Рішення № 18984018, 17.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/35417.10.11 За позовом Приватного підприємства «АМТТ Трейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бітіком»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 18.07.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 17 жовтня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «АМТТ Трейд»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бітіком»(відповідач) заборгованості в сумі 24790,32 грн. з них основного боргу 22213,00 грн., пені 1414,94 грн., втрат від інфляції 888,52 грн. та 3% річних 273,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором поставки товару № 19 від 17 березня 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.09.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2011р. розгляд справи у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 17.10.2011 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2011 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки товару № 19 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобовязується передати в обумовлений договором строк виготовлені або куплені ним товари Покупцю, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити товари.

Позивач зазначає, що в березні 2011 року Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 45 213,00 грн.

Позивач вказує, що Покупець частково розрахувався за товар на суму 23000,00 грн., а відтак, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором в розмірі 22213,00 грн., тобто 45213,00 грн. 23000,00 грн.

31 березня 2011 року між сторонами був складений акт звірки розрахунків з якого вбачається, що заборгованість Покупця перед Постачальником за Договором становить 22213,00 грн. (копія акту міститься в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 28.04.2011р. направив на адресу відповідача претензію № 1 про сплату боргу за Договором на суму 22213,00 грн. (копія претензії міститься в справі). Факт надсилання вимоги позивачем та отримання її відповідачем 10.05.2011р. підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні (копія повідомлення міститься в справі).

Як вбачається з матеріалів справи, на претензію позивача відповідач відреагував, та в своєму листі № 0505-2 від 10.05.2011р. визнав свою заборгованість за Договором на суму 22213,00 грн. та повідомив позивача, що погашення заборгованості планується здійснювати починаючи з 1 червня 2011 року (копія листа міститься в справі).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник зобовязується передати в обумовлений договором строк виготовлені або куплені ним товари Покупцю, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити товари.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 45 213,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі товару, видатковою накладною № АМ-0000224 від 22.03.2011р. (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи), а Покупець отримав відповідний товар, що підтверджується довіреністю на отримання товару № 2203-1 від 22.03.2011р. та підписом і відбитком печатки Отримувача на відповідній видатковій накладній та акту прийому-передачі товару (копія довіреності міститься в справі).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 2.4. Договору оплата по Договору здійснюється шляхом 50% передоплати.

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що кінцевий розрахунок по Договору проводиться після відвантаження продукції, але не пізніше 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту відвантаження товару.

З матеріалів справи вбачається, що Покупець частково розрахувався за товар на загальну суму 23000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 18.03.2011р. (копія виписки міститься в матеріалах справи).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в заяві, станом на жовтень 2011 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 22213,00 грн. (сума неоплаченого товару), з розрахунку: 45213,00 грн. 23000,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що при затримці кінцевого розрахунку згідно п. 2.5. Договору Покупець сплачує Постачальнику пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості предмету Договору.

Зважаючи на те, що поставка товару відбулася 22 березня 2011 року, а кінцевий строк розрахунку за товар у відповідності до п. 2.5. Договору спливає не пізніше 14 календарних днів з дати відвантаження товару, суд дійшов висновку, що днем початку нарахування штрафних санкцій, 3% річних та втрат від інфляції є - 15.04.2011р., тобто перший день після спливу 14 календарних днів з дня отримання товару Покупцем.

За таких обставин, суд зазначає, що частиною 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Відтак, судом було здійснено перерахунок пені, 3% річних та втрат від інфляції за заявлений до стягнення позивачем період у відповідності до встановлених чинним законодавством України вимог та індексів.

З урахуванням викладеного, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за прострочення встановлених Договором строків оплати отриманого по видатковій накладній товару в розмірі 1028,19 грн., що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

22213.0015.04.2011 - 01.08.20111097.7500 %0.042 %*1028.19

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають 3% річних в сумі 199,00 грн., що складає:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

22213.0015.04.2011 - 01.08.20111093 %199.00

та втрат від інфляції в розмірі 266,56 грн. з розрахунку:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

15.04.2011 - 01.08.201122213.001.012266.5622479.56

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 23706,75 грн. з них основного боргу 22213,00 грн., пені 1028,19 грн., втрат від інфляції 266,56 грн. та 3% річних 199,00 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 464,55 грн. (237,99 грн. державного мита та 226,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бітіком»(ідентифікаційний код: 36698188, адреса: 04080, Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21, офіс 401), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства «АМТТ Трейд»(ідентифікаційний код: 34696440, адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу 22213,00 грн. (двадцять дві тисячі двісті тринадцять гривень), пені 1028,19 грн. (одна тисяча двадцять вісім гривень 19 копійок), втрат від інфляції 266,56 грн. (двісті шістдесят шість гривень 56 копійок), 3% річних 199,00 грн. (сто девяносто девять гривень) та судові витрати в сумі 464,55 грн. (чотириста шістдесят чотири гривні 55 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 24.10.2011р.