Рішення № 19022179, 23.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2011 р. Справа № 13/050-11

За позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ

до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради „Білоцерківтепломережа”, Київська область, м. Біла Церква

про стягнення 13427437,08 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 187/10 від 23.12.2010 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність №19 від 10.01.2011 р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірньою компанією Газ України Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі позивач) заявлено позов до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради „Білоцерківтепломережа” (далі відповідач) про стягнення 13427437,08 грн., в т.ч. 10735082 грн. основного боргу, 834054,43 грн. пені, 1306885,35 грн. інфляційних збитків, 551414,66 грн. 3% річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/09-1264-ТЕ-17 від 23.09.2009 р., укладеного між сторонами, що належним чином не виконується відповідачем, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість по оплаті за природний газ.

18.05.2011 р. до суду надійшло клопотання відповідача про обєднання судових справ №4/041-11 та №13/050-11, що розглядаються в господарському суді Київської області в одне провадження. В клопотанні відповідач зазначає, що предметом обох позовів є спір між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" про стягнення боргу за спожитий природний газ , пені, інфляційних та 3% річних. Для об'єднання позовних вимог є зв'язаність вимог між собою підставою виникнення, тобто обовязки за договорами поставки природного газу №06/09-1265БО-17 від 29.09.2009року та №06/09-1264 ТЕ-17 від 23.09.2009р. є повязаними, а відповідно позовні вимоги необхідно розглядати в одному провадженні.

Клопотання залишено судом без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Як вбачається з клопотання відповідача предметом розгляду справи є стягнення заборгованості по договору поставки природного газу №06/09-1265БО-17 від 29.09.2009року, в той час як позовні вимоги по справі №13/050-11 обгрунтовані договором на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/09-1264-ТЕ-17 від 23.09.2009 р.

Враховуючи, що вимоги зазначені в позовній заяві по справі №13/050-11 та справі №4/041-11 мають різні підстави виникнення оскільки врегульовані різними договорами, суд вважає,що клопотання відповідача не відповідає вимогам ст. 58 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню. Представник відповідача в судовому засіданні 23.05.2011 р. згідно відзиву визнає позовні вимоги частково в сумі основного боргу в розмірі 10735082,64 грн., в частині 3 % річних та інфляційних збитків просить відмовити в звязку з скрутним фінансовим становищем, що сталось через прострочення населенням сплати послуг за спожиті послуги теплопостачання та відсутністю вини відповідача в простроченні сплати основного боргу.

Згідно клопотання №701 від 20.05.2011 р. відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на підставі ст.ст. 233 ГК України, 551 ЦК України та 83 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, додані до позовної заяви та у процесі розгляду справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

23.09.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/09-1264-ТЕ-17 (далі Договір), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобовязується передати покупцю (відповідачу) природний газ, виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, а покупець зобовязується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

На підставі даного Договору відповідач прийняв протягом жовтня-грудня 2009 р., січня-липня 2010 р. та вересня 2010 р. природний газ на загальну суму 68189319,41 грн., що підтверджується даними актів передачі-приймання природного газу, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені їх печатками.

Відповідно до п. 6.1 Договору остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітнім.

Відповідач в порушення умов договору свої зобовязання щодо оплати природного газу виконав частково у звязку з чим на момент звернення з позовною заявою за ним утворилася заборгованість на загальну суму 10735082,64 грн.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно с т. 599 ЦК України зобов'язання припиняються, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, відповідач, в порушення норм чинного законодавства, зобовязання по оплаті природного газу належним чином не виконав.

На день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача становить 10735082,64 грн.

Згідно п. 7.2 Договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 Договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пунктом 7.10 договору передбачено, що пеня нараховується протягом 6 місяців, що передує моменту звернення з позовом.

Судом встановлено, що пеня в розмірі 834054,43 грн. за період з 29.09.2010 р. по 29.03.2011 р. нарахована позивачем правомірно за шість місяців у звязку з наявністю заборгованості відповідача та на підставі п.п 7.2, 7.10 Договору.

Проте суд враховує, що відповідач є комунальним підприємством, основним джерелом отримання коштів для розрахунку за природній газ є надходження платежів від населення за комунальні послуги. Причиною несвоєчасної оплати за використаний газ є те, що відповідач отримував природний газ для вироблення та постачання комунальних послуг населенню, а також те, що споживачі несвоєчасно розраховуються за спожиті послуги. Згідно довідки відповідача станом на 01.05.2011 р. його дебіторська заборгованість складає 54,7 млн. грн., із них населення за спожиті послуги теплопостачання 44,1 млн. грн. Таким чином, суд враховує, що в діях відповідача щодо несплати в строк повної вартості отриманого від позивача газу відсутній прямий умисел, оскільки зазначена ситуація стала наслідком прострочення населенням комунальних послуг. До того ж, враховуючи вищенаведене відповідач частково виконав зобовязання щодо оплати отриманого газу.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Враховуючи вищенаведене, суд зменшує пеню в розмірі 834054,43 грн., яка підлягає стягненню з відповідача до 417027,22 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних збитків у розмірі 1306885,35 грн. за період з листопада 2009 р. по лютий 2011 р. та 3% річних в розмірі 551414,66 грн. за період з 11.11.2009 р. по 29.03.2011 р. Як встановлено судом, розрахунок зазначених штрафних санкцій відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню повністю.

Посилання відповідача у відзиві на неправомірність заявлення позивачем до нього вимог про стягнення штрафних санкцій нарахованих на суму заборгованості через несплату, в свою чергу населенням грошових коштів за спожитий газ не приймається судом до уваги з огляду на те, що право позивача на стягнення пені передбачено договором на підставі якого позивачем заявлено до відповідача стягнення заборгованості, який є чинним та повинен виконуватись сторонами договору належним чином. Правомірність же вимог про стягнення збитків від інфляції та 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання встановлена у ст. 625 ЦК України, яка встановлює загальне правило щодо відшкодування боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача. У звязку з тим, що сума пені в розмірі 834054,43 грн. нарахована позивачем правомірно, а її розмір до 417027,22 грн. зменшено судом за власної ініціативою з підстав наведених вище та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача витрати відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК в частині суми відмовленої пені покладаються також на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради „Білоцерківтепломережа” (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Паризької комуни 11; код ЄДРПОУ 32973584) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз Україна” (04116, м. Кив, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 31301827) 10735082 (десять мільйонів сімсот тридцять пять тисяч вісімдесят дві) грн. 64 коп. основного боргу, 417027 (чотириста сімнадцять тисяч двадцять сім) грн. 22 коп. пені, 1306885 (один мільйон триста шість тисяч вісімсот вісімдесят пять) грн. 35 коп. інфляційних збитків, 551414 (пятсот пятдесят одну тисячу чотириста чотирнадцять) грн. 66 коп. 3% річних, а також судові витрати: 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 417027,21 грн. пені відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 25.05.2011 р.