Рішення № 1900140, 21.05.2008, Печерський районний суд міста Києва

№2-53/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі :

головуючого - судді Кафідової О.В.,

при секретарі - Своринь Ю.Г., Нечаєвій Ю.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1. 21.06.2006 року звернувся з позовом до ОСОБА_2. про розподіл майна подружжя та просив суд постановити рішення , яким здійснити розподіл майна придбаного під час перебування з відповідачкою в шлюбі , а саме :

- квартиру АДРЕСА_1;

- окреме нежитлове приміщення площею 70 кв.м. в будинку АДРЕСА_2 ;

- машиномісцеНОМЕР_7в будинку АДРЕСА_3;

- автомобіль „Інфініті” ДН НОМЕР_1;

- майно , яка знаходиться в квартиріАДРЕСА_1, загальна вартість якого  складає 4 655 500 грн., запропонувавши варіант розподілу .

Відповідач ОСОБА_2. звернулася до суду із зустрічним позовом про поділ майна подружжя , включивши додатково до спільного майна подружжя гараж в кооперативі „Батиївський” , автомобіль „Тойота Ланд Крузер” ДННОМЕР_2 , будинок з прибудовами , як об”єкт незавершеного будівництва , який розташований в м. Києві , Голосіївському районі , мікрорайон Чапаївка , кооператив „Огородник” , АДРЕСА_4 , зазначивши загальну вартість спільного майна на суму 16 365 500 грн. 00 коп., запропонувавши свій варіант розподілу .

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1. за основним позовом ОСОБА_3., ОСОБА_4 змінювали предмет позову , в остаточному варіанті просили суд в зустрічному позові відмовити , задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1. та визнати за ОСОБА_1. право власності на :

- ½ частину квартириАДРЕСА_1;

- на окреме нежитлове приміщення загальною площею 70кв.м. , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, виділивши всього майна на суму 4 600 505 грн.

При цьому, просили виділити відповідачці ОСОБА_2. ½ частину квартириАДРЕСА_1, автомобіль „Інфініті” ДН НОМЕР_1 та майно , яке знаходиться в квартирі , всього на суму 4 137 652 грн. , стягнувши з нього на користь відповідача 231 426 грн. , посилаючись на те , що спірне майно придбане ОСОБА_2. в період шлюбу і підлягає розподілу між сторонами відповідно до вимог закону .

Крім того , позивач ОСОБА_1. просив зобов”язати АКБ „Аркада” укласти з ним додаткові угоди додоговору про іпотечний кредит №1/03 від 17.05.2004 року , визначивши кредитні зобов”язання щодо сплати позивачем ОСОБА_1. ½ частини кредитних зобов”язань по сплаті непогашеної частини кредитних зобов”язань згідно договору про іпотечний кредит від 17.05.2004 року .

Представник відповідача ОСОБА_2. за основним позовом ОСОБА_5. в судовому засіданні проти позивних вимог ОСОБА_1. заперечувала, просила задовольнити зустрічний позов та визнати за ОСОБА_2. право власності на наступне майно :

- автомобіль „Інфініті” ДН НОМЕР_1;

- машиномісце площею 11,5 кв.м. підНОМЕР_7в підземному автопаркінгу будинку АДРЕСА_3;

- грошові кошти в сумі 255 000 грн. , які були внесені ОСОБА_2. згідно графіку погашення кредиту за період з 15.11.2004 року по 15.08.2005 року ( до часу припинення шлюбних відносин) та на майно , яке знаходиться в квартирі , всього на суму 1 019 172 грн. 00 коп.

При цьому , просила виділити ОСОБА_1. наступне майно :

- гаражний бокс №12-12 в гаражно-будівельному кооперативі „Батиївський”;

- грошові кошти в сумі 329 795 грн. , які виплачені ОСОБА_1. за викрадений автомобіль „Тойота Ленд Крузер” ДН НОМЕР_3 як страхове відшкодування ;

- грошові кошти в сумі 431 372 грн. 22 коп. - вартість автомобіля „Тойота Ленд Крузер” ДН НОМЕР_2 , всього на загальну суму 858 227 грн. 22 коп. , посилаючись на те , що тільки саме зазначене спірне майно придбане на сумісні кошти подружжя підлягає розподілу в розумінні вимог закону.

Суд , вислухавши пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи , приходить до наступного висновку .

В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 1991 року по 25.04.2006 року.

Шлюбні стосунки між сторонами були припинені в вересні 2005 року, що підтверджується рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25.04.2006 року.

Під час спільного проживання і ведення спільного господарства  сторонами  було придбано наступне майно:

- автомобіль „Тойота Ленд Крузер”, ДН НОМЕР_2 , вартістю 431 372,22 грн. згідно висновку спеціаліста № 4423 від 22.04.2007 року;

- автомобіль „Інфініті 35”, НОМЕР_1 ,вартістю 271 159 грн. згідно висновку спеціаліста № 1593 від 19.02.2007 року;

- машиномісце площею 11,50 кв.м. НОМЕР_7 в підземному автопаркінгу, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_3 ,вартістю 395 920 грн. згідно висновку експертизи;

- гаражний бокс № 12-12 в гаражно-будівельному кооперативі «Батиївський» , вартістю 97 060 грн.00 коп. , згідно висновку спеціаліста;

- грошові кошти в сумі 329 795 гривень, виплачені як страхова виплата ОСОБА_1. за викрадений автомобіль „Тойота Ленд Крузер” ДН НОМЕР_3, що підтверджується договором страхування від 18.05.2005 року № 041-104/05-04, остаточним актом від 19.09.2005 року № 0441-228.1/05 про викрадення транспортного засобу та документами про перерахування страховою компанією «Алькона» зазначеної страхової суми на р/р Печерської філії КБ «ПриватБанк» в м. Києві № 29247825503956, МФО 300711, код ЄДРПОУ 21705696 з призначенням платежу «зарахування страхового відшкодування н номер картки ОСОБА_1 НОМЕР_6» (виплачені СК „Алькона” позивачу у вересні 2005 року, тобто до розірвання шлюбу)

- грошові коштів в сумі 255 000 грн. (що є еквівалентом 51 000 доларів США по курсу 1 долар - 5,05 грн.), які були внесені ОСОБА_2. згідно графіку повернення кредиту встановленого в додатковій угоді № 1 до Договору про іпотечний кредит № 1/03 від 17 травня 2004 року, укладеного між ОСОБА_2. та Акціонерним комерційним банком «Аркада» за період з 15 листопада 2004 року до 15 серпня 2005 року (до часу припинення шлюбних відносин вересень 2005 року).

- Майно, яке знаходиться в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, а саме:меблі для кухні «Berloni» з натурального дерева із вбудованою побутовою технікою вартістю 63 414 грн.;

меблі для спальної кімнати білого кольору (ліжко, дві тумбочки, трюмо) вартістю 19 796 грн.;

м'який куточок білого кольору вартістю 2 500 грн.;

вбудована шафа у прихожій вартістю 7 711 грн.;

вбудована шафа у гардеробній кімнаті вартістю 3 672 грн., а всього на загальну суму 97 093 грн.

Всього було придбано майна на загальну суму 1 877 399,22 грн.

Як встановлено в судовому засіданні , автомобіль „Тойота Ленд Крузер”, версія VIP, ДН НОМЕР_2 2005 року випуску був придбаний сторонами під час шлюбу, що підтверджується довідкою-рахунком № 077490 від 27.07.2005 року та був проданий позивачем 11.10.2005 року без згоди відповідача ОСОБА_6

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 4423 від 30.05.2007 року, ринкова вартість автомобіля марки „Тойота Ленд Крузер”, версія VIP, 2005 року випуску станом на жовтень 2005 року (на момент відчуження) становила 431 372 грн. 22 коп.

Суд критично відноситься до доказів, наданих позивачем щодо відчуження зазначеного автомобіля ОСОБА_6 за 10 грн. з підстав , що він був технічно несправний, а саме біржова угода № РР.- 077123 від 11.10.2005 року та висновок спеціаліста (АКТ) з експертної оцінки НТБ „Укрнацресурс” від 11 жовтня 2005 року, оскільки в даній угоді зазначена вартість автомобіля 10 грн. та не зазначено, що автомобіль був на час укладання угоди технічно несправним.

Крім того, висновок (АКТ) з експертної оцінки від 11.10.2005 року не може бути прийнятий судом до уваги, як належний доказ по справі, оскільки він містить дані які не відповідають дійсним обставинам справи , що дає підстави суду вважати, що спірний автомобіль взагалі не був оцінений за даним актом, тоді як в акті від 11.10.2005 року зазначена ціна автомобіля 241 800 грн., що в два рази менше ціни за якою він був придбаний 27.07.2005 року, тобто цього ж року; зазначено, що автомобіль належить ОСОБА_6, тобто його оцінка була проведена вже після його продажу , при цьому автомобіль належить ОСОБА_6 на підставі технічного паспорту НОМЕР_4, тоді як в облікових картках ДАІ на спірний автомобіль зазначений інший технічний паспорт НОМЕР_5, а отже невідомо який автомобіль був оцінений за даним актом.

Оскільки автомобіль марки „Тойота Ленд Крузер”, версія VIP, ДН НОМЕР_2 2005 року випуску був придбаний сторонами під час шлюбу згідно довідки-рахунку № 077490 від 27.07.2005 року та був проданий позивачем 11.10.2005 року без згоди відповідача ОСОБА_6, то його вартість враховується при поділі майна подружжя.

Крім того, автомобіль „Інфініті 35”, ДН НОМЕР_1 2004 року випуску також був відчужений відповідачем в червні 2006 року без згоди позивача, що Відповідач не заперечує, а вартість даного автомобіля на червень 2006 року складала 271 159 грн., які також мають бути враховані при поділі майна подружжя, оскільки автомобіль був придбаний під час шлюбу.

Відповідно до п. 19, абзацу 2 п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року, № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори про поділ майна подружжя, суди повинні враховувати, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу. Проте розпорядження таким майном після розірвання шлюбу здійснюється колишнім подружжям виключно за взаємною згодою відповідно до положень ЦК, оскільки в таких випадках презумпція згоди одного подружжя на укладання другим договорів з розпорядженням майном, що є у спільній сумісній власності подружжя вже не діє.

Таким чином , оскільки  при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя встановлено, що один з них здійснив його відчуження чи використав майно  на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Оскільки судом було встановлено, що фактично шлюбні стосунки були припинені між сторонами у вересні 2005 року, спірні автомобілі марки „Тойота Ленд Крузер”, версія VIP, ДН НОМЕР_2 2005 року випуску та автомобіль марки „Інфініті 35”, ДН НОМЕР_1 були відчужені сторонами без отримання згоди другого з подружжя, вартість даних автомобілів - відповідно автомобіля марки „Тойота Ленд Крузер”, версія VIP, 2005 року 431 372,22 грн. та автомобіль марки „Інфініті 35” 271 159 грн. мають бути враховані при поділі майна подружжя.

В судовому засіданні встановлено , що ОСОБА_1. є членом ГБК „Батиєвський” і за ним закріплено гаражний бокс № 12-12, що підтверджується довідкою ГБК «Батиєвський» № 146 від 28.07.2006 року, але доказів, що він був побудований за особисті кошти ОСОБА_1. суду надано не було, тому дане майно також є спільною сумісною власністю подружжя, вартість якого становить 97 060 грн. 00 коп.

Як вбачається з договору страхування від 18.05.2005 року № 041-0104/05-04 автомобіля „Тойота Ленд Крузер”, версія VIP, номерний знак НОМЕР_3, який придбаний під час шлюбу , та з поостаточного акту від 19.09.2005 року № 041-228.1/05 про викрадення транспортного засобу та документів про перерахування страховою компанією «Алькона» на р/р Печерської філії КБ «ПриватБанк» в м. Києві № 29247825503956, МФО 300711, код ЄДРПОУ 21705696 з призначенням платежу «зарахування страхового відшкодування на номер картки ОСОБА_1 НОМЕР_6, безпосередньо ОСОБА_1. отримав від страхової компанії «Алькона» у вересні 2005 року страхову відшкодування в сумі 329 795 грн., які були витрачені ним на власний розсуд.

Посилання позивача ОСОБА_1. на те, що отримані ним від страхової компанії кошти були витрачені ним на потреби сім”ї свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли та тому не можуть бути прийняті судом до уваги.

Крім того , до посилань позивача ОСОБА_1. на те, що страхове відшкодування було сплачено у вересні 2005 року, тобто після припинення між ним та відповідачем шлюбних стосунків, то ці грошові кошти не відносяться до загальної вартості майна, набутого під час шлюбу суд відноситься критично, оскільки це страхове відшкодування було сплачене за викрадений автомобіль, який був придбаний в шлюбі і був спільною сумісною власністю подружжя.

В судовому засіданні встанволено , що 17.05.2004 року між АКБ „Аркада” та відповідачкою ОСОБА_2. був укладений Договір про іпотечний кредит № 1/03, згідно якого банк надав останній кредитні кошти в сумі 200 000 доларів США для придбання квартири , що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 строком до 01 травня 2011 року.

Цього ж дня, 17.05.2004 року для забезпечення виконання зобов'язання за зазначеним Договором, між ОСОБА_2. та Акціонерним комерційним банком «Аркада» був укладений іпотечний договір № 1/03, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8., згідно якого предметом іпотеки є квартира , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить Іпотекодавцю та стане його власністю на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 17 травня 2004 року між Іпотекодавцем та ОСОБА_7.

17.05.2004 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2. був укладенний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1загальною площею 155,90 кв.м. за 963 000 грн., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8., згідно п. 2 даного Договору 963 000 грн. були повністю сплачені ОСОБА_2. продавцю під час підписання цього Договору, тобто спірна квартира була придбана за рахунок кредитних коштів, отриманих ОСОБА_2. в Акціонерному комерційному банку «Аркада», а не за рахунок спільних коштів подружжя, і на даний час квартира знаходиться в іпотеці.

Погашення кредиту продовжується  здійснюватись ОСОБА_2. згідно графіку повернення кредиту встановленого в додатковій угоді № 1 до Договору про іпотечний кредит № 1/03 від 17 травня 2004 року, укладеного між нею та АКБ «Аркада», і на час припинення шлюбних відносин між сторонами - вересень 2005 року, було погашено 51 000 доларів США, еквівалент 255 000 грн. по курсу 1 долар - 5,05 грн., що пдтверджується довідкою АКБ „Аркада” від 19.12.2007 року, заявами на переказ готівки та прибутковими касовими оредерами, а ОСОБА_1. до АКБ „Аркада” щодо сплати заборгованості по кредиту за спірну квартиру не звертався.

 Постановою Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року, № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» встановлено, що судам слід враховувати, що відповідно до правил кредитування приватного житлового будівництва позичальник до закінчення виплати одержаної позики не має права відчужувати збудований або капітально відремонтований за рахунок позички будинок без дозволу банку або підприємства (організації), що видали позичку. При вирішенні спору про право власності на будинок обов”язок виплатити заборгованість із позички за згодою позикодавця може бути покладено на інших співвласників - учасників будівництва. За відсутності такої згоди обов'язок виплати позички лежить на особі, яка її одержала і ця обставина має прийматися судом до уваги при визначені частки кожного учасника спільної власності та при вирішенні питання про грошові розрахунки між сторонами.

За таких обставин, суд приходить до висновку , що за ОСОБА_1. не може бути визнано право власності на ½ спірної квартири АДРЕСА_1за відсутністю правових підстав .

Як встановлено в судовому засіданні, 13.06.2000 року між приватним нотаріусом ОСОБА_2. та Фондом приватизації комунального майна Печерського району м. Києва був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 227 згідно якого приватному нотаріусу ОСОБА_2. було продано вбудовану у житловий будинок частину нежитлового приміщення (напівпідвал) площею 66,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 за 107 733 грн., що підтверджується відповідними платіжними документами та банківськими проводками.

Грошові кошти за зазначене приміщення в сумі 107 733 грн. були перераховані приватним нотаріусом ОСОБА_2. 13.07.2000 року на поточний рахунок Фонду приватизації комунального майна Печерського району м. Києва зі свого розрахункового рахунку приватного нотаріуса в КФ АППБ «Аваль».

Відповідно до  ст. 25 Закону України «Про нотаріат” приватний нотаріус повинен мати робоче місце.

Згідно ст. 61 Сімейного кодексу України, об'єктом права спільної сумісної власності є, зокрема, доходи, одержані одним з подружжя і внесені до сімейного доходу.

Оскільки грошові кошти в сумі 107 733 грн. були перераховані ОСОБА_2. на поточний рахунок Фонду приватизації комунального майна Печерського району м. Києва зі свого розрахункового рахунку приватного нотаріуса в 5 КФ АППБ «Аваль» 13.07.2000 року, і не є доходами, які внесені до сімейного бюджету, а є обов'язковими витратами, пов'язаними із обов'язковими умовами організації роботи приватних нотаріусів, тобто приміщення, яке було придбано за рахунок цих коштів неможливо віднести до спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року, № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відповідно до положень статей 57,61 СК України, ст. 52 ЦК України, майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця не є об'єктом сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

На підставі викладеного , суд приходить до висновку, що  нежитлове приміщення (напівпідвал) площею 66,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 не може бути предметом поділу майна подружжя, оскільки воно придбано не за рахунок коштів подружжя.

Що стосується майна в квартирі АДРЕСА_1, а саме офісних меблів для кабінету з натурального дерева виробництва Італії (письмовий стіл, диван шкіряний, книжкова шафа) вартістю 75 000 грн.,  то позивач ОСОБА_1. не заявляв позовних вимог щодо нього .

На вищевикладеного, суд приходить до висновку, що  спільним майном подружжя, яке підляже поділу є наступне майно:

1. автомобіль „Тойота Ленд Крузер”, версія VIP, ДННОМЕР_2 вартістю 431 372 грн. 22 коп. ;

2. автомобіль „Інфініті 35”, ДН НОМЕР_1 вартістю 271 159 грн. 00 коп.;

3. машиномісце площею 11,50 кв.м. під НОМЕР_7 в підземному автопаркінгу, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_3 вартістю 395 920 грн.00 коп. ;

4. гаражний бокс № 12-12 в гаражно-будівельному кооперативі «Батиївський» вартістю 97 060 грн.00 коп.;

5. грошові кошти в сумі 329 795 грв. 00 коп., виплачені СК «Алькона» як страхова виплата ОСОБА_1. за викрадений автомобіль „Тойота Ленд Крузер”, версія VIP, ДН НОМЕР_3.;

6. грошові кошті в сумі 255 000 грн.00 коп. (що є еквівалентом 51 000 доларів США по курсу 1 долар - 5,05 грн.), які були внесені ОСОБА_2. за графіком повернення кредиту встановленого в додатковій угоді № 1 до Договору про іпотечний кредит № 1/03 від 17 травня 2004 року, укладеного між нею та АКБ «Аркада» за період з 15.11.2004 року до 15.08.2005 року;

7. Майно, яке знаходиться в квартирі за адресою: АДРЕСА_1:

меблі для кухні «Berloni» з натурального дерева із вбудованою побутовою технікою вартістю 63 414 грн.;  меблі для спальної кімнати білого кольору (ліжко, дві тумбочки, трюмо) вартістю 19 796 грн.;  м'який куточок білого кольору вартістю 2 500 грн.;  вбудована шафа у прихожій вартістю 7 711 грн.; вбудована шафа у гардеробній кімнаті вартістю 3 672 грн., а всього  на загальну суму 97 093 грн.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Суд при поділі майна, яке є спільною сумісною власністю сторін вважає за необхідне відступити від засад рівності сторін відповідно до ст. 70 СК України враховуючи те, що про матеріальне забезпечення сім'ї дбала відповідачка по справі ОСОБА_2., з нею проживає неповнолітня дитина, а позивач ОСОБА_1. не сплачує аліменти на її утримання.

Крім того, як вбачається з довідок про доходи сторін отримані за 2001-2005 роки, доходи відповідача ОСОБА_2 перевищують доходи позивача , при цьому фактично матеріальне забезпечення сім”ї було покладено на відповідача. Також суд враховує інтереси неповнолітньої дитини сторін, яка знаходиться на утриманні відповідача з вересня 2005 року, тобто з моменту припинення шлюбних стосунків між сторонами.

Судом не приймається до уваги як доказ сплати аліментів позивачем довідка № 06-151691 від 11.02.2008 року, про те, що неповнолітняОСОБА_9 є держателем додаткової пластикової картки АКБ „Приватбанк”, оскільки з даної довідки не вбачається, що дана картка була передана безпосередньо неповнолітній дитині і вона знімала з цієї картки грошові кошти в зазначений період на свої потреби .

Відповідно до ст. 65 Сімейного кодексу України , дружина і чоловік розпоряджаються майном , що є об»єктом спільної сумісної власності подружжя , за взаємною згодою . Дружина , чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим з подружжя без її , його згоди , якщо цей договір виходить за межі побутового .

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1. здійснив

відчуження майна, а саме автомобілів марки„Тойота Ленд Крузер”, ДН НОМЕР_2 2005 року та „Інфініті 35”, ДН НОМЕР_1 2004, яке є спільною сумісною власністю  подружжя, без згоди дружини, тому вимоги позивача за зустрічним позовом про виділення їй автомобіля марки „Інфініті 35”, ДН НОМЕР_1 підлягають задоволенню, що також не заперечували представники позивача ОСОБА_1. в судовому засіданні, тобто сторони досягли згоди щодо поділу вищезазначених автомобілів, а позивачу виділяються грошові кошти в сумі 329 795 гривень, виплачені СК «Алькона» як страхова виплата за викрадений автомобіль „Тойота Ленд Крузер”, версія VIP, ДН НОМЕР_3та вартість зазначеного автомобіля.

Крім того, сторонами в судовому засідання досягнуто згоди щодо розподілу наступного спірного майна, а саме позивачу ОСОБА_1. виділяється гаражний бокс № 12-12 в ГБК кооперативі „Батиївський”, а відповідачці залишається машиномісце площею 11,50 кв.м. під НОМЕР_7 в підземному автопаркінгу, що знаходиться за адресою :АДРЕСА_3.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають частковому задоволенню, а саме в частині виділення йому у власність гаражного боксу № 12-12 в ГБК „Батиївський” та грошових коштиів які пов”язані з виплатою страхової суми за викрадений автомобіль „Тойота Ленд Крузер”, та його варість, а зустрічний позов ОСОБА_2. підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 15, 60, 61, 64, 88, 110, 209, 213-215, 223  ЦПК України, ст. ст. 60 , 61 , 63 , 65 , 67 , 68 , 69 , 70 Сімейного кодексу України, суд , -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити частково .

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - задовольнити .

Поділити спільне майно подружжя міжОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Виділити у власність ОСОБА_1 наступне майно -

- гаражний бокс № 12-12 в гаражно-будівельному кооперативі «Батиївський» вартістю 97 060 грн. 00 коп. ;

- грошові кошти в сумі 329 795 грн. 00 коп. , виплачені як страхова виплата ОСОБА_1. за викрадений автомобіль „Toyota Land Cruiser, версія VIP”, ДН НОМЕР_3 ;

- грошові кошти в сумі 431 372 грн. 22 коп. - вартість автомобіля „Toyota Land Cruiser, версія VIP”, ДННОМЕР_2.

Всього майна на загальну суму 858 227грн. 22 коп.

Виділити у власність ОСОБА_2 наступне майно:

- автомобіль „Infinite 35”, ДН НОМЕР_1 зареєстрований на ім”я ОСОБА_2 , вартістю 271 159 грн.00 коп. ;

- машиномісце , площею 11,50 кв.м. , під НОМЕР_7 в підземному автопаркінгу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 395 920 грн.00 коп. ;

- грошові кошти в сумі 255 000 грн. 00 коп. , внесені ОСОБА_2 згідно графіку повернення договору кредиту, укладеного між ОСОБА_2. та АКБ «Аркада» за період з 15.11.2004 року до 15.08.2005 року;

- майно , яке знаходиться в квартирі за адресою: АДРЕСА_1:

1. меблі для кухні «Berloni» з натурального дерева із вбудованою побутовою технікою вартістю 63 414 грн.;

2. меблі для спальної кімнати білого кольору (ліжко, дві тумбочки, трюмо) вартістю 19 796 грн.00 коп.;

3. м'який куточок білого кольору вартістю 2 500 грн.00 коп.;

4. вбудована шафа у прихожій вартістю 7 711 грн. 00 коп. ;

5. вбудована шафа у гардеробній кімнаті вартістю 3 672 грн.00 коп. ( всього на загальну суму 97 093 грн. 00 коп. ).

Всього майна на суму 1 019 172 грн.00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва .

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .

СУДДЯ: