Постанова № 18985620, 25.10.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2011 р.Справа № 5024/1361/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Гладишевої Т.Я.

(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 612 від 17.10.2011 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, М.С. Петрова замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Т.Я. Гладишевої)

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 01-4/ від17.10.2011 року)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 13 від 11.01.2011 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-експлуатаційної контори житлово-будівельних кооперативів Суворовського району

на рішення господарського суду Херсонської області від „13” вересня 2011 року

по справі № 5024/1361/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства „Херсонська теплоелектроцентраль”, м. Херсон

до Житлово-експлуатаційної контори житлово-будівельних кооперативів Суворовського району, м. Херсон

про стягнення 17689,43 грн.

В С Т А Н О В И В :

15.07.2011 року Публічне акціонерне товариство „Херсонська теплоелектроцентраль” (далі по тексту позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Житлово-експлуатаційної контори житлово-будівельних кооперативів Суворовського району (далі по тексту відповідач) заборгованості в сумі 17689,43 грн., з яких 16637,24 грн. сума основного боргу за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання, 136,41 грн. 3 % річних, 434,97 грн. збитки від інфляції, 480,81 грн. пеня. Також позивач просив стягнути на свою користь з відповідача судові витрати, понесені при розгляді справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач свої зобов'язання по укладеному між сторонами договору в частині сплати за фактично спожиту теплову енергію в період з лютого 2010 року по 01.04.2011 року в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість, яка залишена не погашеною і до теперішнього часу.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.09.2011 року по справі № 5024/1361/2011 (суддя Александрова Л.І.) позов ПАТ „Херсонська ТЕЦ” задоволений в повному обсязі. Стягнуто з ЖЕК ЖБК Суворовського району на користь позивача 16637,27 грн. основного боргу, 434,97 грн. інфляційних витрат, 136,41 грн. 3 % річних, 480,81 грн. пені, 176,90 грн. державного мита за розгляд позовної заяви та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Такий висновок суду мотивований тим, що відповідач порушив норми чинного законодавства та умови договору, позивачем це встановлено та підтверджено відповідними доказами, зазначена заборгованість не погашена, а тому позовні вимоги про стягнення боргу за спожиту теплову енергію та штрафних санкцій є правомірними та обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ЖЕК ЖБК Суворовського району звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в повністю та прийняти нове рішення про зобов'язання позивача зарахувати зустрічні вимоги, строк виконання яких настав в розмірі 16637,24 грн. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в звязку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням скаржника, судом проігноровано наявність наказу господарського суду Херсонської області № 3/18 від 20.01.2004 року про стягнення з позивача на користь відповідача 58276,53 грн. основного боргу та 700,77 грн. судових витрат, який станом на 10.09.2011 року не виконаний в повному обсязі.

На думку скаржника, наявні в матеріалах справи акт звірки взаємних розрахунків за спожиту теплову енергією, акти взаємозаліку та часткове погашення позивачем суми боргу згідно наказу № 3/18 від 04.02.2004 року і є доказами звернення відповідача про зарахування зустрічних позовних вимог.

Скаржник посилається на те, що він звертався до позивача як в письмовій, так і в усній формі і має підтвердження в листах до позивача, який протягом 2007-2010 років задовольняв заяву відповідача добровільно. Також ЖЕК ЖБК Суворовського району письмово звернулося і до суду з відповідною заявою.

Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу ЖЕК ЖБК Суворовського району без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ „Херсонська ТЕЦ” (Виконавець) та ЖЕК ЖБК Суворовського району (Споживач) знаходяться в договірних відносинах по поставці/отриманню теплової енергії.

Так, 01.03.2007 року сторонами укладено договір № 467/дгу про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (а.с.32-34).

Об'єктами Споживача, на які поставляється теплова енергія є: приміщення у м. Херсоні по вул. Блюхера,4, з опалювальною площею 180 кв.м. (пункти 2-3 Договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються безготівковою формою. За наявності засобів обліку теплової енергії справляння плати за розрахунковим засобом не допускається, крім випадків, передбачених договором на встановлення засобів обліку (пункти 8-10 Договору).

15.10.2010 року між ПАТ „Херсонська ТЕЦ” та ЖЕК ЖБК Суворовського району укладено новий договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 405, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати Споживачеві з початку по кінець опалювального періоду, встановленого рішенням виконкому Херсонської міської ради, відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (а.с.41-43).

Згідно із пунктом 30 Договору № 405 від 15.10.2010 року, він укладається на строк до 15.04.2011 року і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду. В матеріалах справи відсутні будь-які подібні заяви, а тому даний Договір станом на дату розгляду справи у суді є дійсним і обовязковим для виконання сторонами.

Об'єктом Споживача, на який поставляється теплова енергія є: приміщення у м. Херсоні по вул. Блюхера, б.4, з опалювальною площею 180 кв.м. (пункти 2-3 Договору № 405 від 15.10.2010 року).

Розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються безготівковою формою. За наявності засобів обліку теплової енергії справляння плати за розрахунковим засобом не допускається, крім випадків, передбачених договором на встановлення засобів обліку (пункти 8-10 Договору № 405 від 15.10.2010 року).

На виконання умов Договорів № 467/дгу від 01.03.2007 року та № 405 від 15.10.2010 року ПАТ „Херсонська ТЕЦ” в період з лютого 2010 року по березень 2011 року включно поставило на користь ЖЕК ЖБК Суворовського району теплову енергію в загальній кількості 28,92 Гкал на загальну суму 18862,44 грн., що складається з:

- лютий 2010 року спожито 3,70 Гкал на суму 2225,20 грн. (370,87 грн. ПДВ);

- березень 2010 року спожито 2,87 Гкал на суму 1726,03 грн. (287,03 грн. ПДВ);

- жовтень 2010 року спожито 2,25 Гкал на суму 1353,16 грн. (225,53 грн. ПДВ);

- листопад 2010 року спожито 4,10 Гкал на суму 2465,75 грн. (410,96 грн. ПДВ);

- грудень 2010 року спожито 4,10 Гкал на суму 2465,76 грн. (410,96 грн. ПДВ);

- січень 2011 року спожито 4,10 Гкал на суму 2972,17 грн. (495,36 грн. ПДВ);

- лютий 2011 року спожито 3,70 Гкал на суму 2682,20 грн. (447,03 грн. ПДВ);

- березень 2011 року спожито 4,10 Гкал на суму 2972,17 грн. (495,36 грн. ПДВ).

ПАТ „Херсонська ТЕЦ” виставляло ЖЕК ЖБК Суворовського району відповідні рахунки на оплату поставленої/отриманої теплової енергії, що підтверджується як самими рахунками, так і реєстрами про їх відправку (а.с.47-55). Також ПАТ „Херсонська ТЕЦ” складені акти на виконання робіт у відповідних місяцях (а.с.56-63).

Між тим, ЖЕК ЖБК Суворовського району, за отриману та спожиту теплову енергію в період з лютого 2010 року по березень 2011 включно розрахувався лише частково в сумі 2225,20 грн.

21.02.2011 року та 05.04.2011 року ПАТ „Херсонська ТЕЦ” зверталося до ЖЕК ЖБК Суворовського району з вимогами про сплату боргу за спожиту і не оплачену теплову енергію в сумі 10982,27 грн. станом на 21.02.2011 року (а.с.45) та в сумі 16637,24 грн. станом на 05.04.2011 року (а.с.46). Такі вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ПАТ „Херсонська ТЕЦ” та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ЖЕК ЖБК Суворовського району, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 24 Закону України „Про теплопостачання”, Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією. Пункт 40 Правил користування тепловою енергією закріплює, що споживач теплоенергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Як встановлено матеріалами справи, ЖЕК ЖБК Суворовського району за спожиту/отриману від ПАТ „Херсонська ТЕЦ” теплову енергію за договорами №467/дгу від 01.03.2007 року та № 405 від 15.10.2010 року за період з лютого 2010 року по березень 2011 року включно в повному обсязі не розрахувалось, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 16637,24, яка залишається непогашеною і поданий час, а тому і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частин 1 та 2).

Крім того, слід зазначити і те, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням зазначеного індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України та Листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, за умовами якого при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується ні на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, в звязку з чим умовно слід вважати, що сума, внесена у період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня.

Крім того, пунктом 12 договорів № 467/дгу від 01.03.2007 року та № 405 від 15.10.2010 року передбачено, що за несвоєчасне внесення плати з Споживача стягується пеня у розмірі 0,1 відсотків від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” (із змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (статті 1 та 3 Закону).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пункти 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з розрахунками ПАТ „Херсонська ТЕЦ” відносно встановлення розмірів штрафних санкцій (пені, 3 % річних та збитків від інфляції) та нарахування відповідачу:

- за період з 21.11.2010 року по 03.05.2011 року пені в сумі 480,81 грн.;

- за період з 21.04.2010 року по 01.05.2011 року 3 % річних в сумі 136,41 грн.;

- за березень 2010 року, жовтень 2010 року березень 2011 року збитків від інфляції в сумі 434,97 грн.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог ПАТ „Херсонська ТЕЦ” і про стягнення з ЖЕК ЖБК Суворовського району за несвоєчасну оплату спожитої теплової енергії 480,81 пені, 136,41 грн. 3 % річних, 434,97 грн. збитків від інфляції.

Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ЖЕК ЖБК Суворовського району, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч.1 статті 601 ЦК України, зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги. Зі змісту ч.1 статті 601 ЦК України випливає, що для здійснення зарахування потрібно, щоб кредитор за одним зобовязанням був боржником за іншим, а боржник за першим був кредитором за другим зобовязанням. У разі заміни кредитора зарахування здійснюється відповідно до правил, закріплених у ч.2 статті 603 ЦК України. Відповідно до ч.2 статті 603 ЦК України, у разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом предявлення вимоги. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент предявлення боржникові вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обовязок до предявлення йому вимоги кредитором, - на момент його виконання (абзац 2 частини 2 статті 603).

ЖЕК ЖБК Суворовського району, як в місцевому господарському суді, так і в суді апеляційної інстанції не надала доказів звертання до ПАТ „Херсонська ТЕЦ” з заявою в порядку ст.601 ЦК України про зарахування зустрічних позовних вимог. Також ЖЕК ЖБК Суворовського району не зверталася до місцевого господарського суду з зустрічним позовом, як це передбачено ст.60 ГПК України, а лише у відзиві на позов ПАТ „Херсонська ТЕЦ” просило здійснити зарахування.

Крім того, борг, який нібито існує у ПАТ „Херсонська ТЕЦ” перед ЖЕК ЖБК Суворовського району та на який посилається ЖЕК ЖБК Суворовського району стосується ще 2004 року, а заборгованість ЖЕК ЖБК Суворовського району перед ПАТ „Херсонська ТЕЦ” у розмірі 16637,24 грн. за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання виникла у 2010 2011 роках. При цьому, ЖЕК ЖБК Суворовського району сама визнала наявність боргу розмірі 16637,24 грн. за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання у 2010 2011 роках, що підтверджується складеним сторонами актом звірки взаєморозрахунків (а.с.76), відзивом на позов (а.с.70) та поясненнями представника, наданими в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

ЖЕК ЖБК Суворовського району ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надала, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ПАТ „Херсонська ТЕЦ”.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 13.09.2011 року по справі № 5024/1361/2011 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ЖЕК ЖБК Суворовського району без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Житлово-експлуатаційної контори житлово-будівельних кооперативів Суворовського району залишити без задоволення

2. Рішення господарського суду Херсонської області від „13” вересня 2011 року по справі № 5024/1361/2011 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Т.Я. Гладишева

Повний текст постанови

складено „27” жовтня 2011 року.