Постанова № 1901892, 26.05.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий по 1-ій інст. Коломис В.В. Справа № 22а-1314/08

Господарський суд Рівненської обл. (№ 15/285) Рядок статзвіту № 35

Доповідач: Шавель Р.М.

П О С Т А Н О ВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2008 року м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді Шавеля Р.М.,

суддів Олендера І.Я. та Пліша М.А.,

при секретарі Романишин О.Р.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ків відповідача - Жданюк І.В., довіреність № 2035/10 від 04.03.2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Рівненської обл. від 10.08.2007р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства /ВАТ/ «Костопільське АТП-15638» до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції /МДПІ/ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

o:p>/o:p>

25.06.2007р. позивач ВАТ «Костопільське АТП-15638» звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати нечинними винесені Костопільською МДПІ податкові повідомлення-рішення № 0001352342/0 від 26.12.2006р., № 0001352342/1 від 24.01.2007р., № 0001352342/2 від 02.04.2007р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 4900 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції 1400 грн.; податкові повідомлення-рішення № 0001332342/0 від 26.12.2006р., № 0001332342/1 від 24.01.2007р., № 0001332342/2 від 02.04.2007р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 11388 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції 3796 грн.; податкові повідомлення-рішення № 0001342342/0 від 26.12.2006р., № 0001342342/1 від 24.01.2007р., № 0001342342/2 від 02.04.2007р. про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 609 грн. та нарахування штрафної санкції 304 грн. 50 коп. (а.с.2-7).

Постановою господарського суду Рівненської обл. від 10.08.2007р. позов ВАТ «Костопільське АТП-15638» задоволено; визнано нечинними винесені Костопільською МДПІ податкові повідомлення-рішення № 0001352342/0 від 26.12.2006р., № 0001352342/1 від 24.01.2007р., № 0001352342/2 від 02.04.2007р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 4900 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції 1400 грн.; податкові повідомлення-рішення № 0001332342/0 від 26.12.2006р., № 0001332342/1 від 24.01.2007р., № 0001332342/2 від 02.04.2007р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 11388 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції 3796 грн.; податкові повідомлення-рішення № 0001342342/0 від 26.12.2006р., № 0001342342/1 від 24.01.2007р., № 0001342342/2 від 02.04.2007р. про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 609 грн. та нарахування штрафної санкції 304 грн. 50 коп. (а.с.60-63).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржив відповідач Костопільська МДПІ, яка покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.66-70).

Апелянт вказує, що перевіркою податкового органу встановлено, що в порушення пп.5.6.1 п.5.6. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством завищено валові витрати на оплату праці за IV квартал 2005 року на суму 2500 грн.

Також в охопленому перевіркою періоді підприємством були завищені розрахункові норми витрат паливно-мастильних матеріалів; не включено до складу валового доходу суму кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності; окрім цього платником податку в жовтні 2005 року включено в податковий кредит з ПДВ податкову накладну, яка не відповідає вимогам порядку заповнення податкової накладної.

В постанові господарського суду не дано жодної оцінки несвоєчасному включенню позивачем до податкових зобовязань з податку на додану вартість попередніх оплат.

Також суд проявив упередженість при розгляді справи, оскільки залишив поза увагою клопотання відповідача про повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальної техніки.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, пояснення представника відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до частково задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 14.11.2006р.-05.12.2006р. Костопільською МДПІ проведено виїзну планову документальну перевірку ВАТ «Костопільське АТП-15638» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2006р., по результатам якої складено Акт перевірки № 61/23-03118446 від 15.12.2006р. (а.с.17-36).

Наведеним Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- порушення пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6. п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, пп.5.2.1 п.5.1, пп.5.6.1 п.5.6. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток в IV кварталі 2005 року на суму 3500 грн. та завищено відємне значення обєкта оподаткуваання по податку на суму 37110 грн.;

- порушення п.6 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затв. наказом ДПА України № 244 від 30.06.2005р., п.4.1. ст.4, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2. п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану варітсть”;

- порушення ст.44 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, п.4 Порядку встановлення нормативу збору за забруднення навколдишнього природного середовища і стягнення цього збору, затв. постановою КМ України № 303 від 01.03.1999р., внаслідок чого занижено збір за забрудення навколишнього природного середовища на суму 178 грн.;

- порушення пп.8.1.2. п.8.1. ст.8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” в частині несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб за період грудень 2005 року, березень-вересень 2006 року в сумі 7053 грн. 20 коп. до бюджету в строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, що призвело до нарахування пені у розмірі 26 грн. 89 коп.

26.12.2006р. відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0001352342/0 від 26.12.2006р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 4900 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції 1400 грн.; № 0001332342/0 від 26.12.2006р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 11388 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції 3796 грн.; № 0001342342/0 від 26.12.2006р. про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 609 грн. та нарахування штрафної санкції 304 грн. 50 коп. (а.с.8-10).

По результатам апеляційного узгодження податкових зобовязань податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення № 0001352342/1 від 24.01.2007р., № 0001352342/2 від 02.04.2007р. № 0001332342/1 від 24.01.2007р., № 0001332342/2 від 02.04.2007р., № 0001342342/1 від 24.01.2007р., № 0001342342/2 від 02.04.2007р. (а.с.11-16), які згідно вимог пп.6.4.1. п.6.4 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не вважаються відкликаними і породжують в платника податків правові підстави для узгодження податкових зобовязань.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції прийшов до невірних висновків, що стверджується наступним.

В частині порушення позивачем вимог пп.5.6.1 п.5.6. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та завищення валових витрат на оплату праці за IV квартал 2005 року на суму 2500 грн., колегія суддів враховує, що за даними бухгалтерського обліку сума нарахованої заробітної плати по рах. № 661 “Розрахунки за заробітною платою” за IV квартал 2005 року складає 210493 грн.; сума матеріальної допомоги, що звільняється від оподаткування по рах. 949 “Інші витрати операційної діяльності” за вказаний період складає 610 грн.

За даними податкового обліку позивача сума нарахованої заробітної плати в рядку 04.3 “Витрати на оплату праці” декларації про прибуток підприємства за IV квартал 2005 року становить 212400 грн.; за даними перевірки сума нарахованої заробітної плати, що включається в ряд.04.3 декларації про прибуток підприємства за IV квартал 2005 року складає 209883 грн.

На підставі вимог пп.5.6.1 п.5.6. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” податковим органом зроблено правильний висновок про те, що в бухгалтерському обліку відображено одну суму витрат на заробітну плату 210493 грн., яка включає в себе матеріальну допомогу в розмірі 610 грн., яку не належить відносити до складу валових витрат, оскільки вона не оподатковується податком на прибуток фізичних осіб, а в декларації про прибуток за IV квартал 2005 року сума витрат на заробітну плату складає 212400 грн.

Наведені дані підтверджуються головною книгою підприємства і бухгалтерськими проводками в ній, що є доказом завищення валових витрат, при цьому персоніфікація осіб та індивідуалізація сум матеріальної допомоги не усуває розбіжностей між бухгалтерським обліком підприємства та даними його податкової декларації.

В частині покликань суду на неправомірне виключення із валових витрат позивача витрат на паливно-мастильні матеріали, то колегія суддів виходить з того, що для здійснення контролю за витратами паливно-мастильних матеріалів наказом Міністерства транспорту України № 43 від 10.02.1998р. затверджені норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті.

ВАТ «Костопільське АТП-15638» прийнято наказ № 55 від 25.05.2005р. “Про затвердження розрахункових норм витрат паливно-мастильних матеріалів” і додатки до нього, якими затверджені розрахункові норми паливно-мастильних матеріалів для вантажних автомобілів на 100 км пробігу, із врахуванням коригуючи коефіцієнтів, які дають змогу враховувати виконану транспортну роботу.

Наказом № 90А від 03.10.2005р. по підприємству збільшено норми витрат палива і мастильних матеріалів на роботу транспорту в зимових умовах, залежно від фактичної температури повітря.

За даними перевірки згідно розрахункових норм витрат паливно-мастильних матеріалів для вантажних автомобілів на 100 км пробігу та загального пробігу вантажним транспортом підприємства кількість пального, що повинна бути списана на роботу вантажного транспорту та включена до валових витрат, складає 575259 грн., натомість підприємством завищено валові витрати на 32605 грн.

Звідси, проведеною перевіркою в частині правильності визначення валового доходу встановлено заниження скоригованого валового доходу на 9981 грн., в тому числі: за IV квартал 2005р. 5953 грн., ІІ квартал 2006р. 1573 грн., ІІІ квартал 2006р. 2455 грн.

В частині покликань господарського суду на відсутність даних в податкового органу про використання позивачем паливно-мастильних матеріалів не у своїй господарській діяльності, наявність первинної підтверджуючої документації, відсутність реєстрації наказу Міністерства транспорту України № 43 від 10.02.1998р. в Міністерстві юстиції України, то такі колегією суддів відхиляються як безпідставні, при цьому акт центрального органу виконавчої влади є чинним, доказів про його скасування або визнання нечинним сторонами не представлено, не здобуто таких господарським судом.

Відносно тверджень суду першої інстанції про порушення податковим органом вимог ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” при обчисленні суми податку по простроченій кредиторській заборгованості, то колегія суддів враховує, що проведеною перевіркою зясована наявність у позивача станом на 01.10.2005р. кредиторська заборгованість на суму 5134 грн. 42 коп., по якій минув строк позовної давності.

Згідно абз. “в” пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” безповоротною фінансовою допомогою слід вважати суму заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Таким чином, підприємством неправомірно не включено до складу валового доходу (ряд.01.6 декларації з податку на прибуток підприємства) суму кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, у розмірі 5134 грн.

Колегія суддів приймає до уваги покликання апелянта на те, що судом першої інстанції не дано правової оцінки, а в постанові суду відсутнє обґрунтування визнання нечинним податкових повідомлень-рішень про донарахування суми ПДВ та податку на прибуток підприємств, по невключенню позивачем до податкових зобовязань по податку на додану вартість попередньої оплати в сумі ПДВ 491 грн.; а також несвоєчасному включенню до податкових зобовязань по ПДВ попередньої оплати в сумі ПДВ 3505 грн., що викладені в Акті перевірки № 61/23-03118446 від 15.12.2006р. (а.с.17-36).

В частині включення платником податків в жовтні 2005 року до податкового кредиту суми ПДВ, яка зазначена у податковій накладній ТзОВ СП “Нива” від 28.11.2005р. на суму 14038 грн., в тому числі ПДВ 2340 грн., то колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до вимог пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для зясування достовірності та повноти нарахування ним зобовязань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією (п.п.7.2.6 п.7.2. ст.7 цього Закону).

Оскільки податкова накладна ТзОВ СП “Нива” від 28.11.2005р. на суму 14038 грн., в тому числі ПДВ 2340 грн., не містить всіх необхідних реквізитів, то така не відповідає вимогам порядку заповнення податкової накладної, а від так не може покладатися в основу формування податкового кредиту позивача.

При винесенні постанови колегія суддів також враховує порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке полягає у незадоволенні заяви відповідача про повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою. Згідно п.2-1 Прикінцевих та перехідних положень КАС України за вимогою особи суд зобовязаний здійснювати повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Таким чином, заявлений позов є безпідставним, через що не підлягає до задоволення.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.195, ч.3 ст.160, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, 254 КАС України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції задоволити частково.

Постанову господарського суду Рівненської області від 10.08.2007р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Костопільське АТП-15638» до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, - відмовити за безпідставністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий: Шавель Р.М.

Судді: Олендер І.Я.

Пліш М.А.