Постанова № 18999482, 17.10.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/4870/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          12 жовтня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

при секретарі - Колотовічевій Г.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Центру зайнятості Суворовського району міста Одеси до ОСОБА_1 про стягнення 1884,63 гривень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся Центр зайнятості Суворовського району м. Одеси (далі –«Позивач») з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - «Відповідач») про стягнення 1884,63 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за час перебування ОСОБА_1 на обліку в Центрі зайнятості виявлено факт подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання відповідачем допомоги по безробіттю за період з 28.01.2011 року по 26.04.2011 року, а саме під час отримання допомоги відповідач здійснював підприємницьку діяльність, яка на момент отримання статусу безробітного не була припинена, що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 26.04.2011 року, в якій зазначено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 за судовим рішенням, що не пов’язано з банкрутством відбулася 13.04.2011 року, тобто після отримання статусу безробітного. За період з 28.01.2011 року по 26.04.2011 року відповідачем була отримана допомога по безробіттю у сумі 1884,63 гривень., яку необхідно повернути у встановленому порядку згідно до ч. ч. 2,3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, пояснивши, що 11.01.2007 року рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 14/460-06-13167 позов ДПІ у Суворовському районі м. Одеси про припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 був задоволений. 13.04.2011 року на підставі вищезазначеного рішення суду державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про припинення діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Відповідач зазначив, що на момент подачі ним заяви до центру зайнятості про надання статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю він не знав про те, що не проведена реєстрація припинення його підприємницької діяльності на підставі рішення господарського суду Одеської області. В зв’язку з цим відповідач вважав, що станом на 28.01.2011 року він не зареєстрований як фізична особа –підприємець.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає встановленим наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований в Центрі зайнятості як громадянин, який шукає роботу з 21.01.2011 року, що підтверджується копією персональної картки № 153703411012100001 (а.с.6).

28.01.2011 року відповідачем була подана до Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси заява про надання статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю відповідно до Законів «Про зайнятість населення»та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». В заяві відповідач зазначив, що не має заробітку, не є найманим працівником і не зареєстрований як фізична особа –підприємець (а.с.7).

З 28.01.2011 року у зв’язку з наданням статусу безробітного на підставі наказу центру зайнятості № НТ 110128 від 28.01.2011 року (а.с.7) ОСОБА_1 призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до пп. 1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та пп. 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності».

З метою перевірки законності одержання ОСОБА_1 статусу безробітного та виплати йому допомоги по безробіттю, Центром зайнятості на підставі Порядку розслідування страхового випадку та обґрунтованості призначення матеріального забезпечення, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №60/62 від 13.02.2009 року було проведено розслідування в ході якого встановлено, що відповідач з 18.04.2005 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, а отже належить до категорії зайнятого населення та не має права на отримання допомоги по безробіттю. За наслідками розслідування головним спеціалістом відділу взаємодії з роботодавцями Центру зайнятості було складено акт №163 від 27.04.2011 року (а.с.10-11). На підставі цього, наказом Центру зайнятості № НТ 110427 від 27.04.2011 року відповідача зобов’язано повернути кошти у встановленому порядку відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності у сумі 1884,63 гривень. (а.с.8).

25.05.2011 року за № 3467/03/06 позивачем на ім’я ОСОБА_1 була надіслана претензія з вимогою повернення Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси виплачених відповідачу коштів у сумі 1884,63 гривень (а.с.26).

Судом встановлено, що в період перебування на обліку у Центрі зайнятості відповідач отримав допомогу по безробіттю за період з 28.01.2011 року по 26.04.2011 року у загальному розмірі 1884,63 гривень, що підтверджується довідкою щодо стану заборгованості з допомоги по безробіттю, яка виплачена ОСОБА_1 (а.с.9).

Під час розгляду справи, судом встановлено, що відповідач з 18.04.2005 року до 13.04.2011 року був зареєстрований Виконавчим комітетом Одеської міської ради як фізична особа - підприємець, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (а.с.12).

Також, з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців вбачається, що державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради 13.04.2011 року за номером 2 556 009 0004 011707, внесено запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, що не пов’язано з банкрутством.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати

внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно п.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців –це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 15 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

З вищезазначених правових норм вбачається, що момент припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця не пов'язаний з датою внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов’язано з банкрутством, отже фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Судом встановлено, що на момент реєстрації та перебуванні на обліку у центрі зайнятості, в Єдиному державному реєстрі був відсутній запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 до 13.04.2011 року був зареєстрований як фізична особа –підприємець та одночасно перебував на обліку у Центрі зайнятості і отримував допомогу по безробіттю.

Згідно вимог Закону України «Про зайнятість населення»- не можуть бути визнані безробітними громадяни, які займаються трудовою, підприємницькою та іншою діяльністю. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною та іншою діяльністю.

Згідно вимог цього Закону, відповідач, на момент реєстрації та перебування на обліку, як безробітний відносився до зайнятого населення та не мав права отримувати допомогу по безробіттю.

Згідно вимог частин 2,3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 року, громадяни, зареєстровані, як такі, що шукають роботу та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під

час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

Підпунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, передбачено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 відмовляється добровільно повернути зазначені кошти, суд вважає, що вони підлягають стягненню з відповідача в примусовому порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Центру зайнятості Суворовського району міста Одеси до ОСОБА_1 про стягнення 1884,63 гривень - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Центру зайнятості Суворовського району міста Одеси 1884,63 гривень (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири гривні 63 копійки) та перерахувати кошти до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на р/р 37170304900009 Банк УДК в Одеській області, МФО 828011, ОКПО 22500430, код 50040400;04.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду

                    Суддя                                         Стеценко О.О.

17 жовтня 2011 року