Ухвала суду № 1901787, 23.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                           К/скарга №К-12475/06                                                                                                                                

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2008    Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В.

суддів                            Карася О.В.

                                       Нечитайла О.М.                                      

                                          Сергейчука О.А.

                                       Степашка О.І.         

при секретарі:             Ільченко О.М.

За участю представників сторін:

позивача: не з’явився.

відповідача:Переверзєва І.В., Адаменка Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний  комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського» та Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську

на постанову Дніпропетровського  апеляційного господарського суду від 11.04.2005

у справі№ 37/179

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний  комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського»

до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську

про  визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                                                                   ВСТАНОВИВ:

             Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Дніпродзержинську від 18.11.2003 р. №0009512301/0/22109 в частині застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті у сумі 65396,91 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2004 р. позов задоволено.

Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2005 р. рішення суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Дніпродзержинську від 18.11.2003 р. №0009512301/0/22109 в частині  визначення позивачу штрафних санкцій як податкового зобов’язання, на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», та в частині застосування штрафних санкцій  у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері  зовнішньоекономічної діяльності  в сумі 58093,12 грн. В решті позовних вимог щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Дніпродзержинську від 18.11.2003 №0009512301/0/22109 відмовлено.

У справі  відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами позивача тавідповідача.

Позивачем у касаційній скарзіставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідачем у касаційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині визначення позивачу штрафних санкцій як податкового зобов’язання, застосованого на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та в частині застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 58093,12 грн. та прийняти нове рішення, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідач у  запереченнях  на касаційну скаргу позивача просив залишити її без задоволення.

Позивач заперечень на касаційну скаргу відповідача не подав, представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст.221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги   не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено комплексну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2002  по 01.04.2003, за результатами якої складено акт №426/23/221/05393043/ДСК від 14.11.2003.

На підставі акту перевірки, відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» державною податковою інспекцією у м.Дніпродзержинську прийнято податкове повідомлення-рішення №0009512301/0/22109, яким позивачу  визначено суму податкового зобов'язання у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 65396,91 грн.

Як встановлено у справі, за контрактом №062-1/15 від 14.03.1995 позивач продано фірмі «Falconmanufacturingcorporaition» (Багамські острови) 130 т куль помольних на суму 46800 дол.США., Оплата надійшла в сумі 23717 дол.США. Прострочена дебіторська заборгованість складає 23088 дол.США. Позивачу нерезидентом пред’явлена претензія від 25.06.1997  та від 03.07.1997  про непридатність куль помольних біля 70% від відвантажених 65 т., яка завірена незалежною експертною організацією AS«Metalabor» та печаткою ТПП Естонії. Позивачем претензія визнана.

Незважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази повернення бракованої продукції або припинення зобов’язання іншим не забороненим чинним законодавством шляхом, що робить неможливим висновок про дотримання позивачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», судом правильно  враховано наявність рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2003 по справі №17/47, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку, згідно якого нарахування пені за вищевказаним контрактом визнано таким, що є за межами строку давності, а тому у відповідача відсутні підстави для нарахування пені за даним контактом.

З цих же підстав, не підлягає нарахуванню пеня за Контрактом №98-1950-11 від 24.07.1998 з фірмою «Stal&JarnStokgolmAB» (Швеція) в розмірі 9394,88 грн. та №062-1/69 від 11.08.1997 з фірмою «NashEnterprisesCorporation» (м.Панама) в розмірі 408,36 грн.

Згідно контракту №22-1008-11 від 03.04.2002  позивачем експортовано металопродукцію у кількості 277,11 т на суму 46554,48 дол.США  фірмі «DCATehnologiesLLC» (США). Валютна виручка надійшла в розмірі 46201,68 дол.США. Прострочена дебіторська заборгованість склала 352,8 дол.США. Додатковою угодою №2 від 05.06.2002  кредиторська заборгованість в цій сумі зарахована підприємством за контрактом позивача з фірмою «Валікіс» від 03.04.2002 №22-1005-11 при виконанні якого остання мала переплату.

Зарахування переплати підтверджується матеріалами справи.

Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється  за допомогою законів України, угод, що укладаються між суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені Законами України. При цьому суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності самостійно визначають форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Враховуючи, що така можливість погашення валютних зобов’язань не заборонена чинним законодавством, висновки судів про відсутність факту прострочення розрахунків в іноземній валюті за вищеназваним контрактом, є правильними.

Вірними є і висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для ненарахування  позивачу пені за контрактом №062-Є/32 від 26.08.1993 з фірмою «ДЖИ-2» (Болгарія) в розмірі 6721,66 грн. за порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки позивачем не надано доказів збігу строків давності по цьому контракту.

Згідно Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи і т.інше.  У справі встановлено перерахування позивачем передплати в розмірі 250 дол.США за контрактом б/н від 23.04.1998, укладеним позивачем з компанією «PrimaDevelopment»(Великобританія), для участі головного бухгалтера комбінату в діловій програмі. Однак семінар не відбувся, грошові кошти назад не повернуті, у зв’язку з чим нарахування позивачу пені у розмірі 582,10 грн. за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є обґрунтованим.

За контрактом №22-1020-11 від 03.04.2002 з ТОВ «Південснабметал» (Росія) нарахована пеня у розмірі 0,03 грн., яка не заперечується позивачем, у зв’язку з тим, що на експорт відвантажено металопродукцію у кількості 584,506 т на суму 4601493,97 рос.руб., валютна виручка надійшла в розмірі 4601493,00 рос.руб., прострочена дебіторська заборгованість становить 0,97 рос.руб., яка відображається  в декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

 Вірним є і висновок суду апеляційної інстанції, що податковий орган не позбавлений права застосувати до позивача фінансові санкції за виявлені ним порушення у встановленому законом порядку,  у зв’язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню недійсним лише в частині визначення штрафних санкцій як податкового зобов’язання та в частині застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів  розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 58093,12 грн.

Доводи касаційних скарг не беруться до уваги, оскільки не спростовують фактичних обставин справи встановлених судом.

З аналізу норм Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» слідує, що цей нормативний акт є спеціальним Законом, який регулює порядок  розрахунків в іноземній валюті при здійсненні  експортних операцій та відповідальність за недотримання термінів розрахунків.

Ст.4 цього Закону встановлена відповідальність за порушення резидентами термінів зарахування виручки в іноземній валюті на їх валютні рахунки в уповноважених банках, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, у вигляді стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідальність за порушення термінів розрахунків при здійсненні імпортно-експортних операцій не застосовується лише у разі отримання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності індивідуальної ліцензії НБУ на продовження термінів розрахунків або його звернення до суду.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг та скасування рішення суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

            Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний  комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського» залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського  апеляційного господарського суду від 11.04.2005  залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                         Головуючий                                                      Л.В.Ланченко

                         Судді                                                                  О.В.Карась

                                                                                                         О.М.Нечитайло

                                                                                                         О.А.Сергейчук

                                                                                                         О.І.Степашко