Рішення № 19022029, 04.10.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2011 р. Справа № 3/107-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТІЯ», м. Бориспіль

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бориспіль про стягнення 968,01 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

ТОВ «ГАРАНТІЯ»звернулося до суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 968,01 грн. заборгованості за договором №1000 на централізовану охорону обєкта від 10.03.2008р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.09.2011р. порушено провадження у справі за позовом ТОВ «ГАРАНТІЯ»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 968,01 грн. та призначено розгляд справи на 20.09.2011р.

В судове засідання 20.09.2011р. відповідач не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 05.09.2011 року не виконав, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою від 05.09.2011р. У звязку з цим розгляд справи відкладено на 04.10.2011р.

В судове засідання 04.10.2011р. представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 05.09.2011 року не виконав, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою від 20.09.2011р.

Разом з тим, у судовому засіданні представник позивача надав суду претензію про сплату заборгованості за надані послуги від 15.10.2010р., проте доказів її направлення чи вручення відповідачеві не надав, дана претензія взята судом до уваги.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

10.03.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №1000 на централізовану охорону обєкта (надалі договір) відповідно до п.п. 1.1. якого ФОП ОСОБА_1 (замовник) передає, а ТОВ «ГАРАНТІЯ»(виконавець) приймає під охорону майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. У пункті 8.1. договору вказано, що вартість послуг, наданих замовнику виконавцем є договірною і визначається на підставі двосторонньої угоди, що додається до даного договору. Відповідно до угоди про вартість послуг від 15.04.2008 року вартість послуг виконавця за один місяць становить суму 350 (триста пятдесят) гривень 00 копійок, а за одну годину 12 (дванадцять) гривень 00 копійок. Пунктом 9.1. договору передбачено, що він укладається строком на один рік і набуває чинності з дня надання листа замовником (як вбачається із матеріалів справи, лист було надано відповідачем 10.03.2008 р.). Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору ні одна із сторін не вимагатиме його припинення або переукладання, тоді він залишається в силі на попередніх умовах і на той же строк.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2008 р. відповідачем було надано позивачу заяву 17.12.2008 р. про розірвання договору. Відповідно до пункту 9.1. договору його розірвання раніше строку, на який він укладений, може проводитись за згодою сторін, а також у випадках, передбачених договором. При відмові від охорони зацікавлена сторона повинна попередити про це іншу за 1 (один) місяць. Отже, договір слід вважати розірваним з 17.01.2009 р.

На виконання умов договору №1000 на централізовану охорону обєкта від 10.03.2008р. позивачем було надано послуги щодо охорони обєкта, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується копіями наступних актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг): за жовтень 2008р. акт №ОУ-0005617, за листопад 2008р. акт №ОУ-0006528 та за грудень 2008р. акт №ОУ-0007341.

Проте, акт №ОУ-0007341 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2008р. не підписаний відповідачем. В свою чергу позивач не надав суду жодних належних доказів (претензія від 15.10.2010р. №180, подана у судовому засіданні, не підписана відповідачем та відсутні доказів про її направлення на адресу відповідача) щодо предявлення (направлення) вищевказаного акту відповідачеві. Відповідно суд не може вважати даний документ доказом, який би підтверджував факт надання позивачем у вказаний період послуг по охороні обєкту який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 відповідачеві за договором №1000 на централізовану охорону обєкта від.10.03.2008р.

Таким чином, відповідно до умов договору (п.п. 8.3.), відповідач повинен був остаточно розрахуватися за фактично надані послуги по охоронні обєкта за минулий місяць до 15 числа наступного місяця.

В порушення своїх договірних зобовязань (договір №1000 на централізовану охорону обєкта від 10.03.2008р.) відповідач не оплатив вартість наданих позивачем послуг за період з жовтня 2008 року до листопада 2008 року включно у розмірі 700,00грн., що підтверджується атами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за жовтень 2008р. та листопад 2008р.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання ФОП ОСОБА_1 своїх зобовязань щодо сплати за надані ТОВ «ГАРАНТІЯ»послуги на суму 700,00 грн. за договором №1000 на централізовану охорону обєкта від 10.03.2008р. Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно частини 1 та частини 7 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За своєю правовою природою договір №1000 на централізовану охорону обєкта від 10.03.2008р. є договором про надання послуг, цивільні правовідносини за яким регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Належних доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

У звязку з цим суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 700,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 17,02 грн. пені за несвоєчасне здійснення розрахунків за договором. Відповідно до частини 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.п. 5.5. договору за несвоєчасну оплату охоронних послуг замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зробивши розрахунок пені за несвоєчасну оплату охоронних послуг за договором, (не враховуючи заборгованості по акту №ОУ-0007341 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за грудень, оскільки позивачем не доведено факт надання за вказаний період послуг по охороні обєкта) суд встановив, що її розмір становить 23,41 грн., оскільки результат відповідного розрахунку, зробленого позивачем, становить 17,02 грн. суд задовольняє його вимоги по стягненню пені повністю.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3% річних, суд встановив, що відповідний розрахунок зроблений позивачем є невірним, оскільки не відповідає результатам розрахунку суду і становить 70,33 грн., а не 56,04 грн. У звязку з цим суд частково задовольняє вимоги позивача по стягненню 3% річних, а саме у розмірі 56,04 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 700,00 грн. основного боргу, 56,04 грн. 3% річних та 17,02 грн. пені, загалом 773,06 грн.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08300, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТІЯ»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Матросова, 34; код ЄДРПОУ 20582961) 700 (сімсот гривень) 00 коп. основного боргу, 17 (сімнадцять гривень) 02 коп. пені, 56 (пятдесят шість гривень) 04 коп. 3% річних, 102 (сто дві гривні) 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3.У решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяА.В. Лопатін

Дата підписання: 19.10.2011р.