Рішення № 18984071, 25.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/18925.10.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІОН-ГРУП» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксон»

Про стягнення 59235,92 грн.

Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1- предст. (дов. від 15.08.2011р.)

від відповідача ОСОБА_2- предст. (дов. від 06.10.2011р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 59235,92грн. (20488,80грн. - основного боргу, 36879,84грн. пені, 1454,70грн. збитків від інфляції, 412,58грн. 3% річних), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за Договором підряду №10/11 від 10.11.2009р., а також витрат по сплаті державного мита 592,36 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.09.2011р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/189, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 10.10.2011р.

У судовому засіданні 10.10.2011р. представник позивача надав суду документи, які вимагалися ухвалою суду, а також уточнений розрахунок пені, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 1566,14грн. - пені, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне не виконання грошових зобовязань».

Уточнені позовні вимоги в частині суми пені, яку позивач просить суд стягнути з відповідача, прийняті судом до розгляду.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд припинити провадження у справі, за відсутності предмету спору, оскільки додаткова угода №3 до Договору підряду №10/11 від 10.11.2009р. є неукладеною. Отже, виконані позивачем роботи за Договором підряду №10/11 від 10.11.2009р є повністю оплаченими відповідачем, а обовязок оплати робіт, які виконані згідно з Актом від 29.10.2010р., ще не настав в силу ч. 2 ст. 530 ЦК України.

У судовому засіданні 10.10.2011р. судом оголошено перерву до 18.10.2011р., для надання представнику позивача можливості ознайомитись із відзивом відповідача на позовну заяву.

У судовому засіданні 18.10.2011р. представник позивача надав суду письмові заперечення проти відзиву відповідача, відповідно до яких вказує, що Додаткова угода №3 до Договору підряду №10/11 від 10.11.2009р. є укладеною між сторонами спору, відповідно, підлягає виконанню та просить суд стягнути з відповідача 20488,80грн. основного боргу, 1566,14грн. пені, 412,58грн. -3% річних, 1454,70грн. збитків від інфляції.

У судовому засіданні 18.10.2011р. судом оголошено перерву до 25.10.2011р., з метою ознайомлення із наданими позивачем запереченнями проти відзиву відповідача.

У судовому засіданні 25.10.2011р. представник позивача в усних поясненнях підтримав заявлені позовні вимоги. Представник відповідача просить суд припинити провадження у справі №20/189.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -

в с т а н о в и в :

10.11.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір підряду №10/11, відповідно до умов якого підрядник (позивач) зобовязується на свій ризик власними і залученими силами за дорученням замовника (відповідача) виконати у встановлений строк комплекс монтажних та пусконалагоджувальних робіт щодо електромереж замовника, а саме ТП № 822, ТП №9 та ТП №12, за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1а (надалі «Обєкт замовника), відповідно до технічного завдання (Додаток №1 до цього договору), вимог нормативно-правових актів, державних стандартів, норм і правил, а також умов цього договору (далі роботи), а замовник зобовязується надати підрядникові доступ до місця проведення робіт (фронт робіт), прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік робіт та матеріалів, що мають бути використані для виконання робіт міститься в кошторисній документації (Додаток №3 до договору).

Представники сторін не надали суду додатки до договору, посилаючись на відсутність останніх. При цьому, представник позивача вказав на те, що перелік робіт та матеріалів, які погоджені сторонами спору містяться у Актах приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідно до п. 3.1 договору договірна ціна предмета договору складає 2219098,80грн., у тому числі ПДВ (20%) 369849,80грн., згідно з розрахунком договірної ціни (Додаток №2 до цього договору), що є його невідємною частиною.

Як передбачено п. 3.2 договору вартість робіт, передбачена цим Договором та додатками до нього є твердою та визначається згідно кошторисної документації, що є додатками до цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору визначено строк початку робіт не пізніше 3-х робочих днів з моменту отримання авансового платежу згідно п. 4.2 договору.

Згідно з п. 2.2 договору строк завершення робіт не пізніше 90 робочих днів з моменту початку робіт з правом дострокового виконання.

Як передбачено п. 2.3 договору роботи вважаються завершеними після підписання сторонами кінцевого акту здачі-приймання робіт, що оформлюється сторонами протягом 5 робочих днів з дня завершення виконання всіх робіт за цим договором.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що відповідач перераховує позивачеві аванс для придбання матеріальних ресурсів, згідно кошторисної документації, в розмірі 1545000,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 257500,00грн., протягом 5 банківських днів з дати укладення договору.

Згідно з п. 4.3 договору замовник здійснює проміжні платежі підряднику за виконані, але не оплачені роботи на підставі проміжних актів здачі-приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ -2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Замовник повинен здійснити платіж протягом 5 банківських днів після підписання сторонами кожного проміжного акту приймання виконаних робіт.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що остаточний розрахунок між сторонами проводиться протягом 5 банківських днів з дати підписання кінцевого акту здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідачем було здійснено на користь позивача авансовий платіж у розмірі 1545000,00грн., що підтверджується випискою банку з рахунку позивача від 13.11.2009р.

Додатковими угодами №1, №2, №3 до договору підряду №10/11, які підписані сторонами спору передбачено виконання додаткових робіт, що не передбачені кошторисом до договору, але здійснюються в межах виконання комплексу монтажних та пусконалагоджувальних робіт щодо електромереж замовника, а замовник за такими додатковими угодами зобовязався прийнята та оплатити вказані роботи на умовах і в строк, що визначені даними додатковими угодами.

Відповідно до п. 1.2, 3.1 додаткових угод, роботи, що додатково виконуються підрядником, їх обсяг, вартість встановлюються сторонами в кошторисах до таких додаткових угод, що є їх невідємними частинами та невідємними частинами договору. Кошториси до таких додаткових угод є твердими та не можуть бути змінені виключно за згодою сторін та є невідємними частинами основного договору.

Сторонами спору не надано суду окремих кошторисів до додаткових угод, у яких було б визначено види робіт, їх обсяг та вартість.

На виконання умов договору позивачем були виконані підрядні роботи, що підтверджується підписаними сторонами спору Актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт. У вказаних довідках та актах міститься посилання на укладений сторонами Договір №10/11 від 10.11.2009р., а також, на додаткові угоди №1, №2, №3 до договору.

Відповідач у відзиві вказує на те, що Додаткова угода №3 від 20.09.2010р. до договору підряду є неукладеною, оскільки сторонами спору не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, а саме, не було складено кошторису, у якому було б визначено види додаткових робіт, їх обсяг та вартість.

Проте, суд вважає вказане твердження помилковим, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме, підписаної сторонами спору довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень, Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010р., у яких міститься посилання на Додаткову угоду №3 до договору підряду №10/11 від 10.11.2009р., роботи із посиланням на Додаткову угоду №3 були виконані підрядником та прийняті замовником, про що свідчить підписання вказаних документів. Таки чином, фактичним виконанням робіт підрядником та їх прийняттям замовником сторони підтвердили, що ними було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов за Додатковою угодою №3 до договору, зокрема, щодо виду додаткових робіт, їх обсягу та вартості.

Фактичні дії сторін свідчать про те, що додаткова угода №3 до договору була укладена. Визначення договору (додаткової угоди) як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди щодо всіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами (вказана позиція викладена у постанові ВСУ від 25.06.2011р. по справі №7/221-09).

При цьому суд також враховує, що окремих кошторисів сторонами спору не було підписано і до Додаткових угод №1, №2 до договору підряду №10/11 від 10.11.2009р., проте, роботи були виконані підрядником та прийняті замовником, що підтверджується підписаними сторонами Актами приймання виконаних підрядних робіт із посиланням на такі додаткові угоди. При цьому, виконані та прийняті роботи були оплачені замовником та спір щодо їх виконання, прийняття, оплати між сторонами спору відсутній.

Таким чином, позивачем на виконання умов договору та додаткових угод №1, №2, №3 до нього були виконані роботи загалом на суму 2733994,80грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін, належним чином завірені копі яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за виконані підрядні роботи загалом у розмірі 2713506,00грн., що підтверджується виписками банку з рахунку позивача, проте, виконані позивачем роботи та прийняті замовником за Актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010р. (що підписаний представниками сторін 29.10.2010р.) були оплачені відповідачем частково, а суму у розмірі 20488,80грн. у встановлений п.4.4. договору строк, відповідач не сплатив.

При цьому, відповідно до п. 4.3, 4.4 додаткової угоди №3 до договору розрахунки за виконання додаткових робіт за цією додатковою угодою здійснюються у валюті та у формі, що передбачена договором на підставі акту здачі-приймання виконаних додаткових робіт (проміжного та/або кінцевого).

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 20488,80грн. основного боргу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 20488,80грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобовязання 1566,14грн. пені, 1454,70грн. збитків від інфляції, 412,58грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 7.3 договору у випадку прострочення строків оплати платежів, вказаних в п.п. 4.3., 4.4., цього договору, відповідач зобовязується сплатити позивачеві пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день затримки.

Згідно з п. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ознайомившись із розрахунком пені, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до розрахунку позивача у розмірі 1566,14грн.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись з розрахунком 3% річних, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до розрахунку позивача у розмірі 412,58грн. 3% річних.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 1454,70грн. збитків від інфляції, проте, згідно перерахунку суду, який здійснений за допомогою програми «Калькулятори»Системи інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН»розмір збитків від інфляції за період з 06.11.2010р. по 11.08.2011р. (як визначено позивачем у позові) складає 1167,86грн.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксон» (м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, н/п №43, код ЄДРПОУ 32707586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІОН-ГРУП»(Київська обл., Васильківський р-н, с.м.т. Глеваха, вул. Вокзальна, 45, кв. 78, код ЄДРПОУ 36139689) 20488,80грн. - основного боргу, 1566,14грн. пені, 1167,86грн. збитків від інфляції, 412,58грн. 3% річних, 236,35грн. державного мита, 233,17грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя В.В. Палій