Постанова № 18999553, 26.10.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/7362/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області до Роздільнянського комунального підприємства «Роздільнаводоканал»про стягнення заборгованості в сумі 532963,35 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області (далі Позивач або УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області) звернулось до суду з позовом до комунального підприємства «Роздільнаводоканал»(далі Відповідач або КП «Роздільнаводоканал») про стягнення заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, фінансовим санкціям та пені у загальному розмірі 532963,35 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та просить стягнути заборгованість заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, фінансовим санкціям та пені у загальному розмірі 532963,35 грн.

Представник позивача у судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не зявився про місце, дату, та час судового засідання був повідомлений належним чином, заперечення на позовну заяву не подав, про причини неявки до суду не повідомив.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вище зазначені підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до Указу Президента №121/2001 від 01.03.2001 року «Про положення про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV від 09 липня 2003 року, джерелами формування коштів Пенсійного фонду є страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464) платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно п. 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено, що комунальне підприємство «Роздільнаводоканал» зареєстроване як юридична особа Роздільнянською районною державною адміністрацією 29.12.2003 року, № 15441200000000162, про що свідчить довідка з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 6).

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Частинами 3 та 4 ст. 15 встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду. Платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Крім того, у відповідності до ст.1 Закону України №-2464-IV під єдиним внеском на загальнообовязкове державне соціальне страхування розуміється консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 ст.3 Закону України №2464-IV передбачено, що єдиний внесок є загальнообов'язковим платежем.

Згідно п. 5 ст.7 Закону України № 2464 - IV єдиний внесок нараховується на суми незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ст.9 Закону України №2464-IV та Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України 27.09.2010р. № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. за №994/18289 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно встановлених законодавством строків і тарифів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 8, 12 ст. 9 даного Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Як встановлено судом, КП «Роздільнаводоканал» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області як платник страхових внесків та відповідно єдиного соціального внеску.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»за ставкою 33,2 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058 та п. 11.11 розділу 11 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»від 19.12.2003 року за № 21-1, страхувальники зобовязані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Судом встановлено, що починаючи з жовтня 2010 року по липень 2011 року відповідачем нараховувалися, обчислювалися та щомісячно подавалися до управління розрахунки сум страхових внесків, єдиного внеску однак в порушення вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»відповідач не проводив у повному обсязі та в установлені строки сплату страхових внесків.

Так, відповідачем в жовтні 2010 року було нараховано страхові внески в сумі 24858,90 грн., в листопаді 2010 року - 32725,11 грн., в грудні 2010 р. - 34651,85 грн., по єдиному соціальному внеску в січні 2011 р. - 40250,78 грн., в лютому 2011 р. - 38453,42 грн., у вересні 2011 р. - 39852,46 грн., в квітні 2011 р. - 39984,97 грн., в травні 2011 р. - 39463,93 грн., в червні 2011 р.- 39918,91 грн., в липні 2011 р. - 39680,97 грн., всього на загальну суму 369841,10 грн.

Таким чином у відповідача існує заборгованість по сплаті страхових внесків, яка виникла внаслідок того, що боржник не своєчасно сплачував ці внески та згідно розрахунку заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та фінансовим санкціям відповідача, за період з жовтня 2010 року по липень 2011 року відповідач має заборгованість у розмірі 369841,10 грн. (а.с. 5).

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків, які своєчасно нараховані та несплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 зазначеного Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків недоїмкою.

Пунктом 10 ст. 20 зазначеного Закону передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»на страхувальників за несплату або несвоєчасну сплату накладається штраф незалежно від строку затримки платежів в розмірі 10 % від недоплаченої суми.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Нарахування фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку підприємства, яка формується за даними звітів платника, розрахованих самостійно.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області у відношенні до відповідача на суми несвоєчасно сплачених відповідачем страхових внесків було застосовано фінансові санкції та нараховано пеню, що підтверджується копіями рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №№ 441, 442, 469, 502, 105, 106, 140, 141, які були отримані відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с. 25-39).

Так за несвоєчасну сплату страхових внесків було нараховано штрафних санкцій: в листопаді 2010 р. - 3240,04 грн., в грудні 2010 р. - 4076,04 грн., в квітні 2011 р. - 418,66 грн., в травні 2011 р. - 190,48 грн. (всього 7925,22 грн.) та пені: в листопаді 2010 р. - 68731,24 грн., в грудні 2010 р. - 86399,13 грн., в квітні 2011 р. - 29,31 грн., в травні 2011 р. - 37,35 грн. (всього 155197,03 грн.).

Судом встановлено, що оскільки відповідачем за період з жовтня 2010 року по липень 2011 року несвоєчасно були сплачені страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, то до нього, згідно вищевказаних рішень були застосовані фінансові санкції в загальному розмірі 7925,22 грн. та нараховано пені у розмірі 155197,03 грн.

Таким чином, у КП «Роздільнаводоканал»виникла заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області, яка становить в загальному розмірі 532963,35 грн., в тому числі недоїмка зі сплати страхових внесків (єдиного внеску) 369841,10 грн., сума боргу зі сплати фінансових санкцій 7925,22 грн. та сума боргу зі сплати пені - 155197,03 грн.

Згідно вимог ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», протягом десяти робочих днів із дня одержання вимог про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки, проте судом встановлено, що заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків не погашена, що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску (а.с. 48-63).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», збір на обовязкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до абз. 6 ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) кошів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі у безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо комунального підприємства «Роздільнаводоканал»є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, фінансовим санкціям та пені у загальному розмірі 532963,35 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-164 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області до Роздільнянського комунального підприємства «Роздільнаводоканал»про стягнення заборгованості в сумі 532963,35 грн. - задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства «Роздільнаводоканал»(код ЄДРПОУ - 32806715) на користь Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області (р/р 25606301444 в Роздільнянському відділенні Ощадбанку № 3175 МФО 388227, код 24531647) заборгованість по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, фінансовим санкціям та пені у загальному розмірі 532963,35 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.О. Cтефанов