Рішення № 18975087, 25.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.11 Справа№ 5015/5206/11

Суддя О.Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Яричів”, с. Старий Яричів.

До відповідача:Унітарного приватного торгово-виробничого підприємства «Ледяная страна плюс»,м.Могильов, Республіка Білорусія.

Про стягнення 14826,05дол. США боргу, та 1120,70 дол. США пені.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність у справі);

Від відповідача : не зявився.

Стороні розяснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме її процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Яричів” до відповідача: Унітарного приватного торгово-виробничого підприємства «Ледяная страна плюс»про стягнення 14826,05дол. США боргу, та 3854,77 дол. США пені.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 12.09.2011 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 28.09.2011року.

В судове засідання 28.09.11р. зявилася представник позивача, надала пояснення по суті спору, вимоги попередньої ухвали суду від 12.09.2011 року виконала. 28.09.2011 року в канцелярію суду від позивача надійшло клопотання (вх.№22155/11 від 28.09.2011 року) про доручення до матеріалів справи документів, які вимагались ухвалою суду.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив, вимог ухвали суду від 12.09.11р. не виконав.

Розгляд справи було відкладено на 11.10.11р.

В судове засідання 11.10.11р. зявилася представник позивача, просила позовні вимоги задоволити з мотивів, викладених в позовній заяві, матеріалах справи та наданих в судовому засіданні поясненнях, проте заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості зробити обґрунтований розрахунок пені в межах шестимісячного строку та в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду від 12.09.2011 р. та від 28.09.2011 р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Розгляд справи було відкладено на 25.10.11р.

В судове засідання 25.10.11р. зявилася представник позивача, подала клопотання про уточнення розрахунку позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 14826,05 дол. США, та пеню в сумі 1120,70 дол. США.

Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, вимог попередніх ухвал суду не виконав,хоча належним чином про дату,час та місце розгляду справи повідомлявся.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

17.01.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Яричів»(продавець) та Унітарним приватним торгово-виробничим підприємством «Ледяная страна плюс»(покупець) було укладено договір міжнародної поставки №01-17/01, за умовами якого продавець зобовязався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукти харчування згідно специфікацій, які є невідємною частиною договору.

Унітарне приватне торгово-виробниче підприємство „Льодова країна плюс” є резидентом Республіки Білорусія.

На виконання умов договору, позивач згідно рахунку фактури №3 від 30.03.11р. (а.с.11). поставив відповідачу продукцію на загальну суму 14826,05 дол. США. Митне оформлення поставленої продукції було здійснене 08.04.11р.згідно відмітки на Вантажно-митній декларації №209000010/2011/008434(а.с.12-14) та на міжнародній товаро-транспортній накладній (CMR)№030465 (а.с.15).

Відповідно до п. 3.2 договору, валютою договору є долар США.

Згідно умов договору, оплата товару покупцем здійснюється не пізніше 21 календарного дня з моменту митного оформлення покупцем товару для імпорту на територію Республіки Білорусія, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Однак, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобовязання та не оплатив продукцію отриману від позивача згідно рахунку фактури №3 від 30.03.11р. Станом на дату подання позову до суду заборгованість не погашена та становить 14826,05 дол. США.

За неналежне виконання умов договору, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки за період з 30.04.11р. по 24.10.11р. в сумі 1120,70 дол. США.

Спір розглядається в межах уточнених позовних вимог.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

Відповідно до п. 8.3 договору, сторони погодили, що усі спори, які можуть виникнути щодо виконання даного договору мають розглядатися в суді за місцем знаходження продавця.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право», зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином.

Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Статтею 44 даного закону передбачено, що у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є продавець - за договором купівлі-продажу.

З наведеного випливає, що правовідносини сторін, які виникають на підставі договору міжнародної поставки від 17.01.11р. №01-17/01 регулюються чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Яричів»(продавець) та Унітарним приватним торгово-виробничим підприємством «Ледяная страна плюс» (покупець) було укладено договір міжнародної поставки №01-17/01, за умовами якого продавець зобовязався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукти харчування згідно специфікацій, які є невідємною частиною договору.

На виконання умов договору, позивач згідно рахунку фактури №3 від 30.03.11р. (а.с.11). поставив відповідачу продукцію на загальну суму 14826,05 дол. США. Митне оформлення поставленої продукції було здійснене 08.04.11р.згідно відмітки на Вантажно-митній декларації №209000010/2011/008434(а.с.12-14) та на міжнародній товаро - транспортній накладній (CMR)№030465 (а.с.15).

Відповідно до п. 3.2 договору, валютою договору є долар США.

Згідно умов договору, оплата товару покупцем здійснюється не пізніше 21 календарного дня з моменту митного оформлення покупцем товару для імпорту на територію Республіки Білорусія, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Однак, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобовязання та не оплатив продукцію отриману від позивача згідно рахунку фактури №3 від 30.03.11р. Станом на дату подання позову до суду заборгованість не погашена та становить 14826,05 дол. США.

Віджповідно до п. 6.4 договору, покупець несе відповідальність у разі прострочення ним строків оплати товару, у вигляді пені 0,2% від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Позивач скористався своїм правом, посилаючись на Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за період з 30.04.11р. по 24.10.11р. в сумі 1120,70 дол. США.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі в сумі 15946,75 дол. США (з яких: 14826,05 дол.США- основний борг, 1120,70 дол. США- пеня).

Судові витрати суд покладає на винну сторону відповідача в сумі 159,47 дол. США державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись Законом України «Про міжнародне приватне право», ст.ст. 526, 549, 551, 712 ЦК України, 193 ГК України, ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Унітарного приватного торгово-виробничого підприємства «Ледяная страна плюс»( 212015, Республіка Білорусія, вул. Будівельників,8а,код ДКПО: 29168588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яричів»(80463, Львівська область, Камянка-Бузький район, с.Старий Яричів, вул.Заводська,1, код ЄДРПОУ 34928161) 14826,05 дол.США- основного боргу, 1120,70 дол. США- пені, 159,47 дол. США державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України до Львівського апеляційного господарського суду .

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.10.2011р.

Суддя Запотічняк О.Д.