Рішення № 18984036, 23.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/37223.09.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

ДоПублічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

Простягнення 2116, 00 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники: Від позивачаОСОБА_1. (дов. №11/138 від 08.02.2011 р.) Від відповідачаОСОБА_2. (дов. №1558-1/14 від 10.05.2011р.) У судовому засіданні 23 вересня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" (далі позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (далі відповідач) збитків в сумі 2116, 00 грн., завданих відшкодуванням майнової шкоди що виникла в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.09.2011р, порушено провадження у справі №24/372 та призначено справу до розгляду на 23.09.2011р.

У судовому засіданні 23.09.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві №03-08/10758 від 22.08.2011р.

Представник відповідача проти позову заперечував, але відзиву на позовну заяву не надав.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

04.09.2009 р. закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна") та гр. ОСОБА_3 (далі - страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі - договір страхування) №06/0617793/1502/09, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “Хюндай Аццент”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

19.04.2010р. у м. Миколаїв, по вул. Крилова, 8, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля “Шевролет Авео”, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.05.2010р. по справі №3-13-2215/2010р. гр. ОСОБА_4 (страхувальника відповідача) визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Вартість матеріального збитку, завданому власнику в зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті ДТП, склала 3983, 94 грн., що встановлено звітом №81/11/09 від 09.11.2009р. про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого пошкодженням транспортного засобу “Хюндай Аццент”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).

На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника, страхового акту №1501/06/40796 від 05.05.2010р. та страхового акту № 2 №1501/06/40796 від 02.08.2010р., сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 2505, 99 грн., шляхом перерахування вказаної суми на рахунок гр. ОСОБА_3., що підтверджується платіжним дорученням №0022726 від 07.05.2010р., а сума у розмірі 120,01 грн. була сплачена через систему грошових переказів ЗАТ “КБ”ПриватБанк“ ПриватМані відповідно до платіжного доручення №041677 від 05.08.2010р. та відомості до нього №ВПТ-001502 від 02.08.2010р. копії матеріалах справи).

Позивач наполягає на стягнені з відповідача в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 2116,00 грн. обґрунтовуючи позов тим що відповідач є страховиком особи винної в ДТП.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача в межах суми 2116,00 грн. перейшло право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток. Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина гр. ОСОБА_4 встановлена постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.05.2010р. по справі №3-13-2215/2010р.

Цивільна відповідальність гр. ОСОБА_4 на момент настання страхової події була застрахована в публічному акціонерному товариству "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" за договором (у формі полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1273524.

Поліс № ВС/1273524 діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля “Шевролет Авео”, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4.

Вказаним полісом передбачено що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Відповідно до полісу ВС/1273524 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом, є гр. Орельська Наталія Миколаївна, забезпеченим транспортним засобом - автомобіль “Шевролет Авео”, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, а тому відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації гр. ОСОБА_4, автомобіля “Шевролет Авео”, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, була застрахована відповідачем.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач звернувся до відповідача з претензією (лист вих. № 15-14/303 від 26.05.2011р.), до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та вимагав відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, поданими доказами.

Враховуючи встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу понесені витрати в сумі 2116,00 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те що позов підлягає задоволенню повністю, а зазначена сума має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3; код ЄДРПОУ 16467237) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25; код ЄДРПОУ 23510137) 2 116 (дві тисячі сто шістнадцять) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.11 р.