Рішення № 19022031, 12.10.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2011 р. Справа № 3/103-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПрокурора Тетіївського району в інтересах держави в особі Тетіївської міської ради, м. Тетіїв, Київська область

доФізичної особи - підприємниця ОСОБА_1, м. Тетіїв, Київська область

проповернення самовільно зайнятої земельної ділянки, відшкодування шкоди та зобовязання привести самовільно зайняту земельну ділянки в стан придатний для використання

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Прокурором Тетіївського району в інтересах держави в особі Тетіївської міської ради заявлено позов до Фізичної особи - підприємниця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, відшкодування шкоди та зобовязання привести самовільно зайняту земельну ділянки в стан придатний для використання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач використовує земельну ділянку орієнтованою площею 108,8 м2, яка огороджена камяною огорожею, з порушенням статей 125, 211 ЗК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.09.11р. було порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 14.09.11р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.09.11р., у звязку з неявкою представника відповідача, розгляд даної справи було відкладено на 28.09.11р.

В судовому засіданні, яке відбулось 28.09.11р. відповідачем подано письмове заперечення на позовну заяву, відповідно до якого останній просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки вимога прокурора безпідставна. Вказане заперечення прийнято судом до уваги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.11р., розгляд даної справи було відкладено на 12.10.11р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд,

встановив:

10.08.10р. Управлінням Держкомзему у Тетіївському районі Київської області Головного управління Держкомзему у Київській області було проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якого складено відповідний акт №0004 (копія в матеріалах справи).

Актом обстеження земельної ділянки від 10.08.10р. №0004 встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки приблизним розміром 108,8 м2, яка огороджена камяною огорожею, викладеною тротуарною плиткою.

10.08.10р. Управлінням Держкомзему у Тетіївському районі Київської області Головного управління Держкомзему у Київській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, який використовує земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено відповідний акт №А0016/23 (копія в матеріалах справи).

Перевіркою встановлено, що земельна ділянка орієнтованою площею 224,8 м2, яка огороджена камяною огорожею, використовується Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 під розміщення торгівельного павільйону і майданчика з твердим покриттям. Земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови. При цьому встановлено, що згідно договору оренди землі, який зареєстрований у Тетіївському РВ СВП "Київський ОРЦ" Центру ДЗК за №040992200011 від 22.05.11р. ФОП ОСОБА_1 передана в оренду земельна ділянка загальною площею 0,0116 га по АДРЕСА_1, а земельну ділянку орієнтовною площею 108,8 м2, яка огороджена камяною огорожею ФОП ОСОБА_1 використовує з порушенням статей 125, 211 ЗК України.

10.08.10р. Управлінням Держкомзему у Тетіївському районі Київської області Головного управління Держкомзему у Київській області було видано ОСОБА_1 припис №П0016/23 (копія в матеріалах справи), відповідно до якого приписано усунути виявлені порушення вимог статей 125, 211 ЗК України, в термін до 10.09.10р.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Самовільне зайняття земельної ділянки означає фактичне використання земельних ділянок без відповідних правових підстав. При цьому таке використання має за своїм характером виключати можливість нормального користування земельною ділянкою з боку інших осіб.

Таким чином, своїми незаконними діями, ФОП ОСОБА_1 перешкоджає належному використовуванню земельної ділянки по її цільовому і функціональному призначенню, добровільно звільнити самовільно захоплену ділянку відмовляється.

Частина друга статті 152 Земельного кодексу України передбачає одним із способів захисту порушеного права відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю і відшкодування завданих збитків. Таким чином, особа, що використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої, повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан (а точніше у попередній стан), включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за власний кошт.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Аналогічний припис міститься у ст. 224 ГК України, згідно з якою учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушені.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 614 ЦК України передбачає, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобовязань покладається при наявності вини (умислу або необережності).

У відповідності з вимогами п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Проте, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності. При цьому складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є субєкт та обєкт правопорушення, а також субєктивна та обєктивна сторони.

Субєктом цивільного правопорушення є боржник, а обєктом правопорушення зобовязальні правовідносини кредитора та боржника. Субєктивну сторону становить вина боржника, а обєктивну протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обовязку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний звязок між протиправною поведінкою боржника та збитками. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно з ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності реальних збитків є встановлення причинного звязку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано суду докази на підтвердження порушення відповідачем Земельного кодексу України. Протиправна дія (припис від 10.08.10р. №П0016/23 відповідачем не виконано) відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача, - наслідком таких дій (порушення). Вина відповідач - полягає в тому, що він діяв свідомо та передбачав, або міг передбачити, або повинен був передбачити настання шкідливих наслідків для позивача.

Одночасно, позивачем надано суду обґрунтований розрахунок розміру понесених ним збитків.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено факт наявності протиправної поведінки заподіювача шкоди; причинний звязок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину відповідача, і відповідно господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву щодо безпідставності вимог прокурора, оскільки відповідач вказану земельну ділянку не використовує з посиланням на акт від 13.09.11р., господарський суд оцінює критично, при цьому вважає останні необґрунтованими та безпідставними, оскільки акт Управлінням Держкомзему у Тетіївському районі Київської області Головного управління Держкомзему у Київській області про проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.08.10р. №А0016/23, акт Управлінням Держкомзему у Тетіївському районі Київської області Головного управління Держкомзему у Київській області обстеження земельної ділянки від 10.08.10р. №0004 та припис від 10.08.10р. №П0016/23, якими зафіксовано факт порушення відповідачем вимог чинного законодавства, є чинними та не було оскаржено, а ні в судовому, а ні в адміністративному порядку.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Прокурора Тетіївського району в інтересах держави в особі Тетіївської міської ради про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, відшкодування шкоди та зобовязання привести самовільно зайняту земельну ділянки в стан придатний для використання, є обґрунтованими, документально підтвердженими та правомірними, у звязку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (09800, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0108 га, експертна оцінка якої становить 1953,72 грн., яка розташована за адресою: Київська область, АДРЕСА_1 належному землекористувачу.

3.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (09800, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Тетіївської міської ради (09800, Київська область, м. Тетіїв, вул. Комсомольська, 5, код ЄДРПОУ 04054889; п/р 33112331700617 в ГУ УДКУ у Київській області, МФО 821018) 220 (двісті двадцять гривень) 56 коп. шкоди.

4.Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (09800, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) привести самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0108 га, експертна оцінка якої становить 1953,72 грн., яка розташована за адресою: Київська область, АДРЕСА_1 у придатний для використання стан.

5.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (09800, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (№рахунку - 31118095700001, Банк ГУ ДКУ у Київській області, отримувач ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) 187 (сто вісімдесят сім гривень) 00 коп. державного мита.

6.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (09800, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (№ рахунку - 31217264700001, Банк ГУ ДКУ у Київській області, отримувач ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 22050003) 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.В. Лопатін

Дата підписання: 19.10.11р.