Рішення № 18975014, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/31910.10.11 За позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_2

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтех Київ»

простягнення 61987,66 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № б/н від 12.01.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтех Київ»про стягнення 48000,00 грн. основної заборгованості, та 7441,28 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено Договору купівлі продажу № 15/04-10 від 27.04.2010 року, на виконання якого позивач сплатив відповідачу аванс, однак відповідач в порушення умов даного Договору в повному обсязі товар не поставив, залишок коштів в сумі 48000,00 грн. не повернув, у звязку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення сплачених за поставлений товар коштів.

Ухвалою від 12.08.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 09.09.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 09.09.2011 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання 09.09.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 09.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 10.10.2011 року.

В судовому засіданні 10.10.2011 року представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 48000,00 грн. коштів та 13379,60 грн. пені.

Представник відповідача в судове засідання 10.10.2011 року не зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.10.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2010 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (далі покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецтех Київ»(далі продавець, відповідач) був укладений договір купівлі продажу № 15/04-10 (далі Договір), пунктом 1 якого сторони узгодили, що продавець зобовязується передати покупцю трактор МТЗ 892 (далі - товар), а покупець зобовязався прийняти та оплатити цей товар.

Відповідно до пункту 1.2 Договору відомості про товар: найменування трактор МТЗ, кількість одиниць одна, вартість одиниці 160000,00 грн.

Згідно з пунктом 1.3 Договору загальна вартість договору складає 160000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 26667,00 грн.

Пунктом 2.1 Договору сторони узгодили, що товар передається покупцю, згідно накладних, що видаються продавцем.

Відповідно до пункту 2.3 Договору сторонам узгоджений наступний порядок оплати:

2.3.1 Покупець в строк не пізніше 29 квітня 2010 року включно, перераховує не поточний рахунок продавця передплату в сумі 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 8000,00 грн. Основою для платежу покупця є даний договір та рахунок на оплату, який виставляється продавцем покупцю в день підписання Договору обома сторонами.

2.3.2 Покупець в строк не пізніше, ніж 27 травня 2010 року включно, перераховує на поточний рахунок продавця передплату в сумі 28000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 4667,грн..

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору та на підставі виставленого відповідачем рахунку фактури № 15/04-10РФ від 27.04.2010 року сплатив останньому 48000,00 грн., на доказ чого надано квитанції № NOW1H47613 від 18.05.2010 року на суму 28000,00 грн. та № NOW1H35040 від 29.04.2010 року на суму 20000,00 грн.

В свою чергу, відповідач трактор МТЗ 892 не поставив та передплату в розмірі 48000,00 грн. не повернув.

Згідно з пунктом 2.4 Договору продавець поставляє (передає) товар, передбачений в п. 1.2 даного Договору покупцю в строк не пізніше 03 червня 2010 року.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач визначений умовами Договору товар не поставив, суму перерахованого авансу не повернув, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач також не надав.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення передплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 48 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 4.1 Договору за прострочення передачі або не повної передачі товару продавець сплачує покупцю пеню в 2-х кратному розмірі облікової ставки НБУ від вартості перерахованих грошових коштів на рахунок продавця за кожний день прострочення передачі товару.

Позивач за прострочення строків поставки товару, керуючись п. 4.1 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 13379,60 грн. за період з 03.06.2010 року по 12.07.2011 року.

Частиною 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З наведених вище норм вбачається, що підставою для застосування неустойки у вигляді пені, може бути лише прострочення грошового зобовязання, а тому пеня визначена п. 4.1 Договору за несвоєчасну поставку товару не може бути застосована та відповідно стягнута з відповідача.

Зазначена правова позиція підтверджується постановами Вищого господарського суду України від 26.07.2010 року по справі № 52/468, від 17.08.2010 року по справі № 42/178-52/142, від 09.03.2011 по справі № 42/147-41/22.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтех Київ»(місцезнаходження: 03039, м. Київ, Голосіївський р н, вул. Миколи Грінченка, буд. 18, літ. А, код ЄДРПОУ 34934840) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (місцезнаходження: 19200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 48 000 (сорок вісім тисяч) грн. 00 коп. - передплати, 480 (чотириста вісімдесят) грн. 00 коп. - державного мита та 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

21.10.2011 року