Рішення № 18975111, 06.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.11 Справа № 5015/4593/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Лаура”, м. Львів до Акціонерного товариства “Гаттіноні” (Gattinoni S.p.A), м. Рівоторто, Італія про стягнення 152193,47 євро.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Лаура”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Акціонерного товариства “Гаттіноні” (Gattinoni S.p.A), м. Рівоторто, Італія про стягнення 152193,47 євро.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 11.08.2011 р. призначив розгляд справи на 13.09.2011 р. Розгляд справи відкладався на 26.09.2011 р., 06.10.2011р. з підстав, зазначених в ухвалах суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між ним та відповідачем було укладено контракт, на виконання умов якого позивач виконав роботи щодо виготовлення продукції з давальницької сировини на загальну суму 155258,18 євро. Однак, відповідач свої зобовязання щодо оплати вартості робіт виконав частково. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає 152193,47 євро боргу.

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 11.08.2011 р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

2 вересня 2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено контракт №01-50/08.

За цим контрактом виконавець (позивач) надає послуги по пошиттю жіночого, чоловічого і дитячого в асортименті з давальницької сировини замовника (відповідача), за його взірцями і технологіями, потужностями виконавця на його виробничому підприємстві, а замовник зобовязується оплатити надані послуги.

На виконання умов вищевказаного контракту, позивач надав відповідачу послуги з пошиття одягу на загальну суму 155258,18 євро, що підтверджується фактурами-проформами №12 від 28.02.2011 р. (до ВМД №005286 від 01.03.2011 р.), №14 від 11.03.2011 р. (до ВМД №006293 від 12.03.2011 р.), №16 від 23.03.2011 р. (до ВМД №006410 від 23.03.2011 р.), №18 від 04.04.2011 р. (до ВМД №007278 від 05.04.2011 р.), №19 від 14.04.2011 р. (до ВМД №008040 від 15.04.2011 р.), №21 від 27.04.2011 р. (до ВМД №008795 від 28.04.2011 р.), №23 від 06.05.2011 р. (до ВМД №009402 від 10.05.2011 р.).

Пунктом 4 розділу 1 ст. 3 контракту №01-50/08 від 02.09.2008 р. передбачено, що оплата за виконані послуги, вказані в замовленні, проводиться у формі передоплати або на основі фактури, виставленої виконавцем відповідно до додатку до контракту з переліком готових виробів та вартістю послуг підписаного обома сторонами, на протязі 14 днів від дати одержання або передачі готових виробів, але не пізніше 90 днів з моменту оформлення вантажно-митної декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень позивача, відповідач свої зобовязання перед позивачем щодо оплати вартості послуг виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 152193,47 євро.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 123 ГПК України, іноземні субєкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обовязки, що і субєкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 124 ГПК України встановлено, що підсудність справ за участю іноземних субєктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 1 розділу 3 ст. 4 контракту №01-50/08 від 02.09.2008 р. (в редакції, викладеній контрактом №01/09 від 15.01.2009 р. про внесення змін до контракту №01-50/08 від 02.09.2008 р.) встановлено, що всі спірні питання, що виникають з реалізації даного контракту будуть вирішуватися господарським судом за місцезнаходженням виконавця згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України “Про міжнародне приватне право”, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Доказів наявності підстав, передбачених ст. 77 Закону “Про міжнародне приватне право”, при яких господарський суд Львівської області не може приймати до свого провадження і розглядати справу, суду не подано, під час розгляду справи судом не встановлено.

Згідно ст. 7 Закону України “Про міжнародне приватне право”, при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

В силу ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 840 ЦК України передбачено, що робота може виконуватися частково або в повному обсязі з матеріалу замовника.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 152193,47 євро боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 7, 32, 44 Закону України “Про міжнародне приватне право”, ст.ст. 11, 16, 509, 526, 530, 599, 611, 612, 615, 625, 626, 651 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116, 123, 124 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Акціонерного товариства “Гаттіноні” (Gattinoni S.p.A), Італія, Ассізі (Перуджа), вул. Санта Марія делла Спіна, 25, Рівоторто ( Via S. Maria della Spina, 25, 06081 Rivotorto d(PG), Italia), реєстраційний номер: РG-244935, податковий код: 02841760545 (Partita IVA 02841760545), Національний банк праці Бастія, Умбрія, (РG), ІВАN ІТ 04 J 01005 38270 000000000177 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лаура”, м. Львів, вул. Садова, 2А/12 (ідентифікаційний код 25234213) 152193,47 євро боргу, 1521,93 євро державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.