Рішення № 18984373, 18.10.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.10.2011 Справа № 5024/1589/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Національного університету біоресурсів і природокористування України, м. Київ

до Орендного рибогосподарського кооперативу "Рибаки Херсона", м. Херсон

про стягнення 36765 грн. 85 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1., дов № 3655 від 30.12.2010 року, ОСОБА_2. дов № 0155 від 24.01.2011 року.

від відповідача - ОСОБА_3., дов № 24 від 18.02.2011року.

Національний університет біоресурсів і природокористування "України (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Орендного рибогосподарського кооперативу "Рибаки Херсона" (відповідач) заборгованості за договором № 35/72/29 від 01.07.206 року в сумі 36765 грн. 85 коп.

Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнає в частині суми основного боргу та просить суд розстрочити виконання рішення строком на 5 місяців.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між позивачем та відповідачем укладено Договір №35/72/29 від 01.04.2006 року (далі Договір), за умовами якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець бере на себе зобов»язання виконання науково-дослідної теми: «Удосконалити методи ведення селекційно-племінної роботи з об»єктами аквакультури у суб»єктах рибогосподарської діяльності України (на прикладі Орендного рибогосподарського кооперативу «Рибаки Херсона»)».

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору 19.01.2007 року сторони підписали додаткову угоду №1/31 до договору (а.с.21), 19.04.2007 року додаткову угоду №2/99/30 (а.с.22).

Таким чином, договір на послуги по виконанню робіт, передбачених статтею 1 Договору, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно приписів частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктами 2.2., 2.3. договору оплата здійснюється поетапно протягом року або одноразово по завершенню робіт, з можливим (за домовленістю сторін) авансовим платежем з обов»язковим його поверненням протягом місяця. Розрахунки виконавця оплачуються замовником в установленому порядку. Розрахунки за результатами робіт, виконаних по окремих етапах (поквартально), здійснюються після подання актів здачі-приймання та короткого звіту (1-2 стор.) в міру надходження коштів на цілі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач свої договірні зобов'язання щодо виконання робіт, передбачених умовами договору виконав в повному обсязі, що підтверджено актом приймання-здачі робіт за 1 етап 2006 р. від 20.07.2006 р., актом приймання-здачі робіт за 2 етап 2006 р. від 31.10.2006 р. та актом 25 від 27.12.2006 р.

19.05.2008 року позивач звертався до відповідача з претензією про сплату боргу (а.с.28), 25.11.2009 року позивач листом №3161 (а.с.29) повідомляв відповідача про суму боргу, але відповідач отримавши вищевказаний лист 29.12.2009 року заборгованість не погасив.

Судом встановлено, що відповідач свої грошові зобов'зання не виконав, заборгованість перед позивачем на день розгляду справи становить 32000,00 грн., що підтверджено матеріалами справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1765,28 грн. інфляційних за період з 01.01.2011 р. по 01.05.2011 р. та річних в сумі 486,58 грн. за період з 01.01.2011 р. по 04.07.2011 р.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга»(з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») перевірив розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат та річних і зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних підлягають частковому задоволенню в сумі 1760,00 грн., 3% річних підлягають задоволенню в сумі 486,58 грн.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2513,97 грн.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків. При цьому, відповідно до статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі. Частиною 2 статті 551 ЦК України також визначено, що предметом неустойки є грошова сума, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Тобто, при укладенні договору сторонами в письмовій формі узгоджується розмір та порядок сплати неустойки (штрафу, пені). Договором розмір неустойки сторонами не встановлено, тому відсутні правові підстави для стягнення пені в сумі 2513,97 грн.

12.09.2011 року відповідач заявив суду клопотання про надання йому розстрочки по виконанню судового рішення строком на п»ять місяців.

При вирішенні питання про розстрочення виконання рішення суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору. Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що саме неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов»язань призвело до виникнення вказаного спору, внаслідок чого позивач був змушений звернутися до суду з відповідним позовом за захистом своїх справ та охоронюваних законом інтересів. При цьому, відповідачем не наводились будь-які обставини, що б свідчили про відсутність його вини у порушенні взятого на себе договірного зобо»язання. Судом враховується наявність інфляційних процесів у економіці держави, період на який відповідач просить розстрочити виконання рішення суду. Відсутність оплати відповідачем на протязі тривалого часу позивачу грошових коштів за договором спричиняє позивачу додаткові витрати у власній діяльності, в тому числі і внаслідок зростання індексу інфляції

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги заперечення позивача проти надання розстрочки, - суд дійшов висновку щодо відмови в наданні розстрочки.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначених норм права та керуючись, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Орендного рибогосподарського кооперативу «Рибаки Херсона»(73016, м.Херсон, вул..М.Фортус,233, код ЄДРПОУ 03089480) на користь Національного університету біоресурсів і природокористування України (03041, м.Київ, вул..Героїв Оборони, 15, код ЄДРПОУ 00493706) 32000,00 грн. основного боргу, 1760,00 грн. інфляційних втрат, 486,58 грн. три відсотка річних, в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 342,47 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 219,48 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 21.10.2011 р.