Рішення № 189760, 18.10.2006, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "18" жовтня 2006 р. по справі № 01/139-38

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньагрокем», с.Струмівка, Луцького району

до товариства з обмеженою відповідальністю «Неофіт-Агро», м.Луцьк

про стягнення 35 342,77 грн.

Суддя Якушева І.О.

Представники:

від позивача: Горковчук В.Я. – директор ТзОВ «Волиньагрокем»,

від відповідача: Грибков М.С. (довіреність в матеріалах справи)

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 35 342,77 грн., з них: 34 000 грн. заборгованості за поставлені на підставі договору купівлі-продажу № 41 від 26.04.2006р. мінеральні добрива, 888,66 грн. пені за прострочку платежу за період з 01.07.2006р. по 22.08.2006р., 148,11 грн. процентів річних за цей же період, 306 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з 01.07.2006р. по 31.07.2006р.

Представник позивача в судовому засіданні від позову в частині стягнення 888,66 грн. пені, 148,11 грн. процентів річних, 306 грн. збитків, завданих інфляцією, відмовився, оскільки позивач сплатив суму основного боргу, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 11.10.2006р.

Оскільки відмова позивача від позову не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів відповідача, відмову судом прийнято, наслідки її відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України роз’яснено.

Відповідач у відзиві, представник відповідача в судовому засіданні позов визнав і пояснив, що 09.10.2006р. ТзОВ «Неофіт-Агро» відпустило в рахунок суми основного боргу цукор в кількості 11,3 т на загальну суму 33 900 грн., що підтверджується накладною № 67 від 09.10.2006р. Залишок заборгованості товариства перед ТзОВ «Волиньагрокем» складає 100 грн. Дану суму за домовленістю сторін ТзОВ «Неофіт-Агро» буде погашено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

встановив:

26.04.2006р. між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу № 41, згідно з п.1.1 якого продавець - ТзОВ «Волиньагрокем» зобов'язався передати відповідачу мінеральні добрива на загальну суму 54 000 грн., а покупець – ТзОВ «Неофіт-Агро» прийняти товар та оплатити на умовах даного договору.

Пунктом 2.2. договору № 41 від 26.04.2006р. передбачено відстрочку в оплаті грошовими коштами за наданий товар до 01.07.2006р.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товару на загальну суму 54 000 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-387 від 26.04.2006р.

Відповідач отриманий товар оплатив частково: на суму 20 000 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача від 09.08.2006р.

17.08.2006р. позивач звертався до відповідача з вимогою про оплату шляхом надіслання претензії № 024 від 17.08.2006р., проте відповіді не отримав.

Після звернення ТзОВ «Волиньагрокем» до господарського суду відповідач поставив позивачу в рахунок заборгованості цукор в кількості 11,3 т на загальну суму 33 900 грн., що підтверджується накладною № 67 від 09.10.2006р., довіреністю ЯМС № 770531 від 09.10.2006р.

Залишок заборгованості на момент розгляду справи складає 100 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 11.10.2006р.

Враховуючи наведене, провадження у справі про стягнення 33 900 грн. на підставі п.11 ст.80 ГПК України слід припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не оплатив товару у повному обсязі, позовна вимога про стягнення з нього 100 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Так як від позову в частині стягнення 888,66 грн. пені, 148,11 грн. процентів річних, 306 грн. збитків, завданих інфляцією, позивач відмовився, провадження у справі про стягнення цієї суми на підставі п.4 ст.80 ГПК України підлягає припиненню.

Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України необхідно відшкодувати за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 526, 599, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, п.п.11, 4 ст.80, ст.ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Неофіт-Агро» (м.Луцьк, вул.Л.Українки, 46, код ЄДРПОУ 30584665) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньагрокем» (Луцький район, с.Струмівка, код ЄДРПОУ 30584665) 100 грн. заборгованості, 340 грн. 80 коп. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 113 грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі про стягнення 33 900 грн. заборгованості, 888 грн. 66 коп. пені, 148 грн. 11 коп. процентів річних, 306 грн. збитків, завданих інфляцією, припинити.

Суддя Якушева І. О.