Ухвала суду № 18984162, 25.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 3/24625.10.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-лізинг» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем Технолоджі Компані- Інвестментс» Про стягнення 326525,66 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1. по дов. № б/н від 10.03.2011

Від відповідача ОСОБА_2. по дов. № б/н від 06.10.2011

Прокоса Б.С. директор, протокол № 1/11 від 28.02.2011

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-лізинг»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем Технолоджі Компані-Інвестментс»223787,58 грн. основного боргу по лізинговим платежам, 24087,61 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 3% річних в сумі 6143,43 грн. та 72507,04 грн. неустойки в порядку п. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України за користування майном після закінчення строку дії договору фінансового лізингу транспортного засобу № 20071135 від 01.05.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2011 було порушено провадження у справі № 3/246 та призначено її до розгляду на 25.10.2011.

Позивачем в судовому засіданні 25.10.2011 подано письмові пояснення в яких позивач просить суд стягнути з відповідача 194545,27 грн. основного боргу по лізинговим платежам, 20940,09 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 3% річних в сумі 5340,67 грн. та 72507,04 грн. неустойки в порядку п. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав.

Представником відповідача в судовому засіданні 25.10.2011 заявлено усне клопотання про припинення провадження у справі, оскільки пунктом 12.2. договору фінансового лізингу транспортного засобу № 20071135 від 01.05.2009 сторони домовились, що всі спори, які виникають в ході виконання даного договору чи у звязку з ним підлягають розгляду в Постійно діючому Третейському суді при всеукраїнській громадській організації «Моє слово моє зобовязання»у відповідності до регламенту зазначеного суду.

Представник позивача проти заявленого відповідачем клопотання про припинення провадження у справі заперечував.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив

01.05.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма-лізинг»(лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем Технолоджі Компані-Інвестментс»(лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу транспортного засобу № 20071135 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору лізингодавець надає у виключне користування лізингоодержувача на умовах та на строк, визначений цим договором, транспортний засіб (засоби), що набувається лізингодавцем у власність за погодженням з лізингоодержувачем у відповідного постачальника транспортного засобу, а лізингоодержувач буде сплачувати лізингодавцю лізингові платежів та виконувати інші умови лізингу, встановлені цим договором.

Пунктом 21.2. договору сторони домовились, що всі спори, які виникають в ході виконання даного договору чи у звязку з ним, підлягають остаточному розгляду у Постійно діючому Третейському суді при всеукраїнській громадській організації «Моє слово моє зобовязання»у відповідності з регламентом вищевказаного суду.

Згідно п. 23.2. договору усі зміни, доповнення, виправлення та додатки до цього договору мають бути складені у письмовому вигляді.

Доказів, того що сторонами було внесено зміни до п. 21.2. договору не подано.

Закон України «Про третейські суди»(далі - Закон) регулює порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні та встановлює вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом (ч. 2 ст. 1 Закону).

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин;

третейський суддя - фізична особа, призначена чи обрана сторонами у погодженому сторонами порядку або призначена чи обрана відповідно до цього Закону для вирішення спорів у третейському суді;

третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Згідно із п. 1 ст. 5 Закону юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невідємна частина третейської угоди.

Відповідно до ч. 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, повязаних із задоволенням державних потреб, та спорів, передбачених п. 4 ч. 1 цієї статті.

В пункті 4 ч. 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначені справи, що виникають з корпоративних відносинах у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що повязані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності цього товариства.

Згідно п. 2.3. розяснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/612 від 23.08.1994 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України»якщо третейську угоду укладено до порушення провадження у справі, у прийнятті позовних матеріалів слід відмовити на підставі пункту 1 статті 62 ГПК України або припинити провадження у справі з посиланням на пункт 1 статті 80 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Припинення провадження у справі це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

З огляду на те, що пунктом 21.2. договору сторонами договору була укладена третейська угода у вигляді третейського застереження в якій наявна вказівка на конкретно визначений третейський суд, а також те, що спір підвідомчий третейському суду, провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вирішення даного спору сторонами віднесено до компетенції іншого суду.

Частиною 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, … .

Згідно п. 9 розяснень Вищого господарського суду України № 02-5/612 від 23.08.1994 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України»(зі змінами) при вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито»останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 80 ГПК України.

З огляду на викладене державне мито сплачене при поданні даного позову підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст. 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 3/246 припинити.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Оптіма-лізинг»(Київська область, м. Бровари, пров. Оболонський, 4, код ЄДРПОУ 31033785) з Державного бюджету України державне мито в розмірі 3 265 (три тисячі двісті шістдесят пять) грн. 26 коп., перерахованого платіжним дорученням № 4007 від 03.10.2011. Платіжне доручення № 4007 від 03.10.2011 залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 3/246.

СуддяСівакова В.В.