Рішення № 18983945, 19.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/32719.10.11 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Індіго” ДоВідкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”

Провідшкодування шкоди (заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди порядку регресу), 9001,73 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1, пред. за дов №16 від 25.01.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_2, пред. за дов № 08-03-28/512-11

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Індіго” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” про відшкодування шкоди (заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди порядку регресу), 9001,73 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2011 р. порушено провадження у справі № 58/327, розгляд справи призначено на 09.09.2011 р.

08.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Розпорядженням від 09.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у звязку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/327 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011 року справу 58/327 суддею Шаптала Є.Ю. прийнято до провадження розгляд справи призначено на 19.10.2011 року.

Розпорядженням від 14.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва, Джарти В.В. у звязку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків справу 58/327 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

08.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.10.2011 року.

У судове засідання 19.10.2011 року зявився представникі сторін.

Представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Представник позивача надав усні пояснення щодо помилки в тексті позовної заяви щодо дати дорожньо-транспортної пригоди.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 19.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду відділу УДАІ ГУ МВС в Донецькій області, на вул. Полоцькій у м. Донецьку, 06.10.2009 р. сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля Mitsubishi Landcer, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 (власник ОСОБА_4) та автомобіля Zaz-Daewoo, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6 (власник ОСОБА_5), внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Mitsubishi Landcer, державний номер НОМЕР_1.

Автомобіль Mitsubishi Landcer, державний номер НОМЕР_1, застрахований у Товаристві з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Індіго” договором страхування від 06.03.2008 р. № 20606204-08.

Відповідно до умов договору страхування від 06.03.2008 р. № 20606204-08, страхового акту № 11320/206/202 від 01.04.2010 р. розмір страхового відшкодування склав 9 001,73 грн.

Позивачем складено страховий акт № 11320/206/202 від 01.04.2010 р. з якого слідує, що Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Індіго” вирішено виплатити страхове відшкодування в сумі 9 001,73 грн. ОСОБА_4, яка є власником застрахованого позивачем автомобіля.

Позивач, керуючись умовами договору від 06.03.2008 р. № 20606204-08, страхового акту № 11320/206/202 від 01.04.2010 р. здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 8 851,73 грн. ТОВ «Ніко-Донецьк»(копія платіжного доручення від 26.04.2010 р. № 10256 в матеріалах справи).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування”страхування - це вид цивільно-правових відносин відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи слідує, що механічні пошкодження автомобіль Mitsubishi Landcer, державний номер НОМЕР_1, отримав внаслідок зіткнення з автомобілем Zaz-Daewoo, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6

Постановою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 02 листопада 2009 року № 3-2801/09 ОСОБА_6 Визнано винним у вчиненні ДТП, що сталася 06.10.2009 р., з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. в доход держави.

Наявний в матеріалах справи страховий поліс № ВС/4377267 (тип договору-1) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів підтверджує зобов'язальні відносини між ОСОБА_5 власником автомобіля Zaz-Daewoo, державний номер НОМЕР_2 та Відкритим акціонерним товариством “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”.

У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

До позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 06.10.2009 р.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору на адресу Відповідача направлялася регресна вимога про відшкодування шкоди (вих. №14/2-020211/12 від 02.02.2011 р.)

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно відзиву на позовну заяву, відповідач проти позову частково заперечив зазначаючи, що вартість відновлювального ремонту застрахованого позивачем автомобіля становить 6 932,44 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до висновку авто товарознавчого дослідження № 140/10 вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Landcer, державний номер НОМЕР_1 складає 6 932,44 грн.

Отже, виходячи з вищезазначеного підлягають задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню 6 932,44 грн. страхового відшкодування.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Індіго” (01011, м. Київ, Печерський район, вул. Немировича-Данченка, буд. 1, ідентифікаційний код 33831166) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 6932 (шість тисяч триста девятсот тридцять дві) грн. 44 коп. боргу, 78 (сімдесят вісім) грн. 55 коп. витрат по сплаті державного мита та 181 (сто вісімдесят одну) грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено 24.10.2011 року.