 11500 л. та бензин А-95 у кількості 2500 л. на загальну суму 152602,56 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЦБКК-О011248 від 21.06.2011 р. на суму 129486,00 грн. та № ЦБКК-О011250 від 21.06.2011 р. на суму 23116,56 грн.

Як встановлено судом, поставка решти замовленого позивачем за договором № 22/03-1 про закупівлю товарів за державні кошти від 22.03.2011 р., згідно із замовленням № 1239-10/11 від 15.06.2011 р., товару на загальну суму 127605,00 грн. здійснена відповідачем не була.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Приписами ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з приписами ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель»умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладення; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі; 5) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Поряд з цим слід зазначити, що згідно з приписами ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Водночас обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга ст. 34 ГПК України).

Відповідачем не доведено суду належного виконання ним зобов'язань за договором № 22/03-1 про закупівлю товарів за державні кошти від 22.03.2011 р.

При цьому судом відхиляється посилання відповідача на те, що позивач погодився на поставку йому товару у меншому обсязі, аніж зазначено у замовленні, прийнявши товар в обсягах та на суму, зазначених у видаткових накладних та рахунках-фактурах, та не заявивши про допоставку товару, з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст. 529 ЦК України кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

При цьому умовами договору не встановлено обов'язку покупця здійснювати дозамовлення чи звертатися за допоставкою товару у випадку часткового виконання продавцем замовлення, передбаченого пунктом 5.1 договору.

Натомість відповідач, з огляду на умови пунктів 1.1, 1.2, 3.1, 5.1 договору, у строк, встановлений у замовленні, мав поставити покупцеві товар, вказаний у замовленні.

Також слід зазначити, що умовами договору № 22/03-1 про закупівлю товарів за державні кошти від 22.03.2011 р. та специфікацією до договору була визначена загальна кількість товару, який відповідач зобов'язувався поставити позивачу, ціна за одиницю товару, а також загальна вартість очікуваної закупівлі за договором. В той же час, порядок поставки товару, визначений у договорі, передбачає, що товар поставляється позивачу окремими партіями, і підставою для поставки відповідачем кожної окремої партії товару є замовлення позивача, в якому і визначаються обсяг та строки поставки кожної окремої партії товару.

При цьому, всупереч твердженню відповідача, згідно з умовами пунктів 4.2, 4.3 та 5.2 договору видаткова накладна, в якій зазначено номенклатуру (асортимент), кількість та ціну товару, який перейшов у власність покупця, та загальну суму для оплати товару, є первинним документом, що підтверджує факт прийняття покупцем товару у власність, а не встановлює обсяги замовленого покупцем товару. Крім того, за умовами пункту 4.3 договору, рахунок-фактура, що містить номенклатуру (асортимент) поставленого товару, ціну на товар, та загальну суму для оплати, є первинним документом, що надається продавцем покупцеві для оплати вже поставленого товару, а не встановлює обсяги замовленого покупцем товару.

Також судом враховано, що відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України не доведено факту досягнення домовленостей з покупцем щодо зменшення обсягу закупівель чи ціни договору залежно від реального бюджетного фінансування видатків покупця, передбаченого п.п. 1.3, 3.2 договору, оскільки згідно з приписами п. 11.2 договору цей договір може бути змінено, крім істотних умов договору, розірвано на підставі Додаткових угод, які укладаються в письмовій формі, підписуються уповноваженими представниками сторін, скріплюються їх печатками та є невід'ємними частинами цього договору.

При цьому судом взято до уваги ненадання відповідачем жодних доказів на підтвердження звернення покупця до продавця за зменшенням обсягів замовленого до поставки товару.

З огляду на викладене, судом встановлено, що зобовязання за договором № 22/03-1 від 22.03.2011 р. про закупівлю товарів за державні кошти відповідачем належним чином виконані не були, а саме - не було виконано зобовязання в частині поставки Комунальному підприємству електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло»бензину А-76 (А-80) в кількості 11850 л. за ціною 8,70 грн. з ПДВ за 1 л. та бензину А-95 в кількості 2500 л. за ціною 9,804 з ПДВ за 1 л.

Отже, оскільки факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено та відповідачем не спростовано, з урахуванням викладеного, вимога позивача про зобовязання ТОВ «Кло-Карта»виконати зобовязання за договором № 22/03-1 від 22.03.2011 р. про закупівлю товарів за державні кошти в частині поставки Комунальному підприємству електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло»бензину А-76 (А-80) в кількості 11850 л. за ціною 8,70 грн. з ПДВ за 1 л. та бензину А-95 в кількості 2500 л. за ціною 9,804 з ПДВ за 1 л., підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 7.2 договору № 22/03-1 від 22.03.2011 р.

Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 7.2 договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобовязань при закупівлі товару за державні кошти продавець за даним договором несе наступну відповідальність: за несвоєчасну поставку товару або поставку товару не в повному обсязі, заявленому покупцем, продавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення.

З долученого до матеріалів справи розрахунку заявленої до стягнення пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 2101,63 грн., у тому числі за період з 17.06.2011 р. до 20.06.2011 р. на суму 152602,56 грн. вартості поставленого товару в сумі 259,22 грн., та з 17.06.2011 р. до 20.07.2011 р. на суму 127605,00 грн. вартості непоставленого товару в сумі 1842,41 грн.

Проте позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 17.06.2011 р. до 20.06.2011 р. на суму 152602,56 грн. вартості поставленого товару в сумі 259,22 грн. не підлягають задоволенню судом, оскільки, як зазначалося вище, замовлення позивача № 1239-10/11 від 15.06.2011 р. було отримане представником відповідача 20.06.2011 р. та виконане на протязі одного робочого дня, тобто - 21.06.2011 р., отже відповідачем не прострочено виконання зобовязання в частині поставки товару в сумі 152602,56 грн.

Щодо непоставленої частини замовленого позивачем товару, останній просить стягнути з відповідача пеню за період з 17.06.2011 р. до 20.07.2011 р. на суму 127605,00 грн. вартості непоставленого товару в сумі 1842,41 грн.

Однак стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 1571,46 грн. за період з 22.06.2011 р. до 20.07.2011 р. на суму 127605,00 грн., у звязку з тим, що відповідно до замовлення № 1239-10/11 від 15.06.2011 р., яке було отримане представником відповідача 20.06.2011 р., ТОВ «Кло-Карта»повинно було надати позивачу талони на відпуск продуктів нафтоперероблення рідких протягом 1 робочого дня, тобто 21.06.2011 р., отже нарахування пені має здійснюватися з 22.06.2011 р.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло».

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Кло-Карта» (08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрівське, вул. Господарська, 1-В, код ЄДРПОУ 36291384) виконати зобовязання за договором № 22/03-1 від 22.03.2011 р. про закупівлю товарів за державні кошти в частині поставки Комунальному підприємству електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло»(03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 40, код ЄДРПОУ 03360905) бензину А-76 (А-80) в кількості 11850 (одинадцять тисяч вісімсот пятдесят) літрів за ціною 8,70 грн. з ПДВ за 1 л. та бензину А-95 в кількості 2500 (дві тисячі пятсот) літрів за ціною 9,804 з ПДВ за 1 л.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кло-Карта»(08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрівське, вул. Господарська, 1-В, код ЄДРПОУ 36291384) на користь Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло»(03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 40, код ЄДРПОУ 03360905) 1571 (одну тисячу пятсот сімдесят одну) грн. 46 коп. пені, 161 (сто шістдесят одну) грн. 27 коп. державного мита та 206 (двісті шість) грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення 31.10.2011 р.