Рішення № 19019652, 19.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/21219.10.11 За позовом:Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА "Страхувння" в особі Запорізької філії ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування"

ДоВідкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"

Простягнення страхового відшкодування 1369,97 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача Данилова С.А.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА "Страхувння" в особі Запорізької філії ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про стягнення страхового відшкодування 1 369,97 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2011 р. порушено провадження у справі № 58/212, розгляд справи призначено на 27.07.2011 р.

У судове засідання 27.07.2011 року представник відповідача з'явився. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

27.07.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

27.07.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

27.07.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача надав усні пояснення по справі.

В усних поясненнях представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

В звязку з неявкою позивача та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2011 року розгляд справи було відкладено на 26.08.2011 року.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА "Страхувння" в особі Запорізької філії ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про стягнення страхового відшкодування 1369,97 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2011 р. порушено провадження у справі № 58/212, розгляд справи призначено на 27.07.2011 р.

У судове засідання 27.07.2011 року представник відповідача з'явився. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

27.07.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

27.07.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

27.07.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача надав усні пояснення по справі.

В усних поясненнях представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

В звязку з неявкою позивача та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2011 року розгляд справи було відкладено на 26.08.2011 року.

23.08.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

23.08.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

Представник відповідача у судове засідання 26.08.2011 року з'явився.

Представник відповідача надав усні пояснення по справі, у яких проти задоволення позовних вимог заперечив.

Представник відповідача надав суду підтвердження поштового відправлення відзиву на позовну заяву позивачу.

В звязку з неявкою позивача та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2011 року розгляд справи було відкладено на 09.09.2011 року.

08.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи

Розпорядженням від 09.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у звязку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/212 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011 року справу 58/212 суддею Шаптала Є.Ю. прийнято до провадження розгляд справи призначено на 19.10.2011 року.

Розпорядженням від 14.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва, Джарти В.В. у звязку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків справу 58/212 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.09.2011 р. справу прийнято до провадження суддею Блажівською О.Є., розгляд справи призначено на 19.10.2011 р.

У судове засідання 19.10.2011 року представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 19.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ

02.12.2009 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «АХА Страхування»(надалі Позивач, Страховик) та ОСОБА_1 (надалі Страхувальник, Вигодонабувач) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 5068-а/09зп від 02.12.2009 року (надалі Договір страхування).

Відповідно до п. п. 4, 5, 6, Договору страхування предметом Договору є майнові інтереси Страхувальника (Вигодонабувача), що не суперечать закону, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Gelly JL7162 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі автомобіль Gelly)

Відповідно до п. 22.1, Договору страхування, Страховик бере на себе зобовязання компенсувати Страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 22.2 цього Договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості.

Згідно з п. 22.2.2 Договору страхування, до страхових ризиків відносяться збитки внаслідок ДТП будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Вказаний страховий випадок настав 31.05.2010 року у м. Запоріжжя по вул. Набережна. Керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 при зміні напрямку руху не зайняв крайнє ліве положення при повороті, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Gelly, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду від 31.05.2010 року (копія наявна в матеріалах справи).

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2010 року (копія наявна в матеріалах справи) визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль Gelly, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

На підставі рахунку-фактури №СТ-0000604 від 14.06.2010 року було складено страховий акт № 1849-а/10зп від 15.06.2010 р. та розрахунок страхового відшкодування.

Платіжним дорученням № 5036 від 15.06.2010 року позивачем перераховано страхувальнику суму збитків в розмірі 1831,74 грн.

Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застраховано в Відкритому акціонерному товаристві "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВЕ/1406032.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку.

Відповідно відзиву на позовну заяву, відповідач не визнає заявлену позивачем вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 1369,97 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2010 року визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застраховано в Відкритому акціонерному товаристві "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВЕ/1406032.

У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем, поліс № ВЕ/1406032 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_2 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_2, транспортного засобу ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

На підставі рахунку-фактури №СТ-0000604 від 14.06.2010 року було складено страховий акт № 1849-а/10зп від 15.06.2010 р. та розрахунок страхового відшкодування.

Платіжним дорученням № 5036 від 15.06.2010 року позивачем перераховано страхувальнику суму збитків в розмірі 1831,74 грн.

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат в сумі 1321,74 грн. (сума страхового відшкодування за вирахуванням франшизи).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

24.12.2010 року вих. № 2807-10 на адресу відповідача направлено заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в 1321,74 грн. Проте, відповідач на вказану претензію відповіді не надіслав, грошові кошти не перерахував.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відзиві на позовну заяву не визнає регресну вимогу позивача у сумі 1369,97 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що позивачу необхідно звертатися з позовом до ОСОБА_2 (винуватий в ДТП) особи, яка нанесла матеріальну шкоду, а не до страхової компанії, яка застрахувала його цивільно-правову відповідальність; відповідач не був повідомлений ОСОБА_1 або позивачем про настання страхового випадку, який стався 31.05.2010 у строк встановлений законом, а тому відсутні підстави для виплати страхового відшкодування; відповідно до постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2010 року зазначений автомобіль, який не є автомобілем, застрахованим позивачем, тобто у позивача немає права звернення до Господарського суду.

Щодо зазначеного відповідачем про те, що відповідач не був повідомлений ОСОБА_1 або Позивачем про настання страхового випадку, який стався 31.05.2010 року у строк встановлений законом, а тому відсутні підстави для виплати страхового відшкодування, необхідно зазначити наступне.

Обовязок повідомлення про настання страхового випадку встановлений законом та договором між страховиком та страхувальником.

Таким чином, позивач, ОСОБА_1 не зобовязані повідомляти страховика про настання страхового випадку. А тому у відповідача відсутні підстави для відмови позивачу у задоволенні виплати страхового відшкодування в порядку регресу у звязку з неповідомленням відповідача про страховий випадок.

Суд не приймає до уваги зазначене відповідачем, що позивачу необхідно звертатися з позовом до ОСОБА_2(винуватий в ДТП) особи, яка нанесла матеріальну шкоду, а не до страхової компанії, яка застрахувала його цивільно-правову відповідальність, оскільки судом раніше встановлено, що відповідальними за збитки, завдані власнику пошкодженого автомобіля марки ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті ДТП, є відповідач.

Щодо того, що відповідно до постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2010 року зазначений автомобіль, який не є автомобілем, застрахованим позивачем, тобто у позивача немає права звернення до Господарського суду, необхідно зазначити наступне.

У судовому засіданні 19.10.2011 року представником позивача надано копію Постанови Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 15.09.2011 р у справі № 3-1454/2010 про виправлення помилки.

Відповідно до Постанови Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 15.09.2011 р у справі № 3-1454/2010, замість вказаного у постанові Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 10.06.2010 року автомобіля «Джилі», державний реєстраційний номер НОМЕР_3»необхідно читати ««Джилі», державний реєстраційний номер НОМЕР_1»

Таким чином. Постановою Хортицького районного суду міста Запоріжжя встановлено нанесення шкоди автомобілю, застрахованого позивачем.

Таким чином суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у порядку регресу в розмірі 1321,74 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 40,41 грн. пені та 7,82 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 37.2 ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Таким чином суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги про щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 40,41 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 7,82 грн.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Герцена, буд.10, ідентифікаційний код 24745673) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 1321 (одна тисяча триста двадцять одна) грн. 74 коп. боргу, 40 (сорок) грн. 41 коп. пені, 7 (сім) грн. 82 коп. трьох відсотків річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено 24.10.2011 року