Рішення № 19020999, 19.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/25219.10.11 За позовомПриватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа страхування” ДоПриватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Перша”

Провідшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 10339,34 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1., пред. за дов. № 119 від 14.02.2011 р.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Альфа страхування” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Перша” про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 10339,34 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2011 р. порушено провадження у справі № 58/252, розгляд справи призначено на 03.08.2011 р.

У судове засідання 03.08.2011 року представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача на часткове виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Представник позивача надав клопотання щодо отримання інформації від моторного (транспортного) страхового бюро України про наявність полісу.

Клопотання судом задоволено.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В звязку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2011 року розгляд справи було відкладено на 09.09.2011 року.

01.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли документи по справі.

07.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло пояснення по справі та клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Розпорядженням від 09.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у звязку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/252 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011 року справу 58/210 суддею Шаптала Є.Ю. прийнято до провадження розгляд справи призначено на 19.10.2011 року.

Розпорядженням від 14.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва, Джарти В.В. у звязку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків справу 58/252 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.09.2011 р. справу прийнято до провадження суддею Блажівською О.Є., розгляд справи призначено на 19.10.2011 р.

У судове засідання 19.10.2011 року представник позивача з'явився.

07.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи по справі та клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 19.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ

04.10.2010 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа-Страхування»(надалі Позивач, Страховик) та ОСОБА_3 (надалі Страхувальник, Вигодонабувач) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 046.0266797.061 (надалі Договір страхування), предметом якого є страхування транспортного засобу “Хюндай”, державний номер НОМЕР_2.

Згідно довідки ВДАІ, 13 грудня 2010 року по автодорозі Знамянка-Луганськ-Ізварино водій транспортного засобу “МАЗ 544008”, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, перед початком руху не впевнився, що це буде безпечно для інших учасників руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем , “Хюндай”, державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3.

Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 31.01.2011 року визнано ОСОБА_2 у справі №3-213/2011 р. винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль “Хюндай”, державний номер НОМЕР_2.

На підставі рахунок-фактури № СФ-0000127 від 09.02.2011 р. було складено страховий акт та розрахунок страхового відшкодування № 4162.206.10.01.01 від 13.04.2011 року.

Платіжним дорученням № 3483 від 21.04.2011 року позивачем перераховано страхувальнику суму збитків в розмірі 10339,82 грн.

Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “МАЗ 544008”, державний номер НОМЕР_1, застраховано в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Перша" (надалі відповідач) за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВЕ/8435877.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку.

Відповідно заяви від 19.10.2011 року, позивач визнає просить зменшити суму заявлених позовних вимог в звязку із частковою сплатою відповідачем суми заборгованості у розмірі 9110,98 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно постанови Калинівського районного суду Вінницької області від 31.01.2011 року визнано ОСОБА_2 у справі №3-213/2011 р. винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “МАЗ 544008”, державний номер НОМЕР_1, застраховано Відповідачем за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВЕ/8435877.

У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем, поліс № ВЕ/8435877 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу “МАЗ 544008”, державний номер НОМЕР_1.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу “МАЗ 544008”, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

На підставі рахунок-фактури № СФ-0000127 від 09.02.2011 р. було складено страховий акт та розрахунок страхового відшкодування № 4162.206.10.01.01 від 13.04.2011 року.

Платіжним дорученням № 3483 від 21.04.2011 року позивачем перераховано страхувальнику суму збитків в розмірі 10339,82 грн.

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат в сумі 10339,82 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

01.06.2011 року вих. № 3800 на адресу відповідача направлено заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в 10339,82 грн. Проте, відповідач на вказану претензію відповіді не надіслав, грошові кошти не перерахував.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 09.08.2011 року позивачем було перераховано на банківський рахунок позивача грошові кошти у сумі 9110,98 грн., в звязку з чим у судовому засіданні 19.09.2011 року позивачем було подано заяву про зменшення суми позовних вимог. Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 718,36 грн., з якими суд погоджується та вважає вимогу обґрунтованою.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином суд приходить до висновку про припинення провадження в частині стягнення 9110,98 грн. та задоволення позовних вимог в розмірі 718 грн. 36 коп.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково сплатив суму заборгованості 09.08.2011 року, тобто після порушення провадження у справі. таким чином суд доходить висновку щодо покладення судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження в частині стягнення 9110 (дев'ять тисяч сто десять) грн. 98 коп.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»(04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10 літ. И, код ЄДРПОУ 31681672) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа страхування” (01025, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6; код ЄДРПОУ 30968986) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 718 (сімсот вісімнадцять) грн. 36 коп. боргу, 103 (сто три) грн. 39 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено 24.10.2011 року