Рішення № 19022227, 20.10.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2011 р. Справа № 25/108-11

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство “Богуславський гранітний кар’єр”, м. Богуслав, Київська область

про стягнення 92 890,80 грн.

за участю представників:

позивача –не з’явився;

відповідача –не з’явився.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство “Богуславський гранітний кар’єр” (далі –відповідач) про стягнення 92 890,80 грн. заборгованості, з яких: 61 927,20 грн. –основна заборгованість та 30 963,60 грн. –штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги з охорони об’єкта.

Ухвалою суду від 25.08.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.09.2011.

У судовому засіданні 13.09.2011 представник позивача надав клопотання від 13.09.2011 № 13/1-1-1428, яким він у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог, у зв’язку з частковою сплатою відповідачем боргу у розмірі 8 200,00 грн., що підтверджується залученою до клопотання банківською випискою.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв’язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову –84 690,80 грн., яка складається з: 53 727,20 грн. основного боргу та 30 963,60 грн. штрафу, виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року».

На підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13.09.2011 оголошено перерву до 18.10.2011.

У судовому засіданні 18.10.2011 представник відповідача надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з можливістю підписання мирової угоди.

Представник позивача надав довідку від 18.10.2011 № 13/1-1-1179 відповідно до якої борг відповідача за договором станом на 18.10.2011 становить 42 651,40 грн.

На підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.10.2011 оголошено перерву до 20.10.2011.

20.10.2011 представники сторін у судове засідання не з’явились, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.10.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі укладено договір на охорону об’єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 02.03.2011 № 487/11 (далі –Договір), відповідно до умов якого відповідач - замовник передає належне йому майно, приміщення ТОВ ВП “Богуславський гранітний кар’єр”, що охороняється (далі –об’єкт) під охорону постів фізичної охорони, а позивач - охорона зобов’язується здійснити заходи, спрямовані на забезпечення схоронності цілісного майна замовника на об’єкті з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого замовником доступу сторонніх осіб до майна на об’єкті, збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення замовником всіх належних йому повноважень щодо майна. Замовник зобов’язується виконати передбачені договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати охороні встановлену плату (пункт 1.1. Договору).

Згідно пункту 3.1. Договору ціна послуг охорони за договором є договірною і зазначається сторонами у розрахунку та протоколу узгодження договірної ціни (додатки №№ 2,3 до Договору).

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що вартість охоронних послуг по Договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі Дислокації та Розрахунку (додатки №№ 1,2 до Договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг у кожному окремому місяці.

Відповідно до пункту 3.5. Договору, оплата за послуги охорони здійснюється замовником на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок охорони у розмірі, визначеному згідно пункту 3.2. Договору. Перший платіж по Договору у сумі вартості послуг охорони за перший місяць охорони об’єкта, здійснюється замовником впродовж 2-х банківських днів після підписання сторонами Договору. Усі наступні платежі по Договору здійснюються замовником не пізніше 10 числа кожного місяця за цей місяць, у порядку передоплати.

Пунктом 3.7. Договору передбачено, що замовник своєчасно надсилає до охорони свого уповноваженого представника для отримання рахунків на оплату, актів виконаних робіт та інших необхідних йому фінансових документів. Будь-яке недотримання замовником своїх зобов’язань за Договором щодо передачі об’єктів під охорону, не є підставою для зміни ним розміру та строків оплати.

Договір укладається сторонами строком на 1 рік і починає свою дію з 02.03.2011 року (пункт 10.1. Договору).

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу охоронні послуги, що підтверджується актами прийому–здачі робіт/послуг за квітень – липень 2011 року, які підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач в порушення своїх зобов’язань та умов Договору, не розрахувався в повному обсязі за надані послуги охорони, у зв’язку з чим за ним на час звернення позивачем до суду з даним позовом існувала заборгованість в розмірі, заявленому до стягнення.

В процесі розгляду справи відповідач частково погасив існуючу заборгованість, що підтверджується вищезгаданим клопотанням про зменшення розміру основного боргу у зв’язку із сплатою 8 200,00 грн. Також відповідачем були перераховані грошові кошти в розмірі 11 075,80 грн., що підтверджується наданою позивачем у судовому засіданні довідкою від 18.10.2011 № 13/1-1-1179.

Оскільки відповідачем під час розгляду справи сплачена частково сума основного боргу в розмірі 11 075,80 грн., то предмет спору в даній справі у вказаній частині відсутній.

Відповідно до пункту 1–1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе на підставі пункту 1–1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 11 075,80 грн. основного боргу припинити.

Решта суми заборгованості в розмірі 42 651,40 грн. залишилась відповідачем неоплаченою.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги з охорони об'єкта, у зв’язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 42 651,40 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Також, позивач на підставі пункту 8.2. Договору за систематичне порушення зобов’язань за договором щодо здійснення розрахунків за надані послуги охорони заявляє до стягнення з відповідача штраф у розмірі 50 відсотків від суми своєчасно невиконаного зобов’язання.

За розрахунком позивача штраф складає 30 963,60 грн. –50% від суми боргу 61 927,20 грн. (61 927,20 х 50 % = 30 963,60).

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 8.2. Договору передбачено, що у разі порушення замовником зобов’язань, визначених у пункті 3.5. Договору, він сплачує охороні (крім пені) погоджену сторонами неустойку (штраф) у розмірі 10 % від суми невиконаного своєчасно зобов’язання. Якщо порушення, про яке йде мова в цьому пункті, будуть систематичними (два і більше рази), замовник сплачує охороні штраф у розмірі 50% від суми своєчасно не виконаного зобов’язання.

Систематичність порушень умов договору встановлена судом при розгляді даної справи: оплата за Договором має здійснюватись щомісячно, судом встановлено, що за відповідачем на час звернення позивача з позовом існувала заборгованість за Договором за період з квітня по липень 2011 року.

За змістом статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки Договір між сторонами скріплений підписами уповноважених на це осіб та затверджений печатками підприємств, сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, дотримання положень такого Договору є обов'язковим як для позивача, так і для відповідача.

Здійснений позивачем розрахунок штрафу в розмірі 30 963,60 грн. є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 42 651,40 грн. основного боргу та 30 963,60 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4.2. Роз’яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998 № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо позивач у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги державне мито у цій частині не повертається, відшкодування решти витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 43, 33, 44, 49, пунктом 1–1 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 11 075,80 грн.

2. Решту позовних вимог задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство “Богуславський гранітний кар’єр” (09700, Київська область, м. Богуслав, вул. Корсунська, 179, код ЄДРПОУ 31583505) на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області (01033, м. Київ, вул. Гайдара, 8, код ЄДРПОУ 08596914) 42 651 (сорок дві тисячі шістсот п’ятдесят одну) грн. 40 коп. –заборгованості, 30 963 (тридцять тисяч дев’ятсот шістдесят три) грн. 60 коп. –штрафу, 537 (п’ятсот тридцять сім) грн. 27 коп., державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.О. Саванчук

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 25.10.2011.