Рішення № 19012317, 24.10.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2-1205/11

РІШЕННЯ

іменем України

"24" жовтня 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання Радєвій Н.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Ідеал», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальних збитків та компенсації моральної (немайнової) шкоди, завданих дорожньо транспортною пригодою, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2011 року позивачка ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відповідача Приватного підприємства «Ідеал»(далі - ПП «Ідеал) про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 106 грн. 36 коп. та 200 000 грн. 00 коп. компенсації моральної (немайнової) шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.04.2009 року близько 08 год. 45 хв. в смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки "МАН - 26410", реєстраційний номер НОМЕР_1, буксируючи при цьому напівпричіп «ППАТМ ОКА -1527», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ПП «Ідеал», порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив наїзд на ОСОБА_6

Отримавши багаточисельні тілесні ушкодження, внаслідок даної дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_6 загинула, що стало підставою для звернення її матері ОСОБА_4 з даним позовом до суду.

Так, вказуючи, що нею понесені витрати на придбання квитків для проїзду до місця розгляду кримінальної справи за звинуваченням ОСОБА_3, позивачка просила стягнути їх вартість у розмірі 106 грн. 36 коп.

Крім того, просила стягнути компенсацію моральної (немайнової) шкоди в розмірі 200 000 грн. 00 коп., посилаючись на ті душевні страждання, яких вона зазнала як мати внаслідок загибелі своєї доньки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_4 визнав частково. Не заперечував проти стягнення з відповідача компенсації моральної (немайнової) шкоди в розмірі 15000 грн. 00 коп., тоді як у задоволенні позовних вимог щодо стягнення матеріальних збитків просив відмовити в силу їх необґрунтованості.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 в судовому засіданні також позовні вимоги ОСОБА_4 визнав частково, підтримавши позицію з цього питання представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд прийшов до наступного.

Так, виходячи з положень ст.ст. 3,4 ЦПК України, ст.ст. 28, 49, 50 КПК України та постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року за № 4 (з послідуючими змінами та доповненнями) “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ”, особа, якій злочином заподіяно матеріальну та моральну шкоду, має право предявити позов про відшкодування завданої шкоди у кримінальному процесі або в порядку цивільного судочинства.

Оскільки зазначені позовні вимоги не були заявлені потерпілою ОСОБА_4 під час розгляду вищевказаної кримінальної справи, остання має право на звернення з даним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Як встановлено в судовому засіданні, 21.04.2009 року близько 08 год. 45 хв. в смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки "МАН - 26410", реєстраційний номер НОМЕР_1, буксируючи при цьому напівпричіп «ППАТМ ОКА -1527», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ПП «Ідеал», порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив наїзд на ОСОБА_6

Отримавши багаточисельні тілесні ушкодження, внаслідок даної дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_6 загинула.

За фактом скоєння вказаної дорожньої транспортної пригоди ОСОБА_3 був притягнутий до кримінальної відповідальності та вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02.12.2010 року, був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Даний вирок набрав законної сили.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок суду в кримінальній справі, що набрав законної сили, є обовязковим для суду, що розглядає справу щодо цивільно правових наслідків дій особи.

Згідно з вимогами ст.ст. 1166 - 1168, 1187 ЦК України, власник транспортного засобу має відповідати за шкоду, завдану внаслідок дії цього джерела підвищеної небезпеки, якщо не доведе, що шкода є наслідком непереборної сили, або умислу потерпілого.

При цьому, за положеннями ч.2 ст. 1187 ЦК України, власником джерела підвищеної небезпеки, вважається особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Що також, узгоджується з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", де зазначено, що "під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Так, як вбачається з вироку суду, автомобіль марки "МАН - 26410", реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричіпом «ППАТМ ОКА -1527», реєстраційний номер НОМЕР_2, за участю якого була скоєна вищевказана дорожньо транспортна пригода, належить ПП «Ідеал», який є юридичною особою, що визнано відповідачем та підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Факт перебування ОСОБА_3, який керував обумовленим транспортним засобом під час дорожньо транспортної пригоди, в трудових відносинах з власником автомобіля сторонами в судовому засіданні не оспорювався та знайшов своє підтвердження відповідно до вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02.12.2010 року.

Отже, відповідач ПП «Ідеал», який є джерелом підвищеної небезпеки, зобов'язаний відшкодувати позивачці заподіяну їй шкоду.

Ч. 1 ст. 1167 ЦК України передбачає право особи, якій завдана моральна шкода, вимагати відшкодування такої шкоди особою, яка її завдала, за наявності вини останньої.

Відповідно до статті 23 ЦК України моральна шкода може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Так, позивачці була завдана моральна шкода, яка полягала в душевних стражданнях, яких зазнала остання в звязку із смертю її доньки.

Оскільки, визначення розміру відшкодування моральної шкоди є елементом цивільно правового спору, що також вирішується судом, то, враховуючи положення, передбачені ст. 60 ЦПК України, право позивача на звернення до суду супроводжується обовязком останнього довести ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.

Отже, визначаючи розмір компенсації моральної (немайнової) шкоди, яка полягала в душевних стражданнях, що зазнала позивачка в звязку з загибеллю її доньки, відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року за № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», суд приймає до уваги характер та обсяг душевних страждань, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, ступінь їх доведеності в судовому засіданні та обставини заподіяння шкоди, тому на користь позивачки, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, підлягає стягненню грошовий еквівалент компенсації заподіяної їй моральної (немайнової) шкоди в розмірі 50 000 грн. 00 коп.

Проте, не підлягають стягненню 106 грн. 36 коп., визначені позивачкою як матеріальні збитки, повязані з її явкою до суду оскільки, останньою не надано жодних доказів, що відповідні витрати вона понесла у звязку з розглядом обумовленої вище кримінальної справи.

В силу ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору та витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у визначених цивільним законодавством розмірах: 08 грн. 50 коп. судовий збір в частині вимог немайнового характеру та 37 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Ідеал», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, про відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо транспортною пригодою , - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Ідеал», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, про стягнення компенсації моральної (немайнової) шкоди, завданих дорожньо транспортною пригодою задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Ідеал» на користь ОСОБА_4 компенсацію моральної (немайнової) шкоди в розмірі 50000 ( пятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Ідеал» на користь держави (бюджет м. Вознесенська банк УДК в Миколаївській області код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31415537700007) судовий збір у розмірі 08 (вісім )грн. 50 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Ідеал» на користь держави (бюджет м. Вознесенська: 22050000 банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 23406957, р/р 31210259700007, МФО 826013) витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.В. Лузан