Рішення № 18983734, 03.11.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" листопада 2011 р.Справа № 6/5007/120/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. - довіреність від 02.11.2011р. за вих. №28;

від відповідача Гресько Г.С. - сільський голова.

Розглянув справу за позовом Приватного підприємства Будпослуги №1 (м.Олевськ Житомирська область)

до Зубковицької сільської ради Олевського району Житомирської області (с.Зубковичі Олевський район Житомирська область)

про стягнення 17711,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 17711,00грн. боргу за неналежне виконання договору підряду №42 від 17.11.2010р. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в засіданні суду позов визнав, письмового відзиву на позовну заяву не надав. Існування заборгованості пояснив тим, що в порушення закону держадміністрація та фінуправління кошти направили на виплату заробітної плати працівникам дитячого садочку та апарату управління.

Відповідно до ч.5 ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Враховуючи, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.2010 року між Зубковицькою сільською радою (Замовник/відповідач) та Приватним підприємством "Будпослуги №1" (Підрядник/позивач) було укладено договір №42 (а.с.9-10), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати за оплату згідно з кошторисною документацією, затвердженої Зубковицькою сільською радою, будівельними нормами, правилами та умовами даного договору комплекс робіт по поточному ремонту теплопостачання в адміністративному приміщенні сільської ради с.Зубковичі (п.1.1. договору).

Вартість по цьому договору розрахована згідно з Правилами визначення вартості ремонту ДБН 1.1.-1-2000 та розрахунків договірної ціни і є динамічною (п.2.1 договору).

Загальна сума цього договору складає 17711,00грн. (п.2.3 договору).

Згідно п.5.1 договору розрахунки проводяться між сторонами кожний місяць протягом 5-ти робочих днів з дня підписання акту прийому виконаних робіт по формі КБ-2 та довідки про вартість виконаних підрядних робіт по формі КБ-3 з усіма необхідними підтверджувальними документами згідно з кошторисною документацією, договору, ДБН.

Позивач свої зобов'язання за договором від 17.11.2010р. виконав в повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року форми КБ-3 та актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010року форми КБ-2 (а.с.11-13).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань виникла заборгованість перед позивачем станом на 22.09.2011р. в сумі 17711,00грн., що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ГПК України).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, позов визнав, доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 17711,00грн. відповідають приписам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Зубковицької сільської ради Олевського району Житомирської області (11043, Житомирська область, Олевський район, с.Зубковичі, вул.Житомирська, 47-а, код 04343553)

- на користь Приватного підприємства "Будпослуги №1" (11001, Житомирська область, м.Олевськ, вул.Промислова, 27, код 33367387) - 17711,00 грн. боргу, а також 177,11грн. сплаченого державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Приватному підприємству "Будпослуги №1" (11001, Житомирська область, м.Олевськ, вул.Промислова, 27, код 33367387) з Державного бюджету України 58,89грн. зайво сплаченого державного мита.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено 07 листопада 2011 року.

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

2,3 - сторонам

<Текст >