Рішення № 18984152, 21.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/126-1/22521.10.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елла Ойл»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Віда - Лтд»

Провизнання недійсним договору

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаОСОБА_1, довіреність №5 від 21.06.2011р.

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елла Ойл»(далі позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Повного товариства Товариства з обмеженою відповідальністю «Віда - Лтд»(далі - відповідач) про визнання недійсним договору.

Ухвалою суду № 7/126 від 09.06.2011, суддею Якименко М.М. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Елла Ойл»було залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 ухвалу господарського суду міста Києва від 09.06.2011 було скасовано, а справу передано до суду першої інстанції для розгляду по суті спору.

Згідно розпорядження № 04-1/968 від 23.08.2011 справу передано для потворного автоматизованого розподілу, внаслідок якого справа була передана судді Мельнику В.І.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що договір № 2712-01 від 27.12.2010р. було укладено з порушенням вимог чинного законодавства України .

Ухвалою суду від 25.08.2011р. порушено провадження у справі № 7/126-1/225 та призначено розгляд на 19.09.2011 р.

19.09.2011р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду від 25.08.2011р., окрім довідки ЄДРПОУ на відповідача та пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 21.10.2011, у звязку з відсутністю представника відповідача та невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 25.08.2011 в частині подачі довідки ЄДРПОУ на відповідача.

11.10.2011 позивач подав до канцелярії суду заяву про уточнення позовних вимог та зміну підстав предмету позову, довідку ЄДРПОУ на відповідача.

21.10.2011 представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням поданих заяв про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 05.10.2011р., а саме : 02660, м.Київ, вул. Колекторна 40-А.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд дійшов висновку про винесення рішення про розірвання договору.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2712-01 від 27.12.2010р. (далі договір), відповідно до якого відповідач зобовязався передати у власність позивача нафтопродукти (далі - товар), а позивач зобовязався прийняти або організувати приймання товару та сплачувати вартість поставленого товару (п.1.1 договору) .

Пунктами 2.4 та 5.1 договору було передбачено, що позивач повинен надати відповідачу рознарядку залізничної станції з зазначенням реквізитів відвантаження.

Внаслідок відсутності власної нафтобази у позивача, останній прибув за місцем реєстрації відповідача для погодження варіантів поставки, проте зясував за місцем реєстрації відповідач відсутній.

Внаслідок того, що станом на день подачі позову до суду позивач так і не зясував місце знаходження відповідача, а умови договору сторонами спірного до говору не дотримувались та не виконувались, позивач скерував на адресу відповідача, користуючись курєрськими послугами, лист-пропозицію про розірвання договору, про що наявні докази в матеріалах справи, проте рекомендовані листи, скеровані на адресу відповідача повертались до позивача, внаслідок відсутності адресата за адресою вказаною на поштову конверті.

У звязку з цим, позивач звернувся до Господарського суду місті Києва з позовом, в якому просив суд розірвати договорів № 2712-01 від 27.12.2010р. та стягнути з відповідача 85,00 грн. державного мита, 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічні послуги.

Господарський суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про розірвання договору № 2712-01 від 27.12.2010р., виходячи з наступного.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судом встановлено, що Договір № 2712-01 від 27.12.2010р. не містить умови, щодо права сторін по ньому розірвати укладений Договір відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак щодо підстав та порядку його розірвання підлягають застосуванню вимоги чинного законодавства, зокрема ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України.

Оцінка порушення договору як істотного має здійснюватись відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України. В свою чергу, оціночне поняття істотності порушення договору розкривається оціночним поняттям “значної міри” позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що сталися у сторони, яка вимагає розірвання договору.Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 5 ст. 188 ГК України передбачено, що у разі якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як встановлено судом, відповідно до укладеного між сторонами Договору № 2712-01 від 27.12.2010р. відповідач зобовязався передати у власність позивача нафтопродукти, проте внаслідок відсутності відповідача за місцем реєстрації та не можливістю звязатись з представника відповідача а також внаслідок фактичного не виконання умов договору, позивач звернувся до відповідача з вимогою про розірвання даного договору.

З огляду на викладене, враховуючи те, що право сторін на розірвання договору № 2712-01 від 27.12.2010р. передбачено вимогами статті 651 Цивільного кодексу України суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про розірвання договору.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 85,00 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236, 00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 655 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір № 2712-01 від 27.12.2010р..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віда Лтд» (02600, м.Київ, вул. Колекторна 40-А, код ЄДРПОУ 36159396), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елла Ойл»(01021, м. Київ, вул. М.Грушевського 28/2, н.п. № 43, код ЄДРПОУ 35212233) 85 (вісімдесят пять) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 25.10.2011р.)