Рішення № 18984797, 27.10.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.10.2011 Справа № 5024/1783/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" м. Херсон

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Херсон

про стягнення 2568грн. 21коп.

за участю представників сторін:

від позивача уповноважена особа Ковалевська Т.Б.

від відповідача - уповноважена особа ОСОБА_3

Публічне акціонерне товариство “Херсонська теплоелектроцентраль” (позивач по справі) звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 2424грн. 44 коп. основного боргу, 23грн. 31 коп. 3% річних, 120грн. 46 коп. пені, посилаючись на невиконання відповідачем обовязків по своєчасних розрахунках за надані послуги з централізованого опалення згідно з договором №279 від 01.11.2006року.

В засіданні суду позивач позовні вимоги уточнив, посилаючись на те, що правовідносини сторін виникли на підставі договору №279 від 01.01.2006року, а дата договору від 01.11.2006року ним зазначена в позові помилково.

Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що він не підписував договір №279 від 01.01.2006року та не скріплював його своєю печаткою, тому вважає договір недійсним та просить призначити судову почеркознавчу експертизу на предмет того, чи здійснено підпис на договорі ОСОБА_1 , чи іншою особою та засвідчення договору оригінальною печаткою ПП ОСОБА_1 з визначенням того яким чином її нанесено.

Зазначене клопотання задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Відповідно до вимог ст. 41 ГПК України для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Суд вирішує клопотання про призначення судової експертизи, виходячи з мотивів заявленого клопотання та необхідності використання спеціальних знань для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до п.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006року №01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз», судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, які входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши наявні в справі докази, а також виходячи із тих обставин, які підлягають доказуванню з урахуванням предмета спору, яким є стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, яка постачалася відповідачу відповідно до умов договору №279 від 01.01.2006року, а також враховуючи усі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відсутність потреби зупинення провадження у справі та призначення судової експертизи, оскільки питання, в межах предмета спору, які б потребували спеціальних знань у суду відсутні.

Як свідчать матеріали справи, питання законності договору від 01.01.2006року, вчинення підпису на договорі особисто ПП ОСОБА_1 та засвідчення договору оригінальною печаткою ПП ОСОБА_1 було предметом дослідження при розгляді справи №14/101-10 за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2154грн.15коп., в тому числі 1893грн.64коп. заборгованості за період з 21.04.2009року по 20.05.2010року за договором № 279 від 01.01.2006року та зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про визнання недійсним договору.

Рішенням місцевого господарського суду від 10.08.2010року по справі 14/101-10 первісний позов ПАТ “Херсонська теплоелектроцентраль” про стягнення боргу, 3% річних, втрат від інфляції та пені задоволено в повному розмірі. В задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про визнання недійсним договору відмовлено.

В наступному, при розгляді апеляційної скарги Одеським апеляційним господарським судом за клопотанням відповідача була призначена судово-технічна експертиза документів та матеріалів. Як зазначено в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2011року, відповідно до висновку судово-технічної експертизи договір №279 від 01.01.2006року підписаний саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та засвідчений його печаткою, тому суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що між сторонами існують господарські правовідносини на підставі договору №279від 01.01.2006року, а посилання відповідача на те, що він договір не укладав і не засвідчував своєю печаткою, протирічать матеріалам справи.

Таким чином, факти встановлені постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2011року по справі №14/101-10 відповідно до ст. 35 ГПК України повторному доказуванню не підлягають.

З урахуванням викладеного, потреба у спеціальних знаннях для встановлення даних, які входять до предмета доказування відсутня, а тому клопотання відповідача про призначення судової експертизи задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

01 січня 2006року між публічним акціонерним товариством “Херсонська теплоелектроцентраль” (позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №279 згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язки надавати відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води на об'єкт відповідача, розташований в АДРЕСА_1 опалювальною площею 40,5 кв.м., а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах визначених договором.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обовязок субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Належне виконання зобовязання означає виконання його належними субєктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобовязання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 01.01.2006року є обовязковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

За умовами пункту 6 договору від 01.01.2006року розмір щомісячної плати за надані послуги розраховується відповідно до фактичного споживання теплової енергії згідно з нормативами (нормами) споживання. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.8 договору).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав прийняті на себе обовязки за договором і в період з жовтня 2010року по березень 2011року здійснив поставку відповідачу теплової енергії за зазначеними в рахунках обсягами. Щомісячно позивачем передавалися відповідачу рахунки на оплату вартості спожитої теплової енергії. Обсяги спожитої відповідачем теплової енергії в період з жовтня 2010року по березень 2011року розраховані позивачем відповідно до вимог договору та додатку №2 і підтверджуються наданими до позовної заяви розрахунками

Згідно з вимогами пункту 8 договору від 01.01.2006року оплату спожитої теплової енергії відповідач зобовязаний здійснювати безготівковою формою щомісячно не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Свої обовязки по розрахунках за надані послуги відповідач не виконав що підтверджується довідкою про рух заборгованості (арк.. справи 15). Його борг станом на день звернення з позовом становив 2424грн.44 коп.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів, якими б підтверджувався факт погашення боргу відповідач суду не надав.

Посилання відповідача на те, що він не підписував договір від 01.01.2006 року №279 і не засвідчував його печаткою, а тому у нього відсутні обовязки щодо сплати вартості теплової енергії, спростовуються матеріалами справи, зокрема постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2011року, якою встановлено, що договір №279 від 01.01.2006року підписаний саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та засвідчений його печаткою, тому суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що між сторонами існують господарські правовідносини на підставі договору №279, а посилання відповідача на те, що він договір не укладав і не засвідчував своєю печаткою, протирічать матеріалам справи.

Відхиляється судом і посилання відповідача на те, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку обсягів спожитої теплової енергії, так як в будинку по АДРЕСА_1 встановлено будинковий засіб обліку, тому відповідач вважає, що обсяги теплової енергії необхідно розраховувати за показаннями приладів обліку, пропорційно зайнятій площі. Розрахунок позивачем здійснено з урахуванням загальної опалювальної площі будинку по АДРЕСА_1, показників приладів обліку та пропорційно площі, яка знаходиться в користуванні відповідача.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 2424грн.44коп. обґрунтовані належними доказами, а тому вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено невиконання відповідачем своїх обовязків по розрахунках у встановлений договором строк, тому вимоги позивача про стягнення 23грн.31 коп. 3% річних підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Пункт 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При укладенні договору від 01.01.2006року сторони пунктом 12 узгодили, що в разі несвоєчасного внесення відповідачем плати, він сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Відповідно до наданого розрахунку позивачем нарахована пеня в розмірі 137грн.96коп., яку він просить стягнути в сумі 120грн.46коп., що є його правом.

Оскільки відповідачем не надано доказів своєчасного перерахування боргу, позовні вимоги в частині стягнення 120грн.46коп. пені також підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна і резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, інші реквізити невідомі на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" м. Херсон Бериславське шосе №1 ідентифікаційний код 00131771:

- на р/рахунок 26037300012029 в ХОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 352457 2424грн. 44 коп. основного боргу;

-на р/рахунок 26003301012029 в ХОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 35245723грн. 31 коп. 3% річних, 120грн. 46 коп. пені, 102грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 01.11.11р.