Рішення № 18983930, 19.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/31319.10.11 За позовомПриватного акціонерного товариства “Страхова компанія „Альфа страхування”

ДоЗакритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Український страховий стандарт”

Провідшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), 4090,00 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1., пред. за дов. №119 від 14.02.2011 р.

Від відповідача не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія „Альфа страхування” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Український страховий стандарт” про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), 4090,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2011 р. порушено провадження у справі № 58/313, розгляд справи призначено на 07.09.2011 р.

Розпорядженням від 07.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у звязку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/313 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2011 року справу 58/313 суддею Шаптала Є.Ю. прийнято до провадження розгляд справи призначено на 19.10.2011 року.

Розпорядженням від 14.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва, Джарти В.В. у звязку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків справу 58/313 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.10.2011 року.

У судове засідання 19.10.2011 року зявився представник позивача.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 19.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду відділу ВДАІ м. Кременчуг, на вул. Квартал 278 у м. Кременчузі, 01.01.2011 р. сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля Джилі, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль ВАЗ, державний номер НОМЕР_1.

Автомобіль ВАЗ, державний номер НОМЕР_1, застрахований у Приватному акціонерному товаристві “Страхова компанія “Альфа страхування” договором страхування від 15.06.2010 р. № 046.0235336.60.

Відповідно до умов договору страхування від 15.06.2010 р. № 046.0235336.60, страхового акту № 4426.206.10.01.01 від 09.03.2011 р. розмір страхового відшкодування склав 4 600,00 грн.

Позивачем складено страховий акт № 4426.206.10.01.01 від 09.03.2011 р. з якого слідує, що Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Альфа страхування” вирішено виплатити страхове відшкодування в сумі 4 600,00 грн. ОСОБА_2

Позивач, керуючись умовами договору від 15.06.2010 р. № 046.0235336.60, страхового акту № 4426.206.10.01.01 від 09.03.2011 р. здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 4 600,00 грн. ОСОБА_2 (копія платіжного доручення № 1149 в матеріалах справи).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування”страхування - це вид цивільно-правових відносин відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи слідує, що механічні пошкодження автомобіль ВАЗ, державний номер НОМЕР_1, отримав внаслідок зіткнення з автомобілем Джилі, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчуг від 25.01.2011 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП, що сталася 01.01.2011 р., з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. в доход держави.

Наявний в матеріалах справи страховий поліс № ВЕ/7998845 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів підтверджує зобов'язальні відносини між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Український страховий стандарт” .

Таким чином, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 01.01.2011 р.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до полісу № ВЕ/7998845 розмір франшизи складає 510,00 грн.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору на адресу Відповідача направлялася регресна вимога №4097 про відшкодування шкоди .

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач регресну вимогу позивача не задовольнив, кошти не перерахував, також відповідач належними та допустимими доказами позовних вимог не оспорив, відзиву на позовну заяву не надав, участь у судових засіданнях не приймав.

Отже, виходячи з вищезазначеного, з відповідача підлягає стягненню 4 090,00 грн. (4 600,00 510,00) страхового відшкодування.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Український страховий стандарт” (04073, м. Київ, Оболонський р-н, пров. Балтійський, буд.20, ідентифікаційний код 22229921) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, буд.4/6, ідентифікаційний код 30968986) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 4090, 00 грн. (чотири тисячі девяносто гривень 00 коп.) боргу, 102, 00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено 24.10.2011 року.