Рішення № 18983966, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/43110.10.11 За позовомНауково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності

до1. Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2. Київської міської ради

3. Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради

4. Шевченківської районної у м. Києві ради

5. ОСОБА_1

6. ОСОБА_2

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні:

позивача:1. Міністерства юстиції України

відповідачів:2. Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна"

3. Товарної біржі "Перша універсальна біржа "Україна"

провизнання права на оренду, визнання аукціонів, договорів та пункту розпорядження недійсними, зобовязання вчинити дії

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився

від відповідача 1:Гудзь В.В.

від відповідача 2:Палій Є.В.

від відповідача 3:не з'явився

від відповідача 4:Пронь В.А.

від відповідача 5:ОСОБА_2

від відповідача 6:ОСОБА_2

від третьої особи 1:не з'явився

від третьої особи 2:не з'явився

від третьої особи 3:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності (надалі "Центр") звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської ради, яв кому просить: визнати право Центру на оренду групи приміщень з №1 по 310 групи нежилих приміщень №19 загальною площею 116,10кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, Львівська площа, 4А, та групи приміщень з №1 по №7 групи приміщень №10 загальною площею 63,50 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, Львівська площа, 4, строком на пять років кожного; визнати недійсними аукціони з продажу вказаного майна та укладені за наслідками їх проведення договори купівлі продажу; визнати незаконним пункт 1.2 розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради №40 від 17.06.2010 р.; зобовязати відповідача 1 укласти з Центром договори оренди вказаного майна терміном на пять років.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що аукціон з продажу групи приміщень з №1 по 310 групи нежилих приміщень №19 загальною площею 116,10кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, Львівська площа, 4А, та групи приміщень з №1 по №7 групи приміщень №10 загальною площею 63,50 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, Львівська площа, 4 проведено з порушенням норм чинного законодавства України, що порушує право позивача, як орендаря такого майна, у звязку з чим позивач вказує на наявність підстав для визнання такого аукціону та укладених за наслідком його проведення договорів купівлі-продажу такого майна недійсним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2011 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі: в якості відповідача 3 Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, відповідача 4 Шевченківську районну у м. Києві раду, відповідача 5 ОСОБА_1, відповідача 6 ОСОБА_2; в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні: позивача Міністерство юстиції України; відповідача: Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна", Товарну біржу "Перша універсальна біржа "Україна", розгляд справи призначено на 28.09.2011 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

В судовому засіданні представниками відповідачів 1, 5, 6 подано відзиви на позовну заяву за змістом яких в задоволенні позову просять відмовити повністю. Також, представником відповідача 6 подано заяву про застосування строків позовної давності в тексті якої вказує на пропущення позивачем встановленого ч. 2 ст. 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" місячного строку на оскарження укладених за наслідком проведення аукціону угод у звязку порушенням правил проведення такого аукціону.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2011 р. у звязку із неявкою представників відповідача 3, третіх осіб 2, 3 та невиконання сторонами вимог ухвали суду розгляд справи відкладено до 10.10.2011 р.

07.10.2011 р. через канцелярію суду представником позивача подано заяву про зміну позовних вимог, в тексті якої наведено додаткові обґрунтування позовних вимог та додатково до викладених в позовній вимог позивач просить визнати незаконним пункт 1.1 розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради №40 від 17.06.2010 р.

Представники відповідачів 1, 2, 4, 5, 6 в судове засідання з'явилися, проти позову заперечують, в його задоволенні просять відмовити повністю.

Позивач та відповідач 3, повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, в судове засідання своїх повноважних представників не направили, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Крім того, обізнаність позивача про час і місце судового засідання підтверджується підписом його представника в розписці від 28.09.2011 р.

Місцезнаходження позивача за адресою: 01021, м.Київ, вул. М.Грушевського, 28/2, н.п.№43, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом матеріалами справи та вказано в позові.

Місцезнаходження відповідача 3 за адресою: 01030, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 24, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №26077632 від 27.09.2011 р.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач та відповідач 3 повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Треті особи 1, 2, 3, повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень, своїх повноважних представників в судове засідання не направили.

Оскільки про час і місце судового засідання позивач, відповідач 3 та треті особи 1, 2, 3 були належним чином повідомлені, пояснення представника позивача щодо суті спору (позовні вимоги підтримав) були заслухані в попередньому судовому засіданні, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Суд відзначає, що спір у даній справі виник в т.ч. з правовідносин, повязаних з приватизацією майна.

За змістом ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна.

Відповідно до п. 13 рекомендації Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. №04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" з огляду на зміни і доповнення, внесені до ГПК згідно з Законом України від 15.12.2006 № 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів", зокрема до частини другої статті 1 та статті 12 цього Кодексу, справи у спорах, пов'язаних з приватизацією державного майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), та справи, що виникають з корпоративних відносин, підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, спір у даній справі підлягає розгляду в господарському суді міста Києва.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради VIII сесії V скликання від 29.09.2009р. №736 "Про приватизацію обєктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва" включено до переліку обєктів комунальної власності Шевченківського району м.Києва, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні нежитлове приміщення: площею 66 кв.м., що розташоване за адресою: Львівська площа, 4, та площею 121,1 кв.м., що розташоване за адресою: Львівська площа, 4А (надалі "спірне майно").

За змістом п.п. 1.1, 1.2 п. 1 розпорядженням Шевченківської районної у місті Києві ради №40 від 17.06.2010 р. "Про передачу в орендне користування нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва" вирішено передати Центру в орендне користування до 16.06.2011 р. шляхом укладення договорів оренди нежитлові приміщення, а саме: підвальне приміщення площею 121,1 кв.м., розташоване за адресою: Львівська площа, 4А (п. 1.1); приміщення першого поверху площею 60,0 кв.м., розташоване за адресою: Львівська площа, 4 (п. 1.2).

На підставі вказаного розпорядження 12.07.2010 р. між Центром та Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради було укладено договори нежилих приміщень територіальної громади міста Києва №569/3 (надалі "Договір оренди 1") та №570/3 (надалі "Договір оренди 2") (надалі разом "Договори оренди"), відповідно до умов яких останній передав, а Центр прийняв в строкове платне користування спірне майно.

Відповідно до п. 8.2 вказаних договорів строк дії договорів встановлений з 12.07.2010 р. по 16.06.2011 р.

14.09.2010 р. в газеті "Точка" від 14.09.2010 р. було опубліковано інформацію про продаж на аукціоні нерухомого майна, що належить територіальній громаді Шевченківського району міста Києва, зокрема: "лот №4: нежилі приміщень з №1 по №7 (групи приміщень №10) загальною площею 63,50 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, Львівська площа, 4 (літ. А), початкова вартість лота без урахування ПДВ становить 263 900,00 грн. На дане приміщення є діючий договір оренди до 16.06.2011 р."; "лот №5: нежилі приміщень з №1 по №10 (групи приміщень №19) загальною площею 116,10кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, Львівська площа, 4А (літ. А), початкова вартість лота без врахування ПДВ становить 475670,00грн. На дане приміщення є діючий договір оренди до 16.06.2011 р.". Також, повідомлено, що аукціон буде проведено 14.10.2010 р. о 11:00 в приміщенні Товарної біржі "Перша універсальна біржа "Україна" за адресою: м. Київ, Брест-Литовське шосе, 8а.

У відповідності до протоколів про хід аукціону №10/10-14/03 та №10/10-14/04 від 14.10.2010 р. переможцем по лоту №4 (нежилі приміщень з №1 по №7 (групи приміщень №10) загальною площею 63,50 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, Львівська площа, 4 (літ. А)) визнано ОСОБА_2, а по лоту №5 (нежилі приміщень з №1 по №10 (групи приміщень №19) загальною площею 116,10кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, Львівська площа, 4А (літ. А)) ОСОБА_1.

За наслідками проведення вказаного аукціону 20.10.2010р. між відповідачем 3 та відповідачем 6 було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення на аукціоні, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №1410 (надалі "Договір купівлі-продажу 1"), та між відповідачем 3 та відповідачем 5 було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення на аукціоні, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №1412 (надалі "Договір купівлі-продажу 2").

На підставі Договору купівлі-продажу 1 відповідач 3 передав у власність, а відповідач 6 прийняв у власність нежилі приміщень з №1 по №7 (групи приміщень №10) загальною площею 63,50 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, Львівська площа, 4 (літ. А)., що підтверджується актом прийому-передачі від 25.10.2010 р.

На підставі Договору купівлі-продажу 2 відповідач 3 передав у власність, а відповідач 5 прийняв у власність нежилі приміщень з №1 по №10 (групи приміщень №19) загальною площею 116,10кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, Львівська площа, 4А (літ. А), що підтверджується актом прийому-передачі від 25.10.2010 р.

25.11.2010 р. між відповідачами 5, 6 та Центром було укладено додаткові договори до Договору оренди 1 та Договору оренди 2 відповідно, яким внесено зміни до Договорів оренди, зокрема, в частині зміни назви та реквізитів орендодавця.

Спір у справі виник у звязку із оспоренням позивачем законності приватизації спірного майна шляхом його продажу на аукціоні та наявністю у позивача права оренди спірного майна строком на пять років.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для їх розгляду, господарський суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

По-перше, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріали справи не містять, позивачем не доведено, а судом не встановлено того, що аукціон з продажу спірного майна проведено з порушенням вимог чинного законодавства України (в т.ч. положень ст.ст. 7, 8, 9, 15, 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", на порушення яких вказує позивач в позовній заяві), а відтак і відсутні підстави вважати Договори купівлі-продажу, укладені за наслідком проведення такого аукціону, недійсними.

По-друге, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди. Сторони можуть встановити в договорі оренди, що в разі відчуження власником об'єкта договір оренди припиняється.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. В разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Тобто, зміна власника орендованого майна не має своїм наслідком виникнення у орендаря нових прав та обовязків щодо такого майна та не впливає на чинність відповідного договору оренди, а змінює лише сторону (орендодавця) такого договору.

Відтак, після проведення спірного аукціону та укладення Договорів купівлі-продажу позивач залишився орендарем спірного майна згідно умов Договорів оренди, що знайшло своє відображення в укладених між позивачем та відповідачами 5, 6 додаткових договорів до Договору оренди 1 та Договору оренди 2, якими змінено назву та реквізити орендодавця.

Посилання позивача на порушення його права як орендаря спірного майна на викуп такого майна судом відхиляється, оскільки з огляду на приписи ст. 5 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.12.2004 р. №984-р "Про утворення Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності" Центр, як особа, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету, не може бути покупцем об'єктів малої приватизації (в т.ч. спірного майна).

Таким чином, наведені в позові обставини не дають підстав вважати наявним порушеного права чи інтересу позивача як орендаря спірного майна.

По-третє, згідно із ст. 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" аукціон, конкурс може бути припинено і об'єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації у випадках, коли: не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої статтею 15 цього Закону, та терміну її опублікування; об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства; покупець не визнається як такий згідно з законодавством про приватизацію; істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом. Зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі. Заява про визнання угод недійсними подається будь-ким з учасників аукціону, конкурсу або органом приватизації у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу.

Тобто, право на звернення до суду у разі недотримання законодавства під час проведення приватизації майна шляхом його продажу на аукціоні належить саме учаснику такого аукціону або органу приватизації.

Доказів того, що позивач є таким органом приватизації чи був учасником спірного аукціону матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

З огляду на викладене, враховуючи встановлення судом відсутності у Центру права на участь у спірному аукціоні та відсутності порушення його прав, як орендаря спірного майна, відсутні підстави для висновку щодо порушення суб'єктивного цивільного права позивача, яке потребує правового захисту.

За таких обставин, в задоволенні позову в частині визнання недійсним аукціону з продажу спірного майна та Договорів купівлі-продажу необхідно відмовити.

Стосовно вимог позивача про визнання його права на оренду спірного майна строком на пять років та визнання незаконними п.п. 1.1, 1.2 розпорядження Шевченківської районної у місті Києві ради №40 від 17.06.2010 р. в частині визначення строків оренди спірного майна суд відзначає наступне.

Підставою визнання незаконними вказаних пунктів розпорядження Шевченківської районної у місті Києві ради позивач вказує на укладення Договорів оренди строком на один рік, а не на пять, як встановлено ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

За змістом ст.ст. 626-628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд відзначає, що позивачем та відповідачем 3 на підставі ст.ст. 6, 626 Цивільного кодексу України було укладено Договори оренди строком: з 12.07.2010 р. по 16.06.2011 р., а будь-яких заперечень протягом вказаного строку позивачем не заявлялося.

З наведеного вбачається наявність волі Центру на укладення Договорів на вказаний строк, та як наслідок відсутність права оренди спірного майна на пять років.

За таких обставин, правові підстави для визнання за Центром права оренди на спірне майно строком на пять років та визнання недійсними 1.1, 1.2 розпорядження Шевченківської районної у місті Києві ради №40 від 17.06.2010 р. в частині визначення строків оренди спірного майна у суду відсутні, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Також, позивачем заявлено вимогу про зобовязання відповідача 1 укласти з Центром договори оренди на спірне майно строком на пять років.

У відповідності до ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Із матеріалів справи вбачається, що Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на момент звернення з позовом до суду не є власником спірного майна, доказів уповноваження вказаної особи на укладання договорів оренди спірного майна сторонами не надано, а тому зобовязання відповідача 1, який не є власником спірного майна, на укладення договору оренди такого майна є неможливим.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог з викладених у позові Центру правових підстав необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 17.10.2011 р.