Рішення № 18983911, 19.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/29519.10.11 За позовомПриватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа страхування”

ДоПублічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-Авто”

Простягнення страхового відшкодування, шкоди в порядку регресу у розмірі 5148 грн. 17 коп.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1, пред за дов. №119 від 14.02.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_2, пред. за дов №1736-1/14

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Альфа страхування” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” про стягнення страхового відшкодування, шкоди в порядку регресу у розмірі 5148 грн. 17 коп.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2011 р. порушено провадження у справі № 58/295, розгляд справи призначено на 07.09.2011 р.

Розпорядженням від 07.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у звязку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/295 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2011 року справу 58/295 суддею Шаптала Є.Ю. прийнято до провадження розгляд справи призначено на 19.10.2011 року.

Розпорядженням від 14.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва, Джарти В.В. у звязку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків справу 58/295 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.10.2011 року.

У судове засідання 19.10.2011 року зявились представникі сторін

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги визнав частково.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 19.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду відділу ВДАІ м. Києва, на перехресті вул. Горького вул. Ковпака у м. Києві, 08.12.2010 р. сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля Хюндай, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля Деу, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Деу, державний номер НОМЕР_1.

Автомобіль Деу, державний номер НОМЕР_1, застрахований у Приватному акціонерному товаристві “Страхова компанія “Альфа страхування” договором страхування від 20.04.2010 р. № 0046.0050354.111.

Відповідно до умов договору страхування від 20.04.2010 р. № 0046.0050354.111, страхового акту № 4093.206.10.01.01 від 26.01.2011 р. розмір страхового відшкодування склав 5 148,17 грн.

Позивачем складено страховий акт № 4093.206.10.01.01 від 26.01.2011 р. з якого слідує, що Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Альфа страхування” вирішено виплатити страхове відшкодування в сумі 5 148,17 грн. ОСОБА_3

Позивач, керуючись умовами договору від 20.04.2010 р. № 0046.0050354.111, страхового акту № 4093.206.10.01.01 від 26.01.2011 р. здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 5 148,17 грн. ОСОБА_3 (копія платіжного доручення № 1495 в матеріалах справи).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування”страхування - це вид цивільно-правових відносин відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи слідує, що механічні пошкодження автомобіль Деу, державний номер НОМЕР_1, отримав внаслідок зіткнення з автомобілем Хюндай, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.02.2010 року № 3-14094/10 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні ДТП, що сталася 08.12.2010 р., з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. в доход держави.

Наявний в матеріалах справи страховий поліс № ВС/1192499 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів підтверджує зобов'язальні відносини між ОСОБА_5 (власником застрахованого відповідачем автомобілем) та Публічним акціонерним товариством “Українська страхова компанія “Гарант-Авто”.

Таким чином, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 08.12.2010 р.

Проте, відповідач проти позову частково заперечив зазначаючи, що стягненню підлягає страхове відшкодування за вирахуванням розміру франшизи.

Відповідно до полісу № ВС/1192499 розмір франшизи складає 510,00 грн.

Отже, виходячи з вищезазначеного, з відповідача підлягає стягненню 4 638,17 грн. (5 148,17 510,00) страхового відшкодування.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32,33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” (01042, м. Київ, Печерський р-н, пров. Новопечерський, буд. 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа страхування” (01025, м. Київ, вул. Десятинна, будинок 4/6; ідентифікаційний код 30968986) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 4638(чотири тисячі шістсот тридцять вісім) грн. 17 коп боргу, 91 (девяносто одну) грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита та 212 (двісті дванадцять) грн. 62 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено 24.10.2011 року