Рішення № 18985277, 26.10.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2011 р.Справа № 2/5025/1699/11 За позовом прокурора м.Нетішина в інтересах держави та органу державної влади в особі Нетішинської міської ради та комунального підприємства "Житлово-комунальне обєднання" м.Нетішин Хмельницької області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Нетішин

про стягнення 4470грн.72коп.

Суддя Дячук Т.В.

Представники :

від позивача : ОСОБА_2 представник по довіреності №01-09/1753 від 02.08.2011р.

від відповідача : не зявився

за участю: Ільчук Ю.Ф. прокурор відділу прокуратури Хмельницької області

Суть спору : прокурором в інтересах держави в особі позивача заявлено позов про стягнення з відповідача 4470грн.72коп., в т.ч.: 3873грн.47коп. заборгованості за комунальні послуги і експлуатаційні витрати по договору №480 від 15.07.2005р., 60грн.74коп. пені, 407грн.09коп. інфляційних втрат, 129грн.42коп. річних 3%.

Ухвалою господарського суду від 28.09.2011р. порушено провадження у справі. Копії ухвали надіслано на адреси сторін рекомендованими поштовими відправленнями. Ухвалою від 11.10.2011р. розгляд справи було відкладено на 26.10.2011р. Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.10.2011р. підтверджено, що місце проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1. Ухвала повторно надіслана на зазначену адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням з поміткою "судова повістка".

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України (із змінами, внесеними згідно Закону України „Про судоустрій та статус суддів” від 07.07.2010р. № 2453-УІ) передбачено, що ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином.

Відповідач відзиву на позов не надав та в судові засідання не зявився.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено :

Між комунальним підприємством „Житлово-комунальне обєднання” (підприємство) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (споживач), укладено договір на надання комунальних послуг №480 від 15.07.2005р.

Згідно умов договору позивач надає відповідачу комунальні послуги по обслуговуванню приміщення за адресою АДРЕСА_3, бар „ІНФОРМАЦІЯ_1”, а саме : забезпечує подачу холодної, гарячої води, тепла, приймання каналізаційних стоків, вивіз та обробку сміття на сміттєзвалищі (п.1.1, п.2.1.1). Перелік комунальних послуг і тарифів на них визначені в додатках №№6, 8 до договору №480 від 15.07.2005р.

Споживач зобовязаний своєчасно проводити платежі за надані послуги (п.2.2.2 договору). Порядок платежів і розрахунків по договору визначені в розділі 3 договору і передбачено, що споживач оплачує комунальні послуги один раз в місяць попередньою оплатою в розмірі 100% не пізніше 10 числа і здійснюється виключно в грошовій формі. Кінцевий розрахунок за надані послуги проводиться споживачем не пізніше двадцяти банківських днів місяця, що слідує за місяцем надання комунальних послуг, безготівково на розрахунковий рахунок підприємства згідно з додатково виставленим рахунком. (п.п.3.2, 3.3 договору).

Відповідно до п.п.7.1, 7.2 договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.07.2006р але договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде заявлено про відмову від нього або його перегляд.

Оригінал договору надано для огляду в судовому засіданні.

Позивачем щомісячно виставлялись відповідачу рахунки на оплату по 139грн.57коп. за експлуатаційні витрати, вивіз та захоронення сміття (копії рахунків №1064 від 30.04.2009р., №1381 від 29.05.2009р., №1696 від 30.06.2009р., №2010 від 31.07.2009р., №2317 від 31.08.2009р., №2626 від 30.09.2009р., №2931 від 30.10.2009р., №2956 від 30.11.2009р., №3291 від 30.12.2009р., №138 від 29.01.2010р., №448 від 26.02.2010р., №756 від 31.03.2010р., №1061 від 30.04.2010р.), №1354 від 31.05.2010р., №1609 від 30.06.2010р., №1999 від 30.07.2010р., №2284 від 31.08.2010р.), №2588 від 30.09.2010р., №2884 від 29.10.2010р., №3177 від 30.11.2010р., №3508 від 31.12.2010р., №130 від 31.01.2011р., №429 від 28.02.2011р., №734 від 31.03.2011р., №1042 від 29.04.2011р., №1347 від 31.05.2011р., №1669 від 30.06.2011р., №1968 від 29.07.2011р. додано до матеріалів справи). З виписки по особовому рахунку споживача станом на 01.05.2009р. видно, що залишок боргу відповідача по розрахунках за надані комунальні послуги за квітень 2009 року складав 105грн.08коп., а за період з квітня 2009 року по липень 2011 року утворилась заборгованість у сумі 3873грн.47коп.

Позивачем було направлено відповідачу претензії про сплату заборгованості за договором №480 від 15.07.2005р.

В звязку з несплатою боргу, прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3873грн.47коп. боргу, 60грн.74коп. пені, 407грн.09коп. інфляційних і 129грн.42коп. річних.

Аналізуючи матеріали справи та оцінюючи їх у сукупності, господарським судом враховується наступне :

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст.173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст.1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями ст.627 Цивільного кодексу України передбачено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір №480 від 15.07.2005р. про надання комунальних послуг по обслуговуванню приміщення за адресою: АДРЕСА_3, і на виконання умов зазначеного позивач надавав відповідачу передбачені договором і додатками до нього послуги, а також виставляв рахунки на їх оплату.

В звязку з недоплатою відповідачем 105грн.08коп. по рахунку за надані комунальні послуги у квітні 2009 року, а також не проведенням оплати рахунків за комунальні послуги, що були йому надані позивачем у травні-грудні 2009 року, січні-грудні 2010 року, січні-липні 2011 року, утворилась заборгованість у сумі 3873грн.47коп. (139грн.57коп. х 27міс. = 3768грн.39коп. +105грн.08коп.).

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а ч.1 ст.612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.546 цього Кодексу виконання зобовязання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно умов договору (п.п.3.2, 3.3) відповідач зобовязаний був сплачувати комунальні послуги один раз в місяць попередньою оплатою в розмірі 100% не пізніше 10 числа, а кінцевий розрахунок за надані послуги проводити не пізніше двадцяти банківських днів місяця, що слідує за місяцем надання комунальних послуг. В п.4.1 договору сторонами передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Ноціонального банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Перевіривши надані докази і розрахунки, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3873грн.47коп. основного боргу обґрунтовані належними доказами і підлягають задоволенню.

Згідно наданого представником позивача в судовому засіданні розрахунку, за період з травня 2009 року по липень 2011 року, нараховано інфляційні у сумі 415грн.16коп., відповідно встановлених індексів інфляції за цей період, а також річні 3% за цей період - у сумі 130грн.97коп. Однак, оскільки в позовній заяві прокурором заявлено до стягнення за цей період 407грн.09коп. інфляційних і 129грн.42коп. річних 3% і заяви про збільшення розміру позовних вимог в цій частині до суду не подано, інфляційні та річні підлягають стягненню в межах заявленої суми.

Пеня за прострочення платежів, нарахована позивачем і заявлена у сумі 60грн.74коп. Як видно, за основу для розрахунку позивачем взято 837грн.42коп., за період з 31.01.2011р. по 30.06.2011р., виходячи, що відповідач мав сплачувати по 139грн.57коп. щомісячно. В звязку з цим, враховуючи фактичний розмір боргу та перевіривши розрахунок пені відповідно до умов договору, господарський суд прийшов до висновку, що позивач нарахував пеню в меншій сумі ніж належить. Тому пеня підлягає стягненню у межах заявленої суми.

Доказів, які б спростовували позовні вимоги, чи доказів сплати боргу відповідач до суду не надав.

Позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 4470грн.72коп.

Відповідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати

покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, ч.1 ст.530, ч.1 ст.546, ч.3 ст.549, ч.1 ст.612, ч.2 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 45, 47, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов прокурора м.Нетішина в інтересах держави та органу державної влади в особі Нетішинської міської ради та комунального підприємства "Житлово-комунальне обєднання" м.Нетішин Хмельницької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Нетішин про стягнення 4470грн.72коп. задоволити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) на користь комунального підприємства "Житлово-комунальне обєднання" (м.Нетішин Хмельницької області, проспект Незалежності, 31, ідентифікаційний код 31345419) 3873грн.47коп. (три тисячі вісімсот сімдесят три гривні 47коп.) заборгованості, 60грн.74коп. (шістдесят гривень 74коп.) пені, 407грн.09коп. (чотириста сім гривень 09коп.) інфляційних та 129грн.42коп. (сто двадцять девять гривень 42коп.) річних.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)в доход державного бюджету України (на рахунок 31112095700002 в ГУДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, одержувач коштів: УДК у м.Хмельницькому, код 23565225) 102грн.00коп. (сто дві гривні 00коп.) державного мита, а на рахунок 31211264700002 в ГУДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, одержувач коштів: УДК у м.Хмельницькому, код 23565225, 236грн.00коп. (двісті тридцять шість гривень 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяТ.В. Дячук

Повний текст рішення складено і підписано 31.10.2011р.

Віддруковано 5 примірників :

1 до справи;

2 позивачу;

3 відповідачу;

4-5 органам прокуратури.