Рішення № 19019158, 31.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.10.11 р. Справа № 30/39

Господарський суд Донецької області у складі судді Е.В.Сгара

при секретарі судового засідання О.В. Чеботарьовій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Приватного підприємства „Кросс” м.Дніпропетровськ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Імпульс-Дон” м. Донецьк

За участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства „Арселор Мітал Кривий Ріг” м. Кривий Ріг

Предмет спору: стягнення заборгованості у сумі 12 900,00 грн., пені у сумі 43,82 грн.

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Імпульс-Дон” м.Донецьк

До відповідача по зустрічному позову: Приватного підприємства „Кросс” м.Дніпропетровськ

За участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача по первісному позову: Публічного акціонерного товариства „Арселор Мітал Кривий Ріг” м. Кривий Ріг

Предмет спору: стягнення збитків у сумі 26 904,66 грн.

За участю представників:

Від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_2 довір.

Від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_3 довір.

Від третьої особи: не прибув.

СУТЬ СПОРУ

Приватне підприємство "Кросс", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Імпульс-Дон”, м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 12 900,00 грн. та пені у сумі 43,82 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивав посилається на договір охорони №05/07-1/№11/07/10 від 05.07.2010р. з додатковими угодами; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-052 від 16.03.2011р.; рахунки-фактури №СФ-052 від 16.03.2011р.; податкові накладні №51/ від 16.03.2011р.; довільної форми про прийняття вагонів до охорони; відвісні №№15, 16, 17, 20; повідомлення про вручення поштового відправлення від 31.03.2011р.; заявки №68 від 11.02.2011р., №123 від 03.03.2011р., №98 від 25.02.2011р.; претензію №13/04/3 від 13.04.2011р.

Позивач у судових засіданнях вимоги підтримав. В запереченнях на відзив від 08.06.2011р. позивач зазначив, що між сторонами було укладено лише один договір - договір охорони №05/07-1/№11/07/10 від 05.07.2010р., будь-яких інших угод не укладалось, а всі послуги надавались відповідачу саме на виконання умов Договору №05/07-1/№11/07/10 від 05.07.2010р. Позивач також зазначив, що у заявках відповідача містяться посилання на спірний договір. На заперечення відповідача зазначив, що документи на сплату спірної суми були надіслані відповідачу поштовим відправлення із повідомленням про вручення такого відправлення, а дані про особу, що його отримала та дату отримання відсутні з вини представника відділення поштового звязку.

У клопотанні №б/н від 09.06.2011р. позивач просив обєднати позовні вимоги по справі №37/120 та №30/39 в одне провадження для їх подальшого вирішення. Клопотання судом не задоволено з огляду на його необґрунтованість.

Відповідач у відзиві та у судових засіданнях проти позову заперечив, посилаючись на той факт, що позивачем фактично не було надано послуг з охорони спірних вагонів. Відповідач також зазначив, що жодним з наданих позивачем до позову документів не підтверджено надання будь-яких послуг саме за договором №05/07-1/№11/07/10 від 05.07.2010р., тоді як підставою позову є саме неналежне виконання ТОВ „Імпульс Дон” умов цього договору (несплата отриманих послуг з охорони). Просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що не отримував від позивача рахунок на сплату, акти та податкову накладну, а в наданому позивачем повідомленні про вручення поштового відправлення від 31.03.2011р. також відсутні такі відомості (не міститься відмітки про дату отримання, особу, що отримала конверт). Додатково повідомив, що предметом спірного договору є надання послуг з охорони вантажу, тоді як сторонами підписано акти з виконання послуг із супроводу та експедиції вантажу та позивачем також виставлено рахунок на сплату послуг із супроводу та експедиції вантажу.

23.05.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Імпульс-Дон” м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області із зустрічним позовом до Приватного підприємства „Кросс” м.Дніпропетровськ про стягнення збитків у сумі 26 904,66 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач по зустрічному позову посилається на договір охорони №05/07-1/№11/07/10 від 05.07.2010р.; акти довільної форми про прийняття вагонів до охорони; квитанції про приймання вантажу №№43353085, 43353127, 43356922, 43357003, 43354406, 43354398; відвісна №18; претензію №229 від 13.04.2011р.; відповідь на претензію №26/04/1 від 26.04.2011р., акт від 01.04.2011р.; акт про приймання продукції за якістю, яка поступила на ВАТ „Арселор Міттал Кривий Ріг” №5-64 від 04.04.2011р.; листи №314-01-561 від 10.03.2011р., №251/1 від 06.05.2011р., №362 від 19.05.2011р.; угоду №1 від 01.04.2011р.

У судових засіданнях позивач по зустрічному позову зустрічні позовні вимоги підтримав, зазначив, що у первісному та у зустрічному позовах мова йде про різні вагони (різний вантаж). На заперечення відповідача по зустрічному позову зазначив, що предмет зустрічного позову є саме збитки не за отримання неякісного товару, а за нестачу металевих куль (вантажу) у вагонах.

Відповідач по зустрічному позову проти вимог заперечив посилаючись на той факт, що згідно доданих до первісного позову документів, у покупця спірного товару ПАТ „Арселор Мітал Кривий Ріг” відсутні претензії до постачальника цього товару позивача за зустрічним позовом стосовно нестачі товару. Заважив, що згідно наданих позивачем по зустрічному позову документів, спір виник внаслідок неякісного товару, а не внаслідок нестач, як стверджує позивач по зустрічному позову. Для залучення у справу відповідачем по зустрічному позову, в тому числі, наданий лист ВАТ „Арселор Мітал Кривий Ріг” №851-5/449 від 20.07.2011р., згідно якого у спірних (зазначених у зустрічному позові) вагонах нестача не перевищувала допустимої норми нестачі 0,5%, тоді як товар в цих вагонах був неналежної якості (10% товару не відповідали якості та стандартам як ДСТУ та ТУ, так і умовам договору укладеного між ТОВ „Імпульс Дон” та ПАТ „Арселор Мітал Кривий Ріг”).

За клопотаннями сторін у справу залучені додаткові документи.

Ухвалою суду від 16.08.2011р. у справу в порядку ст.27 Господарського процесуального кодексу України залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство „Арселор Мітал Кривий Ріг” м. Кривий Ріг.

Третя особа до суду не прибула, направила письмові пояснення в яких повідомила, що у спірних вагонах по зустрічному позову були виявлені лише дефекти товару (а не його нестача), які в подальшому були ліквідовані вантажовідправником.

Склад суду не одноразово змінювався. Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 19.09.2011р. справу №30/39 передано на розгляд судді Сгара Е.В.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Посилаючись на порушення умов договору охорони №05/07-1/№11/07/10 від 05.07.2010р. в частині здійснення оплат за отримані послуги, позивач по первісному позову звернувся до суду та просить стягнути з ТОВ „Імпульс-Дон” 12900, 00 грн. заборгованості.

При розгляді даних вимог, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

05.07.2010р. між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) укладений договір охорони №05/07-1/№11/07/10 (далі по тексту Договір), згідно п.п. 1.1, 1.2, 5.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання зі строком дії до 31.12.2011р. по охороні вантажу (коло стальне гарячекатане, кулі стальні помольні), що відправляється залізничним транспортом (далі вантаж), на період доставки до вказаної Замовником станції призначення. При цьому, залізничні вагони, які передаються під охорону, повинні бути завантажені у відповідності з вимогами та правилами, встановленими Укрзалізницею згідно з Статутом залізничного транспорту.

Відповідно до умов розділу 2 Договору, сторони узгодили суттєві його умови, зокрема, строки оплати та ціни на вартість вказаних послуг по охороні вантажу, які визначаються на підставі калькуляції і сплачуються Замовником протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання поштою оригіналів рахунків-фактур, податкової накладної, відвантажувальної відомості та акту виконаних робіт до 5-го числа поточного місяця за надані послуги по охороні і супроводу вантажу з/д вагонів у попередньому місяці (п.2.3 Договору). Підставою для кінцевих взаєморозрахунків і підписання акту наданих послуг (виконаних робіт) є звіт особи, яка супроводжує вантаж, з.д. документи, підтверджуючи отримання вантажу в пункті призначення, квитанції про зваження, акти загальної форми (п.2.4 Договору).

Згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.5, 3.6 Договору, Виконавець зобовязаний: організувати і забезпечити охорону і супровід вагонів, відправлених Замовником на адресу вантажоотримувача; своєчасно, згідно із заявкою Замовника, надавати осіб для прийомки, охорони, супроводу і здачі у пунктах призначенні вантажу з підписанням двостороннього акту прийому-передачі виконаних робіт, який повинен бути підписаний уповноваженими представниками сторін; не допускати порчі та проникнення сторонніх осіб до вантажу, прийнятому під охорону і супровід; прийняти вантаж під охорону з моменту зваження вантажу на вагах вантажовідправника або Замовника у присутності уповноваженого представника Замовника; здійснити супровід вантажу під охороною до моменту передачі уповноваженому представнику вантажоотримувача на станції призначення.

01.11.2010р. між сторонами укладена додаткова угода №1 до додатку №1 до Договору та сторони внесли зміни до калькуляції вартості наданих послуг по охороні вантажу.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг виконавець зобовязується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У виконання умов Договору, Відповідачем по первісному позову на адресу Позивача по первісному позову були надіслані заявки №68, від 11.02.2011р., №123 від 03.03.2011р., №98 від 25.02.2011р. із зазначенням станції відправлення, станції призначенням вагонів та місяця прийняття вантажу під охорону.

Відповідно до актів довільної форми б/н, за реквізитами, вказаними у заявках 18.02.2011р., 20.02.2011р., 01.03.2011р., 04.03.2011р., 05.03.2011р. зі станції відправлення Лиман на станцію Кривий Ріг були відправлені вагони №№67900621, 66768284, 63000319, 60495561, 65771388, 67912238, 67158832, 67359521, 66012535, 66708447, 67152868, 67354910, 65306714, 66114042 з вантажем кулі сталеві.

Покупцем вказаного вантажу є третя особа, за укладеним з Відповідачем контрактом №4660 від 16.09.2010р. (копія міститься в матеріалах справи).

Згідно тверджень позивача по первісному позову, він в повному обсязі виконав умови Договору та супроводив дані вагони до станції призначення, внаслідок чого у відповідача по первісному позову виникло зобовязання по сплаті таких послуг.

Посилаючись на розділ 3 Договору, позивач в підтвердження надання послуг по Договору надав суду двосторонній (підписані позивачем та відповідачем по первісному позову) акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-052 від 16.03.2011р. та рахунок-фактуру №СФ-052 від 16.03.2011р. на загальну суму 12900, 00 грн.

В підтвердження факту направлення даних документів відповідачу по первісному позову, позивачем по первісному позову надано копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 31.03.2011р. Зазначене повідомлення господарським судом до уваги не приймається як належний та допустимий доказ, оскільки в ньому відсутні обовязкові вихідні дані (відмітка про отримання, дата отримання, дані про особу, яка отримала конверт). Будь-яких інших документів позивачем по первісному позову в підтвердження факту направлення (вручення) відповідачу по первісному позову перелічених вище документів суду не надано.

До того ж, як було встановлено судом на підставі наданих сторонами документів та пояснень представників у судовому засіданні, Позивачем по первісному позову не були надіслані Відповідачеві передбачені умовами Договору документи (пунктів 2.3-2.4 Договору), з наявністю якого сторони повязали обовязок Замовника з підписання акту про надані послуги та здійснення розрахунку за ним і іншого позивачем по первісному позову не доведено.

Посилаючись на несплату відповідачем по первісному позову, позивач по первісному позову також направив претензію №13/04/3 від 13.04.2011р. на спірну суму, разом з цим докази вручення (направлення) такої претензії ТОВ „Імпульс-Дон” позивачем не представлені.

Шляхом дослідження наданих позивачем по первісному позову документів (акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-052 від 16.03.2011р. та рахунок-фактура №СФ-052 від 16.03.2011р. на загальну суму 12900, 00 грн.), господарським судом зясовано, що:

- зазначені документи містять відомості про надання ПП „Кросс” послуг із супроводу та експедиції вантажу, тоді як предметом Договору є надання послуг із охорони вантажу (п.1.1 Договору);

- у вказаних документах підставою надання таких послуг в графі замовлення вказано „без замовлення”, тоді як умовами Договору передбачений певний порядок надання послуг (охорона вантажу здійснюється на підставі відповідної заявки ТОВ „Імпульс-Дон” п.3.2, 4.1 Договору);

- зазначені документи не містять жодних посилань на Договір №05/07-1/№11/07/10 від 05.07.2010р. як на підставу надання послуг та здійснення розрахунків.

З огляду на приписи ст. 929 Цивільного кодексу України та ст. 316 Господарського кодексу України експедиторська діяльність є іншим видом правовідносин, аніж охорона.

Надання послуг по супроводу та експедиції Договором охорони №05/07-1/№11/07/10 від 05.07.2010р. (на який позивач посилається як на підставу позовних вимог) не передбачено.

Тобто, з огляду на вищевикладене, надані позивачем документи (акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-052 від 16.03.2011р. та рахунок-фактура №СФ-052 від 16.03.2011р. на загальну суму 12900, 00 грн.) не приймається судом як належні та допустимі докази надання відповідачу послуг саме з охорони та саме на підставі Договору №05/07-1/№11/07/10 від 05.07.2010р.

Надана позивачем по первісному позову податкова накладна №№51/ від 16.03.2011р. із посиланням на спірний Договір судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

Згідно статті 201 Податкового кодексу України (редакція якого є чинною на момент розгляду спору по суті), платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Тобто, дотримання порядку оформлення податкової накладної покладається в даному випадку саме ПП „Кросс” і дані про здійснені операції вносяться в податкову накладну ним самостійно.

Проте, одна лише податкова накладна за своїми ознаками не є підставою для виникнення у іншої сторони ТОВ „Імпульс-Дон” цивільних (господарських) зобовязань перед ПП „Кросс”, без наявності первинних документів та документів, передбачених безпосередньо умовами Договору, на який міститься посилання в такій податковій накладній.

Оскільки позивачем по первісному позову визначено підставою позовних вимог саме неналежне виконання умов Договору №05/07-1/№11/07/10 від 05.07.2010р. з боку ТОВ „Імпульс-Дон”, то суд звертає увагу сторін ще й на той факт, що підставою для остаточних розрахунків між ТОВ „Імпульс-Дон” та ПП „Кросс” послуг з охорони, а також підписання акта надання послуг (виконання робіт) за цим Договором є звіт особи, яка супроводжує вантаж, залізничні документи, які підтверджують отримання вантажу в пункті призначення, квитанції про зважування, акти загальної форми, які позивачем по первісному позову суду не надані.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення обох представників сторін, суд дійшов висновку, що позивач не довів відповідними доказами, що у відповідача наявна заборгованість в сумі 12 900, 00 грн. саме за Договором №05/07-1/№11/07/10 від 05.07.2010р., який позивачем визначено як підставу позовних вимог.

Підстави позову, в порядку ст.22 ГПК України, позивачем не змінювались, тому виходячи з принципу диспозитивності судового процесу, суд позбавлений можливості дослідити правомірність позовних вимог за іншим предметом або іншими підставами позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення 12900,00 грн. боргу по Договору №05/07-1/№11/07/10 від 05.07.2010р. задоволенню не підлягають.

Позивач по первісному позову, посилаючись на прострочення виконання основного грошового зобовязання у сумі 12900, 00 грн. за Договором №05/07-1/№11/07/10 від 05.07.2010р., також просить стягнути з ТОВ „Імпульс-Дон” пеню у сумі 43, 82 грн.

З огляду на той факт, що суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення з ТОВ „Імпульс-Дон” 12900, 00 грн. боргу за Договором №05/07-1/№11/07/10 від 05.07.2010р., вимоги про стягнення пені в сумі 43, 82 грн., нарахованої на такий борг, також задоволенню не підлягають.

Вимогою ТОВ „Імпульс-Дон” по зустрічному позову, що розглядається в рамках даної господарської справи, є стягнення з ПП „Кросс” збитків у сумі 26904, 66 грн.

Згідно тверджень позивача по зустрічному позову, він зазнав збитків внаслідок нестачі товару в пункті призначення, який знаходився під охороною відповідача по зустрічному позову.

При розгляді даних вимог, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до актів довільної форми б/н, 27.02.2011р., 28.02.2011р. та квитанцій про приймання вантажу №№43353085, 43353127, 43356922, 43357003, 43354406, 43354398 зі станції відправлення Лиман на станцію Кривий Ріг були відправлені вагони №№67378083, 67372789, 67608547, 66663204, 66779885, 66896234 з вантажем кулі сталеві.

Покупцем вказаного вантажу є третя особа ПАТ „Арселор Міттал Кривий Ріг”, за укладеним з Відповідачем контрактом №4660 від 16.09.2010р. (копія міститься в матеріалах справи).

Згідно тверджень позивача по зустрічному позову, на станції призначення у вказаних вище вагонах під час приймання вантажу виявлено нестачу загальною вагою 2,261 тн:

- у вагонах №№67372789, 67378083 нестача склала 0,731 тн;

- у вагоні №67608547 нестача склала 0,32 тн;

- у вагоні №66663204 нестача склала 0,45 тн;

- у вагоні №66779885 нестача склала 0,35 тн;

- у вагоні №66896234 нестача склала 0,41 тн.

Згідно п.3.9 Договору, Виконавець несе повну матеріальну відповідальність перед Замовником за збитки (шкоду), заподіяну розкраданням майна, що охороняється, будь-якими способами за результатами незабезпечення належної охорони або невиконання Виконавцем зобовязань з охорони обєкту, а також розкраданнями, які здійснені шляхом грабежу та/або розбійного нападу.

Факти крадіжки, грабежу, розбою, а також факти знищення або пошкодження вантажу, який охороняється у відповідності з даним Договором, третіми особами, або в силу інших причин з вини співробітників Виконавця, встановлюються компетентними державними органами (в т.ч. органами транспортної міліції, міліції, МЧС). Розмір збитків визначається на підставі комерційного акта, акта про нестачу товаросупровідних накладних (п.3.10 Договору).

Разом з цим, пунктом 3.14. Договору передбачено, що припустима погрішність ваги вантажовідправника і вантажоотримувача складає +/-0,5% від загальної ваги нетто.

Отже, задля повного та всебічного розгляду спору, в даному випадку, необхідно встановити факт наявності чи відсутності нестачі вантажу у вказаних вище вагонах.

Насамперед, господарський суд звертає увагу сторін на той факт, що відповідно до наявного у справі листа ПАТ „Арселор Міттал Кривий Ріг” №851-5/449 від 20.07.2011р., у вагонах №№67378083, 67372789, 67608547, 66663204, 66779885, 66896234 нестача не перевищувала допустимої норми нестачі 0,5% (сума природної втрати та граничної розбіжності визначення маси нетто у вагоні), у звязку з чим претензії до ТОВ „Імпульс-Дон” стосовно нестачі вантажу не виставлялись. Наведений факт також підтверджений ПАТ „Арселор Міттал Кривий Ріг” у письмових поясненнях № 851-5/605 від 14.10.2011р., наданих на вимогу суду.

Крім того, ТОВ „Імпульс-Дон” та ПП „Кросс” у Договорі визначили, що розмір збитків за нестачу вантажу визначається між ними на підставі комерційного акта, акта про нестачу товаросупровідних накладних.

Комерційний акт це документ, який при перевезенні вантажів усіма видами транспорту може служити підставою для відповідальності транспортних органів, вантажовідправників і вантажоодержувачів та пасажирів. Правила перевезень на кожному виді транспорту передбачають різний порядок складання комерційного акту. Цей документ обов'язково додається до претензії або позову про недостачу, пошкодження вантажу, багажу.

Згідно п.53 Статуту залізниць України, якщо під час перевірки маси, кількості місць або стану вантажу на станції призначення буде виявлено недостачу, псування або пошкодження вантажу, або якщо ці обставини зазначені у комерційному акті, складеному на шляху проходження, станція призначення зобов'язана визначити обсяг фактичної недостачі, міру псування або пошкодження вантажу. У разі потреби в здійсненні експертизи вантажу залізниця за власною ініціативою або на вимогу одержувача запрошує експертів.

Пунктом 129 Статуту залізниць України передбачено, що комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В матеріалах справи будь-який комерційний акт відсутній.

Умовами Договору, ТОВ „Імпульс-Дон” та ПП „Кросс” не передбачили порядок передачі вантажу на станції призначення (за якістю, за кількістю), проте визначили, що припустима погрішність ваги вантажовідправника і вантажоотримувача складає +/-0,5% від загальної ваги нетто.

Отже, якщо умовами Договору остаточно не визначено порядок та форму складання документа, який міг би підтвердити нестачу вантажу, а також не зазначено порядок прийняття такого вантажу, приймання вантажу може бути здійснено у відповідності до приписів Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (П-6), затвердженою постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966р.

Така інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особовими умовами поставки або іншими обовязковими правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання по кількості (п.1 Інструкції П-6).

За результатами приймання вантажу по кількості складається відповідний акт за участю представників, які брали участь в такому прийманні.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих обома сторонами документів, акт приймання вантажу по кількості, який прибув на станцію призначення у вагонах №№67378083, 67372789, 67608547, 66663204, 66779885, 66896234 не складався і іншого позивачем по зустрічному позову не доведено.

Наявний у справі акт про приймання продукції по якості №5-64 від 04.04.2011р. фактично документом, який підтверджує нестачу вантажу, не являється. Таким актом фактично зафіксовано невідповідність спірного вантажу якісним характеристикам, обумовленим третьою особою та позивачем по зустрічному позову за контрактом №4660 від 16.09.2010р. Таким чином, акт №5-64 від 04.04.2011р. не приймається господарським судом як належний та допустимий доказ при розгляді спірних вимог.

Таким чином, позивач по зустрічному позову не довів належними та допустимими доказами факт нестачі спірного вантажу у вагонах №№67378083, 67372789, 67608547, 66663204, 66779885, 66896234.

Оскільки позивачем зустрічні позовні вимоги про стягнення 26904, 66 грн. визначені як збитки, при розгляді таких позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (п.п.4) п.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Частинами 1 та 2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Разом з цим, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки, у свою чергу, це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 1 ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, в тому числі, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення збитків, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний звязок між протиправною поведінкою та збитками.

Таким чином, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний звязок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.

Таким чином, для розгляду спору по суті, господарському суду необхідно встановити факт наявності збитків (факт нестачі вантажу), наявності чи відсутності вини відповідача, причинно-наслідковий звязок між такими збитками та діями/бездіяльністю відповідача (його виною).

Як вже вказано вище, ТОВ „Імпульс-Дон” не довів належними доказами факт нестачі вантажу у спірних вагонах.

Таким чином, відсутні всі необхідні складові збитків для настання відповідальності ПП „Кросс” та задоволення зустрічних позовних вимог.

Отже, шляхом дослідження всіх матеріалів справи та наданих сторонами документів, з огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позивач по зустрічному позову не довів наявності збитків по зустрічному позову, у звязку з чим зустрічні позовні вимоги про стягнення з ПП „Кросс” 26904, 66 грн. збитків задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПП „Кросс” до ТОВ „Імпульс-Дон” про стягнення боргу за Договором №05/07-1/№11/07/10 від 05.07.2010р. в сумі 12900, 00 грн. та пені в сумі 43, 82 грн. задоволенню не підлягають.

Зустрічні позовні вимоги ТОВ „Імпульс-Дон” до ПП „Кросс” про стягнення 26904, 66 грн. збитків задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 11, 22, 526, 527, 549, 610, 611, 623, 901, 929 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 224, 225, 231, 316 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, керуючись ст.ст. 2-1, 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства „Кросс” м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Імпульс-Дон” м.Донецьк про стягнення боргу у сумі 12 900,00 грн. та пені у сумі 43,82 грн. відмовити.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Імпульс-Дон” м.Донецьк до Приватного підприємства „Кросс” м.Дніпропетровськ про стягнення збитків у сумі 26 904,66 грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 02.11.2011р.

Суддя Сгара Е.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >