Постанова № 18999065, 27.10.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2011 р. № 2а-6667/11/1370

15 год. 23 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представників позивача Копоть Н. С., Кінаш О. Є., Мисяк С. С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Муніципальна дружина»до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення № 118 від 12.05.2011 року,

В С Т А Н О В И В:

9 червня 2011 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського комунального підприємства «Муніципальна дружина»до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення № 118 від 12.05.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки посадові особи відповідача під час проведення перевірки керувались Ухвалою Львівської міської ради № 120 від 27.01.2011 року «Про затвердження збору за місця для паркування транспортних засобів та плати за паркування транспортних засобів на території м. Львова», яка має розбіжності та не відповідає нормам Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Правил паркування транспортних засобів»№ 27 від 19.01.2011 року. Відтак позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні № 20-2594 від 29.08.2011 року, поданому представником відповідача в судовому засіданні 30.08.2011 року, де вказано, що позивачем не дотримано вимог Ухвали Львівської міської ради № 120 від 27.01.2011 року «Про затвердження збору за місця для паркування транспортних засобів та плати за паркування транспортних засобів на території м. Львова»при встановленні плати за паркування. Під час проведення перевірки встановлено порушення вимог вказаної Ухвали та прийнято рішення № 118 від 12.05.2011 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. Вважає , що оскаржуване рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства та просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідач явки повноважного представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду, про що свідчить розписка представників відповідача (а. с. 90).

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Львівське комунальне підприємство «Муніципальна дружина»зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 30.07.2002 року, що підтверджено копією Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 292784 від 20.11.2009 року.

В період з 27.04.2011 року по 05.05.2011 року Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області проведено планову перевірку Львівського комунального підприємства «Муніципальна дружина»з питань формування та застосування тарифів на послуги утримання майданчиків для платного паркування транспортних засобів, про що складено Акт № 000270 від 05.05.2011 року. Перевіркою встановлено, що при визначенні витрат на одного паркувальника на місяць, витрати за статтею «Адміністративні витрати»становлять 22,2% до планової виробничої собівартості замість максимальних 15%, чим порушено вимоги п. 19 Порядку формування тарифів на послуги з утримання майданчиків для платного паркування транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 року № 258, а також встановлено, що з 05.02.2011 року ЛКП «Муніципальна дружина»справляло плату за паркування транспортних засобів на території І-ї зони паркування у м. Львові в розмірі 4 грн. за одну годину одного парко-місця із застосуванням рентабельності в розмірі 38,9% замість граничного рівня рентабельності в розмірі 12%, чим порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 року № 258 та Ухвали Львівської міської ради від 27.01.2011 року № 120 «Про затвердження збору за місця для паркування транспортних засобів та плати за паркування транспортних засобів на території м. Львова»та необґрунтовано отримано виручки за період з 05.02.2011 року по 31.03.2011 року в сумі 24841,84 грн.

12.05.2011 року відповідачем прийнято Рішення № 118 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким за порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 року № 258 та Ухвали Львівської міської ради від 27.01.2011 року № 120 керуючись ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення»вирішено вилучити у ЛКП «Муніципальна дружина»в дохід Державного бюджету 74525,52 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно ст. 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів) та граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Згідно ст. 9 цього ж Закону органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлюють державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на роботи (послуги) в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Згідно ст. 13 цього ж Закону державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

Згідно ст. 14 цього ж Закону вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Згідно п. 4 Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1342 від 03.12.2009 року вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування - економічно обґрунтовані витрати оператора під час надання послуг з утримання майданчиків для платного паркування; платіжні документи - паркувальний талон або фіскальний чек, які посвідчують сплату вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування.

Згідно п. 30 вказаних Правил під час паркування на майданчику для платного паркування користувач сплачує вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування згідно з тарифом, установленим виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у порядку і межах, визначених законодавством, з урахуванням переліку основних послуг.

Згідно п. 2 Додатку 1 Ухвали Львівської міської ради Про затвердження збору за місця для паркування транспортних засобів та плати за паркування транспортних засобів на території м. Львова № 120 від 27.01.2011 року плата за паркування складається зі збору за місце для паркування транспортних засобів, який перераховує паркувальник до міського бюджету м. Львова, та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування для транспортних засобів (з максимальним рівнем рентабельності 12 відсотків)

Згідно п. 16 Порядку формування тарифів на послуги з утримання майданчиків для платного паркування транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 258 від 2 березня 2010 року до складу загальновиробничих витрат включаються податки та збори (обов'язкові платежі), які включаються до планованої виробничої собівартості.

Згідно п. 19 цього ж Порядку адміністративні витрати включаються до повної планованої собівартості послуг у розмірі, що не перевищує 15 відсотків планованої виробничої собівартості послуг. Темпи зростання адміністративних витрат не повинні перевищувати визначеного рівня інфляції.

Судом встановлено, що при розрахунку виручки від надання послуг з утримання майданчиків для платного паркування транспортних засобів у першій зоні паркування відповідачем включено суму виручки, отриманої позивачем від надання послуг з утримання майданчиків для платного паркування транспортних засобів на вул. Федьковича, пл. Липнева, вул. Трильовського та просп. Червоної Калини. Згідно Ухвали Львівської міської ради №120 від 27.01.2011 року вказані вулиці входять до другої зони паркування, відтак відповідачем допущено порушення вказаної Ухвали Львівської міської ради під час проведення перевірки.

Як вбачається з наявних матеріалах справи доказів, позивачем дотримано вимог Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1342 від 03.12.2009 року (із наступними змінами та доповненнями) в частині розрахунку тарифів на паркування.

Суд зазначає, що положення Постанови Кабінету Міністрів України № 1342 від 03.12.2009 року має вищу юридичну силу за положення Ухвали Львівської міської ради №120 від 27.01.2011 року. У випадку виникнення суперечностей у нормативно-правових актах, які мають різну юридичну силу, застосуванню підлягають положення нормативно-правового акта з вищою юридичною силою. Враховуючи наведене, позивач правомірно виконував вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 1342 від 03.12.2009 року стосовно розрахунку тарифів на паркування.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області № 118 від 12.05.2011 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 року № 258 та Ухвали Львівської міської ради від 27.01.2011 року № 120 «Про затвердження збору за місця для паркування транспортних засобів та плати за паркування транспортних засобів на території м. Львова».

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є субєктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області № 118 від 12.05.2011 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Львівського комунального підприємства «Муніципальна дружина»(ЄДРПОУ 32126676, м. Львів, просп. Свободи, 24) 3 (три) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 1 листопада 2011 року.

Суддя Качур Р.П.