Рішення № 18984101, 20.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/22620.10.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект»

До Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова

компанія «Інвестсервіс»

Про стягнення 132146,17 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 по дов. № 59 від 29.06.2011

Від відповідачів не зявився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»127374,00 грн. основного боргу по орендній платі. 2690,9 грн. пені, 955,31 грн. штрафу, 520,84 грн. 3% річних та 605,03 грн. збитків від зміни індексу інфляції за неналежне виконання взятих на себе останнім зобовязань згідно договору оренди нежитлового приміщення № 627 від 06.12.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2011 порушено провадження у справі № 3/226 та призначено її до розгляду на 11.10.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/226 від 11.10.2011, в звязку з незявленням представника відповідача в засідання суду та невиконання відповідачем вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 30.09.2011, розгляд справи був відкладений на 20.10.2011.

Позивач в судовому засіданні 20.10.2011 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 20.10.2011 не зявився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 28.09.2011 та ухвалі від 11.10.2011 не виконав.

Однак, відповідачем до відділу діловодства суду 20.10.2011 подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам часу для врегулювання спору. Відповідач зазначає, що відповідач перебуває в скрутному фінансовому становищі, що потягло за собою зменшення штату працівників (у тому числі юристів). У відповідача працює всього один юрист, котрий з покладеними на нього керівництвом обовязками справитися фізично не в змозі. Станом на 20.10.2011 призначено ряд судових засідань у яких стороною є СК «Інвестсервіс», що ускладнює можливість належної підготовки до судового засідання та вчасного прибуття у нього. Зазначає, що відповідач перебуває на стадії реорганізації, тому керівництво компанії в силу виконання своїх службових обовязків перебуває в тривалих відрядженнях в регіонах України. Також просить прийняти до уваги, що позивач та відповідача перебувають в стадії переговорів щодо вирішення питання погашення заборгованості за договором № 627 від 06.12.2010.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд відзначає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Доказів того, що керівництво відповідача, яке в силу ст. 28 Господарського процесуального кодексу України може бути представником юридичної особи, не в змозі 20.10.2011 прийняти участь в судовому засіданні не подано.

Зайнятість представника відповідача в іншому судовому процесі та не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України.

Відповідачем не доведено, що між сторонами проводяться переговори з приводу погашення заборгованості та вирішення спору мирним шляхом. Дані обставини не підтверджені і представником позивача в судовому засіданні 20.10.2011.

Суд приходить до висновку що відсутні обставини, за яких не можливо вирішити спір в даному судовому засіданні.

Позивачем в судовому засіданні 20.10.2011 заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми позову 132146,17 грн. при цьому посилаючись на те, що у звязку з фінансовими труднощами відповідача у останнього відсутні необхідні грошові кошти, що призведе до утруднення в подальшому виконання рішення суду.

Розглянувши заяву позивача суд відзначає наступне

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України визначено заходи забезпечення позову, зокрема позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Згідно п. 1.1 Розяснення Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову»заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заявником не надано достатньо обґрунтованих даних про те, що грошові суми та майно відповідача може зникнути, погіршитись, що зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду, тому клопотання по забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.10.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

06.12.2010 між Публічним акціонерним товариством «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект»(орендодавець) та Приватним акціонерним товариством «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 627 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке є власністю орендодавця, загальною площею 435,3 кв. м., без права передачі його у суборенду, розташоване за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 5-б для використання за призначенням як офіс.

Спір виник в звязку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди у період з червня по вересень 2011 року, в звязку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 127374,00 грн. та за неналежне виконання зобовязань позивачем нараховані пеня в розмірі 2690,99 грн., 955,31 грн. штрафу, 605,03 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 520,84 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобовязаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до п. 2.1. договору орендодавець з дня набрання чинності цим договором передає, а орендар приймає у користування орендоване майно, що оформлюється відповідним актом, який підписується сторонами. З цього моменту починається обчислення строку оренди. Акт приймання-передачі свідчить про фактичну передачу приміщення орендарю.

Згідно акту приймання-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв 01.01.2011 в оренду приміщення інституту, що знаходиться за адресою м. Київ, Кудрявський узвіз,5-б, загальною площею 435,3 кв. м.

Додатковими угодами № 1 від 24.02.2011, № 2 від 18.03.2011, № 3 від 01.04.2011, № 4 від 11.04.2011 сторонами внесено зміни до договору щодо розміру площі орендованого приміщення та визначено, що з 01.03.2011 площа переданого в орендне користування приміщення складає 452,20 кв. м., з 21.03.2011 398,00 кв. м., з 04.04.2011 323,60 кв. м., з 11.04.2011 263,30 кв. м.

В звязку зі зміною розміру орендованої площі сторонами в даних угодах визначено розмір орендної плати за його користування.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 1.3. договору сторонами встановлено, що орендоване майно передається орендарю з 01.01.2011 по 30.11.2011.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3.2. договору в редакції додаткової угоди № 4 від 11.04.2011 встановлено, що розмір орендної плати за орендоване майно складає 31843,50 грн. в тому числі ПДВ за один місяць.

За умовами п. 3.3. договору орендна плата сплачується на умовах 100% щомісячної попередньої оплати до 10.числа поточного місяця, за який здійснюється оплата.

Пунктом 4.12. договору відповідач зобовязався сплачувати орендодавцю щомісячну орендну плату згідно п. 3.2. і 3.3. цього договору.

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобовязання щодо своєчасного внесення орендної плати в повному обсязі у період з червня по вересень 2011 року, в результаті чого виникла заборгованість, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 127374,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 127374,00 грн. боргу по орендній платі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки плату за надані послуги оренди не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобовязання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що за кожний день несплати за оренду після 10 числа поточного місяця орендар платить пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на дату складання вимоги про нарахування пені від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобовязання щодо оплати орендної плати.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Враховуючи, що в силу умов пункту 3.3. договору, відповідач зобов'язаний був вносити платежі до 10 числа кожного місяця, то момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг оренди окремо.

В звязку з тим, що взяті на себе зобовязання по сплаті наданих послуг відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 3.4. договору, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 2690,99 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 2690,99 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Також пунктом 3.4. договору передбачено, що в разі повторного порушення термінів щомісячної оплати за оренду орендар сплачує штраф в розмірі 1% від несплаченої суми за кожне порушення.

Оскільки матеріали справи свідчать, що прострочення оплати орендної плати мало місце за кожним платежем, суд приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 955,31 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в розмірі 520,84 грн. та інфляційні втрати в розмірі 605,03 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 520,84 грн. та 605,03 грн. збитків від зміни індексу інфляції (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» (м. Київ, Кудрявський узвіз, 5-Б, офіс 208, код ЄДРПОУ23498273) на користь Публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» (м. Київ, Кудрявський узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 21489100) 127 374 (сто двадцять сім тисяч триста сімдесят чотири) грн. 00 коп. боргу по орендній платі, 2690 (дві тисячі шістсот девяносто) грн. 99 коп. пені, 955 (девятсот пятдесят пять) грн. 31 коп. штрафу, 605 (шістсот пять) грн. 03 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 520,84 грн. 3% річних, 1321 (одну тисячу триста двадцять одну) грн. 46 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 25.10.2011