Постанова № 18998722, 25.10.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2011 року <Текст >Справа № 2а-0870/6860/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., при секретарі судового засідання Вітковській С.О.

за участю позивача: не зявився

відповідача: не зявився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі

м. Запоріжжя

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький

арматурний завод»

про: стягнення суми боргу зі сплати страхових внесків

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький арматурний завод» про стягнення суми боргу зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування, у розмірі 18466 грн. 24 коп.

В адміністративному позові вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький арматурний завод» не сплачує внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (надалі Закон № 1058).

Зазначене порушення платіжної дисципліни дало підстави Управлінню Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя для формування вимоги про сплату боргу. Відповідачем вказана вимога не оскаржувалась та на цей час залишається не сплаченою.

У звязку з невиконанням відповідачем своїх обовязків як страхувальника, щодо повної та своєчасної сплати страхових внесків, несплатою у добровільному порядку вимоги про сплату боргу, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду.

Позивач у судове засідання не зявився, надіслав суду клопотання про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання, також, не зявився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки до суду не повідомив. Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення повістки, отримане уповноваженою особою за довіреністю 30.09.2011. Тому подальше відкладення розгляду справи суд вбачає недоцільним

Згідно з ч. 1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства (надалі КАС України), суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами ст. 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058, страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Вимогами п. 4-6 ст. 20 Закону № 1058 встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є:

для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць;

для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Матеріалами справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький арматурний завод» не сплачує внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Згідно Розрахунку боргу по ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод», станом на 01.06.2011, відповідач має борг у сумі 18466 грн. 24 коп.

На теперішній час, сума боргу не оскаржувалась та залишаеться не сплаченою.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону № 1058, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно ст. 23 Закону № 1058, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У частині 6 ст. 71 КАС України зазначено, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача боргу зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у розмірі 18466 грн. 24 коп., є законними, обґрунтованими, підтверджуються зібраними в справі доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 41, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький арматурний завод» про стягнення суми боргу зі сплати страхових внесків задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький арматурний завод» (ідентифікаційний код 32875218) на користь УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя суми боргу зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у розмірі 18466 грн. 24 коп. (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят шість гривень 24 копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/О.О. Артоуз