Постанова № 18985538, 17.10.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2011 року Справа № 5005/4889/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г.(доповідач),

суддів: Дмитренко А.К., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

за участю прокурора: Киричок О.В., посвідчення № 112 від 12.07.10р.

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. № 136/01-10 від 17.01.11

ОСОБА_2, представник, дов. № 63 від 11.01.11

від відповідача: Зберовський В.В., директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підприємства "Робітнича солідарність" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011р. у справі № 5005/4889/2011

За позовом Прокурора м. Тернівка, Дніпропетровська область, в інтересах держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області, м. Тернівка, Дніпропетровська область, в особі комунального підприємства "Тернівське житлово - комунальне підприємство", м. Тернівка, Дніпропетровська область

до підприємства "Робітнича солідарність", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 239 900,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011р. ( суддя Коваленко О.О.) позов задоволено.

Стягнуто з підприємства «Робітнича солідарність»на користь комунального підприємства «Тернівське житлово - комунальне підприємство»121 622, 47 грн. - основної заборгованості, 3 568,18 грн. - пені, 33 327,74 грн. - інфляційних збитків, 7 998,33 грн. - 3 % річних. , державного мита 1 665,17 грн. , 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду мотивоване ст. 193ГК України, ст.ст.526, 625 ЦК України. Відповідачем допущено порушення своїх зобовязань за Договором оренди в частині сплати орендних платежів, а тому позивачем обгрунтовано заявлені вимоги про стягнення основного боргу з урахуванням інфляції, трьох процентів річних, та пені.

Не погодившись з рішенням, відповідач у справі звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначається, що позивачем не надано доказів правомірності вимоги з Підприємства оплати за не надані послуги, вступу Договору оренди в законну силу, виконання позивачем своїх зобовязань за Договором та рішення власника обєкта.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі та вказав, що суд не дав оцінки тому, що позивачем не виконана головна умова при погоджені договору передачі обєкта в комунальну власність розподіл будівлі гуртожитку на 2/3 та 1/3 частини та не прийнято судом до уваги те, що у звязку з неможливістю користуватися гуртожитком відповідач скористувався своїм правом і відмовився від договору оренди та повернув майно. Просить рішення суду скасувати і в позові відмовити.

Прокурор та позивач відзив на апеляційну скаргу не надали.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні вказали, що рішення суду відповідає матеріалам справи. Відповідач в порушення умов договору не сплачував орендну плату. Просять рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила:

12.02.2008р. територіальною громадою міста Тернівка в особі Тернівської міської ради (орендодавець) від імені якої відповідно до рішення ради № 398-ХХVІ/ІV від 18.01.2005р. та на підставі статуту діє директор комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство»та підприємством «Робітнича солідарність" в особі директора, діючого на підставі статуту укладено договір № 26 А-08 оренди нежитлових приміщень.

Відповідно до п. 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Лермонтова, буд. 15а , загальною площею 342,6 кв. м., балонсоутримувачем якого є комунальне підприємство "Тернівське житлово - комунальне підприємство", з метою використання для розміщення: офісу на першому поверсі; оздоровчого центру на другому та третьому поверхах.

Відповідно до п. 2.1 договору орендодавець протягом тижня з дня набрання чинності договором передає, а орендар приймає у користування приміщення, що оформляється відповідним актом приймання - передачі Приміщення, який підписується Сторонами. З цього моменту починається обчислення строку оренди за договором.

Відповідно до акту приймання - передачі, приміщення, яке є предметом договору, було передано орендодавцем та прийнято орендарем 12.02.2008р.

01.09.2009р. сторонами складено акт приймання передачі, за яким, у звязку з достроковим розірванням договору оренди за згодою сторін, орендар передав, а орендодавець прийняв орендоване приміщення.

Таким чином, відповідно до положень договору, договір діяв з 12.02.2008р. до 01.09.2009р.

Згідно пунктів 3.1., 3.2. Договору, за користування приміщенням орендар сплачує щомісячно орендодавцеві орендну плату. Розмір орендної плати за перший місяць (базовий) 5 924,57 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, починаючи з січня 2008 року.

Орендна плата перераховується орендарем на поточний рахунок балансоутримувача щомісячно не пізніше 10-ти банківських днів з дня пред'явлення орендодавцем рахунку для здійснення оплати.

Колегія суддів погоджується з рішенням господарського суду у звязку з наступним.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 3 статті 18 закону та частиною 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що орендар зобовязаний вносити орендну плату за користування обєктом оренди своєчасно і у повному обсязі не залежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідач свої зобовязання за договором виконував неналежним чином. Орендну плату сплачував не в повному обсязі, а з серпня 2008 року взагалі не сплачував. Всього позивачу за період дії договору нараховано 159192,51 грн. орендної плати, сплачено 37570,04грн. Заборгованість складає 121622,47 грн.

Розрахунок заборгованості здійснений позивачем правильно, відповідно до умов договору, а тому дана сума правильно стягнута судом з відповідача.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 3.5. Договору сторони встановили, що за несвоєчасну або не в повному обсязі перераховану орендну плату стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути пеню нараховану на суму заборгованості 9442,81 грн. по рахунку від 13.07.09р. за період з 01.08.09р. по 01.02.2010р. в сумі 1189.79 грн. та на суму 9433,37 по рахунку від 12.08.09р. за період з 01.09.09р. по 01.03.2010р. в сумі 2378,39 грн.

Вимоги позивача ґрунтуються на законі, договорі та підтверджені матеріалами справи, а тому обґрунтовано задоволенні судом.

Згідно ст..625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просив стягнути 3% річних зо дня виникнення заборгованості по кожному рахунку по 01.05.2011р. в сумі 7998,33 грн. та інфляційні втрати по квітень 2011р. включно в сумі 33327,74 грн.

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат проведений позивачем правильно та обґрунтовано стягнутий судом.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що міською радою не виконана головна умова при погоджені договору передачі обєкта в комунальну власність розподіл будівлі гуртожитку на 2/3 та 1/3 частини та на те, що у звязку з неможливістю користуватися гуртожитком відповідач скористувався своїм правом і відмовився від договору оренди та повернув майно не приймаються до уваги колегією суддів у звязку з наступним.

Правовідносини сторін виникли на підставі укладеного договору оренди, умови якого обовязкові для сторін. Умовами договору не передбачено підстав для звільнення відповідача від сплати орендної плати та її сплата не ставиться з залежність від розподілу гуртожитка.

Згідно ч.2 ст.9 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ч.1. 3 ст.291 ГК України, одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін…

Як встановлено матеріалами справи договір за згодою сторін було розірвано 01.09.09р., а тому відповідач повинен був сплачувати орендну плату до дня розірвання договору.

З урахуванням викладеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення господарського суду слід залишити в силі.

Судові витрати за апеляційний перегляд покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 49, 101 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу підприємства "Робітнича солідарність" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011р. у справі № 5005/4889/2011 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 24.10.2011р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ А.К.Дмитренко

___ Л.О. Чимбар